Ландшафтний архітектор Максим Коцюба про реконструкцію Старокиївської гори, учасницьке проектування подвір’їв і проблеми київських парків

Дата публікації: 19.9.2016 Розділ: Місто

Днями після відновлення була відкрита територія Старокиївської гори, над проектом якої працювала студія ландшафтної архітектури Максима Коцюби. «Хмарочос» поспілкувався з Максимом про цей проект й інші громадські простори Києва, їх проблеми та шляхи вирішення.

фото (1)

Відновлення території Старокиївської гори

Відновлення території Старокиївської гори відбувалася коштом мецената В’ячеслава Москалевського. Замовник ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» за підтримки КМДА, Міністерства культури України та Національного музею історії України. В березні цього року був проведений конкурсний відбір серед архітектурних та ландшафтних компаній для розробки проекту. Студія ландшафтної архітектури Максима Коцюби подала своє портфоліо і в результаті була відібрана.

Основною задачею було відновлення території згідно з проектом архітектора Авраама Мілецького. Перед початком робіт ми підняли усі архівні документи музею, починаючи з п’ятдесятих, сімдесятих, вісімдесятих років, дослідили, які рішення приймалися по цьому місцю і хто їх втілював.

На території довгий час проводилися археологічні розкопки і навколо фундаментів десятинної церкви була будівельна зелена огорожа. Тільки цієї зими відновили фундаменти та прибрали огорожу.  За цей час всі історичні пішохідні зв’язки було втрачено, особливо це стосується центральних сходів з вулиці Володимирської, які остаточно втратили свою функцію та обросли МАФами.

Дитинець 4

Натомість утворилися випадкові доріжки з ФЕМ навколо «огорожі» якої вже не існувало. Ми провели детальний аналіз території та зробили декілька зрізів. По стану мощення, освітлення, зливової каналізації, рослин та газонного покриття. З основних проблем було зруйноване мощення з пісковика та відсутність нормальної зливової каналізації, із-за чого руйнувався пісковик та підмокали фундаменти музею.

Відсутнє освітлення території та місць для відпочинку. Детально з альбомом аналізу території можна ознайомитися тут

На основі даної роботи розробили проект та робочу документацію на три окремі черги. Реалізація проекту тривала чотири місяці. Результат можна побачити на власні очі, територія вже відкрита для відвідувачів після оновлення.

Дитинець 5

Оглядовий майданчик, який був запроектований А. Мілецьким – кульмінація усього архітектурного проекту Пейзажної алеї. Дерева, які виросли на схилах протягом останніх десятиліть – самосів. Як це відбувається. Проростає самосів, його ніхто не чистить, стовбур досягає діаметру в 4см і самосів стає деревом, а дерево вже чіпати не можна. Оскільки за цією ділянкою ніхто не доглядав, там виросли дерева і в результаті ми втратили основну функцію оглядового майданчика та красиві панорами Києва.

Щоб цього не допустити, щорічною розчисткою повинен був займатися «Київзеленбуд», а за територіями, де є красиві перспективи, має слідкувати місто.

Дитинець 6

Про проекти у Львові

В рамках програми Львівської міськради з реконструкції старих подвір’їв Максим Коцюба був залучений до процесу і розробляв проект для одного з дворів.

Основна задача реконструкції дворів – залучити до процесу мешканців багатоповерхових будинків. Зараз у своїй більшості в Україні саме чиновники приймають рішення: що має бути у дворі, і як це зробити правильно. Проте це не є вірне рішення. Як чиновник може знати, які особливості кожного двору, і які потреби його мешканців? Таким чином, втілюються доволі прості рішення – заміна покриттів, асфальту – на плитку, або встановлення дитячих елементів. Проте це може бути зовсім не тим, що насправді хвилює й потрібно мешканцям. Є бюджет, який виділяють раз на декілька десятків років, і неправильно усі кошти спрямовувати, наприклад, на перекладання доріг у дворах. Можливо, це не найбільш болючіше питання для мешканців і їм потрібно зовсім інше. Потрібно дізнатися, чого вони потребують.

Львів 1

Тому у Львові в рамках міської програми з реконструкції подвір’їв були організовані воркшопи. Напередодні створили конкурс, за яким відбирали 6 дворів, де вже була сформована активна громада, яка могла  включитися в процес проектування. Зараз розроблені проекти у Львові заплановані до реалізації вже цього року, наша задача була максимально наблизити їх до реалізації і видати готові проекти для обрахунку та запуску в роботу.

Такі процеси залежать насамперед від мешканців. Де є активні мешканці – там активна влада. Я не помічав, щоб влада була активніша за жителів міста чи села.  У Києві не вистачає саме активності. Багато мешканців просто орендують помешкання і не цікавляться навіть своїм під’їздом чи ліфтом. Напевно, це проблема усіх великих міст, але ситуація змінюється. Потрібен час і вдалі приклади для наслідування.

Про ландшафтну архітектуру у Києві

Ландшафтна архітектура у місті, перш за все, має бути ефективним інструментом, який вирішує конкретні задачі. Спочатку повинно бути зручно і комфортно, а вже потім – красиво. Якщо говорити про місто, не може один ландшафтний архітектор сконструювати вулицю чи площу. Це робота для мультидисциплінарної команди, яка має проаналізувати територію, залучити різних спеціалістів, і кожен у своїй сфері прийме правильні та ефективні рішення.

