Дизайнер Кирило Шведов написав для «Хмарочосу» статтю, де на конкретних прикладах показує, навіщо Києву потрібен «дизайн-код» – спеціальний документ-інструкція для візуального оформлення публічного простору міста.

Що таке дизайн-код?

На відміну від архітектурного дизайну (англ. architecture design), що зосереджений на проектуванні окремих споруд або кварталів, урбаністичний дизайн (англ. urban design) покликаний впорядковувати значні території проживання людей, великі житлові масиви і цілі міста, контролювати суспільні простори, взаємодію і відпочинок десятків тисяч і навіть мільйонів містян та туристів. Ця складна дисципліна утворилась на перетині багатьох інших (архітектура, ландшафтний дизайн, навігація, економіка, колективна психологія тощо) в середині ХХ ст. На початку ж ХХІ ст. населення мегаполісів у порівнянні із попередніми десятиліттями збільшилось в рази, і роль урбаністичного дизайну також значно зросла. Пост-індустріальна епоха та розповсюдження міського туризму народжують нове поняття – дизайн-код міста.

Дизайн-код або Street Design Manual міста Нью-Йорк. Фото: pureandapplied.com

Дизайн-кодом, згідно з визначенням британського Департаменту громад та місцевого самоврядування від 2006 року, називають набір ілюстрованих правил проектування та вимог, які є прикладами та інструкціями з питань розвитку міста або області. Це графічна мова, за якою живе велике місто, працюють муніципальні структури, до якої дослухається бізнес. Його неможливо розробити без залучення спеціалістів різних галузей, представників громад, підтримки з боку владних структур. У разі вдалих рішень він полегшує життя містянам, створює зрозумілі канали комунікації всередині міста, проектує публічні простори і поповнює міський бюджет. Якщо ж дизайн-код відсутній, це закладає підвалини для соціального незадоволення, нерівних правил гри для усіх видів торгівлі, візуальної засміченості та значних збитків.

На сьогодні Київ – це не просто місто, а тримільйонний мегаполіс, що разом з населенням міст-супутників, заробітчанами та студентами може сягати п’яти мільйонів жителів. Окрім того, українська столиця досі має неабиякий туристичний потенціал.

До комплексного дизайн-коду Київ ще не готовий – перед ним стоїть ряд важливих першочергових задач, які необхідно вирішити, щоб зробити проживання та відпочинок у ньому можливим, комфортним та сучасними. Хоча Департаментом містобудування і архітектури КМДА ініціювалось створення «Довідника з облаштування міського простору Києва», інформації про його широке використання немає. Проте частково, за схожими принципами, зняли зайву рекламу та вивіски, наприклад, з будівлі Бессарабського ринку.

Вулична навігація

Одна з найважливіших проблем – неспроможність швидко орієнтуватись у мегаполісі, як пішоходам, так і водіям автівок й інших транспортних засобів. Туристам з будь-яких країн це обмежує мобільність, для них знижується привабливість прогулянок вулицями, стає складно знайти потрібні заклади, пам’ятки культури чи магазини. Через відсутність уніфікованих табличок з адресами на будинках водії таксі губляться у нумерації, а поліцейські чи машини швидкої допомоги довше шукають потрібний будинок.

Вулиця Велика Васильківська. Друге фото у колажі як сумний привіт декомунізації

В ідеалі, міська вулична навігація має бути читабельною, інформативною й не містити зайвих елементів. Має бути уніфікований колір тла табличок, шрифт-гротеск без засічок, що контрастує з тлом, достатні відступи у тексті, дублювання назв англійською мовою. Спеціально розроблена іконографіка також не стане на заваді зчитуванню потрібної інформації.

