Зелені насадження найефективніше рятують міста від спеки – дослідження

Існує чітка залежність між приземною температурою житлових масивів Києва  та густотою зелених насаджень міських районів. Про це свідчать результати аналітичного дослідження «Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди», підготовленого українськими вченими та екологами.

Згідно з результатами дослідження, при аналізі середніх температур поверхні Києва в літні місяці протягом 2013–2015 років виявилось, що найбільше прогріваються житлові масиви на Троєщині та Позняках, де середня літня температура поверхні сягає 35–37°С. Цим мікрорайонам відповідає найнижчий рівень озеленення – нижче 10%. Температура в межах 34–35°С спостерігається на Оболоні та в центрі міста, де рівень озеленення сягає 10-15%. Найпрохолодніше в Голосіївському районі, на Борщагівці, Святошині та Сирці, де температура поверхні не перевищує 33°С, а рівень озеленення становить 20–40%.

Більшість новобудов, констатують автори дослідження, потерпають від спеки через невиконання норм озеленення житлових територій, які передбачають щонайменше 25% озеленення. Зелені зони також практично відсутні на територіях заводів, фабрик, а також уздовж великих автошляхів і розв’язок.

В межах проекту робоча група також досліджувала функціонування основних видів дерев міста Києва у спекотний період літа 2016 року. З огляду на отримані результати, найбільш ефективним видом для зниження температури виявився символ Києва – гіркокаштан. У порівнянні з іншими парковими видами дерев, за умов, коли температура повітря перевищує 30С, він активно поглинає вуглекислий газ  та створює потужне затінення.

«Через глобальну зміну клімату, температура влітку б’є нові і нові рекорди, а хвилі тепла фіксуються все частіше. Належне планування зелених зон міста, як і дотримання вимог щодо відсотку озеленення житлових районів, має стати одним з пріоритетів роботи місцевої влади для забезпечення комфортного проживання  жителів міста під час літньої спеки. Клімат змінюється і наші міста мають реагувати на це завчасно», – зазначила координаторка проекту Олександра Халаїм.

Автори дослідження – представники Національного університету «Києво-Могилянська академія», Українського Екологічного Клубу «Зелена Хвиля», Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі  Інституту геологічних наук НАН України, Національного екологічного центру України, Інституту ботаніки.

Дане дослідження підготовлене за фінансової допомоги Європейського Союзу, Австрійської агенції з розвитку та Австрійського Червоного Хреста (проект CFE II) за підтримки WWF.

Фото: flickr-user Brian Rogers