Скалодром та дитячі елементи Петропавлівка

Скалодром та дитячі елементи у парку

Якщо брати до уваги зелені зони, парки у Києві – їм бракує комплексної програми. Хоча є КП «Київські парки», у яких були дуже хороші наміри і наша студія спочатку теж брала у цьому участь. (Раз чи два на рік ми долучаємося до соціальних проектів на громадських засадах). Ми розробляли концепцію розвитку Голосіївського та Відрадного парку. Основна ідея – ввести на його території адміністрацію. Щоб парк не підпорядковувався «Київзеленбуду», а мав власну адміністрацію, яка б була зацікавлена у його розвитку. Усі кошти, які б отримувалися внаслідок роботи, акумулювалися у цьому ж парку. Ідеально, аби ця ж сама адміністрація розробляла і програму активностей на території залежно від спрямування: сімейного, культурного, або просто рекреаційного.

Наприклад, у Голосіївському парку можна розробити багато інвестиційних проектів, а за отримані кошти покращити його територію. Ми пропонували організувати школу скаутів і спортивного орієнтування на місцевості та туризму зі слоганом «Відкрий для себе ліс». Тобто адміністрація має думати, як парк може монетизуватися в рамках своєї концепції. У кожного парку має бути своє обличчя, чітко визначено основний потенціал, який треба розвивати.

Інша проблема київських зелених зон  – щорічна висадка великої кількості однорічних квіткових рослин, це вкрай неефективне витрачання бюджетних коштів, натомість можна один раз висадити багаторічні рослини і просто доглядати за ними. Не висаджуючи щороку по декілька разів однорічки.

КП «Київзеленбуд» як монополіст. Вони утримують усі парки, сквери столиці, висаджують скрізь рослини при цьому не несуть ніякої гарантії за їх подальший стан, ця структура, як на мене, застаріла і суттєво сповільнює розвиток. Якби було багато підрядників, які на конкурсній основі отримують різні зелені зони і за ними доглядають та несуть відповідальність за їх стан, було б набагато краще.  

Чому відбувається процес розпорошування ресурсів. Робиться мощення у десяти різних парках

Одне КП «Київські парки» не може зрозуміти, що саме треба робити в усіх київських зелених зонах, оскільки їх багато і вони займають велику територію. Зараз парки нагадують мені скелет бездиханного тіла, і лише замощувати доріжки це все одно, що полірувати ці кісточки. Але тіло від того не оживе. Замість цього треба переосмислити і вдихнути нове життя у парк. Комплексні зміни починаються з впровадження дирекції в кожному парку, яка почне аналізувати цю територію та робити все для її розвитку. З парків можна зробити сучасні місця, де б було популярно проводити вільний час, саме в парках, а не в ТРЦ чи в квартирах перед комп’ютерами.

Pavement-intro

Зліва: римська дорога а Помпеях, справа: клінкерна цегла у парку Шевченка в Києві

На цьому шляху «Київські парки» десь спіткнулися. Певно, що є перепона, яка заважає їм рухатися у вірному напрямку, можливо ще не готова законодавча база чи виник конфлікт інтересів, бо є багато зацікавлених сторін.

Про елементи інфраструктури у Києві. Чому майже скрізь використовують лише фігурні елементи мощення (фем)?

Проблема з однотипними матеріалами мощення у Києві полягає у тому, що ніхто не хоче заморочуватися і шукати щось додаткове. Навіщо, якщо скрізь роблять однаково і усіх це задовольняє. Зараз на ринку є декілька основних виробників фігурних елементів мощення. ФЕМ популярний, бо це дешевий матеріал і його просто знайти. Мало хто готовий вкладати великі кошти в мощення з натурального каменю чи бетону.

Останнім часом багато використовуємо великі плити без фаски, фактично це той самий ФЕМ, але зручніший для пішоходів, особливо для ролерів та мам з колясками.

Pavement2

Зліва: мощення у Лісабоні, справа: чоловік бореться з болардом на фоні монотонного сірого ФЕМу

У цьому році ми робили парк у селі на Петропавлівський Борщагівці. Біля води вирішили покласти терасну дошку. Але зіштовхнулися з проблемою ціни, на ринку в основному представлений високий ціновий сегмент, який розрахований на приватних замовників, що є непідйомно для сільського парку.

Тому ми змушені були їхати за підрядником в Рівне, та домовились за ціну вдвічі нижчу чим нам пропонували в Києві, також з цим підрядником реалізували скалодром та дитячі ігрові елементи. Це історія про те, що якщо потрібні не зовсім стандартні матеріали чи покриття,то будьте готові самостійно зайнятись пошуком підрядників для втілення таких ідей. Зараз в іншому проекті, якраз займаємось виготовленням металевих бордюрів та кріпленнями для дерев.

Фото надані Максимом Коцюбою;
взяті з flickr.com, belyybrat.livejournal.comwww.jimmelkalandscaping.com.

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!
  • Serge Ser’ogin

    Золотые слова! Особенно про парки. Это не парки, а тоска…