Не менш важливий аспект сучасної київської навігації –  неможливість з її допомогою зрозуміти, як потрапити з пункту А до пункту Б. Наявні туристичні карти, що їх можна побачити на основних вузлах пішохідного трафіку в історичному центрі (Золоті Ворота, Олімпійська, Хрещатик, Бессарабська площа) задачу не вирішують, а лише ускладнюють. Вони складні для швидкого візуального сприйняття на вулицях в умовах значного скупчення людей. Лінії, що позначають будинки, на мапі взагалі перетворилися на хаотичні клубки ниток, усі назви набрано верхнім регістром (лише «великі» літери), масивність шрифту усюди однакова.

Туристичні карти міста потребують певного вдосконалення

Гарним прикладом для наслідування є Лондон. У всіх районах міста можна знайти як статичні, так й інформативні карти з ілюстрацією поточного місцеперебування глядача, таблички на перехрестях показують напрямок руху до бажаного пункту й час у хвилинах, який доведеться витратити, аби добратися до нього. Усі транспортні засоби обладнано картами як денних, так і нічних маршрутів. Київ у цьому плані поки що може тішитися лише оновленою схемою ліній метрополітену.

Візуальна засміченість фасадів будинків

Візуально засмічене середовище впливає на містян не менше за забруднене повітря, завдаючи психологічної шкоди (роздратованість, «синдром великого міста», функціональні порушення зору). При чому, травматичним є як надмірна гомогенність середовища, так і надмірна кількість акцентів.

Район площі Льва Толстого. Знайдіть зайве

Значної шкоди чистоті фасаду завдають малі підприємці, ресторани, магазини і аптеки, що розміщують свої вивіски на першому поверсі. Логотипи і назви закладів не повинні закривати собою будь-які фасадні елементи, а вітрини – бути наглухо заліпленими «оракалами».

Неабияку роль у візуальному засміченні фасадів відіграє не лише бізнес, а й самі жителі. При цьому немає жодної різниці між старою «чешкою», еклектичним будинком початку ХХ століття чи нещодавно збудованим житловим комплексом. Їх усіх псують абсолютно свідомо та однаково. Згідно з наказом Держкомітету України з питань ЖКХ №76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежитлових у жилих будинках приміщень, що призводять до […] погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів […], не допускається. Тому проблема з утепленням фасадів, кондиціонерами та балконами ще чекає на своє вирішення.

Дуже показовий фасад. Червоні крапочки додані, аби посилити ефект трігеру

У великих європейських містах ситуація з зовнішньою рекламою суттєво відрізняється. Цьому сприяють декілька факторів: багатша культура візуального дизайну, дотримання законів та діалог муніципальної влади з бізнесом. Зокрема, на рекламних площах, окрім товарів та послуг, розміщується інформація щодо міських фестивалів, заходів спортивної активності та інших подібних речей.

Позитивним є те, що у Києві багато людей починають ховати кондиціонери у спеціальні коробки, оформлені один кольором з фасадом, відмовляються склити балкони, а заклади харчування й магазини – підлаштовують власний брендинг під дизайн фасаду.

Спроба зробити вітрину, що не візуально не конфліктує з фасадом. Було б чудово, якби було відновлено оригінальну вхідну композицію разом із дверима

Пішохідні зони та суспільні простори

Для людей важливим є не лише зрозуміла навігація, а й те, по чому вони пересуваються містом. У Києві поступово відмовляються від асфальту на користь тротуарної плитки. Проте й тут далеко не все є ідеальним.

Плитки існує декілька видів і усі вони, окрім естетичних, своєю фактурою вирішують в тому числі і функціональні проблеми, «підказуючи» пішоходам швидкість руху, кордони з велодоріжками та проїжджою частиною, наближення пішохідного переходу тощо. Тому важливо правильно використовувати ці види мощення у міському середовищі.

Столична проблема з боллардами та стовпчиками-стоперами незаконного паркування навпаки, полягає у надмірній кількості різновидів.

Не знаєш, чого ще додати? Розфарбуй у жовто-блакитний

На цьогорічний конференції Design & the city в Амстердамі архітектори та соціологи обговорювали перехід від концепції «розумного міста» до «щасливого міста». Лунали пропозиції з вдосконалення мобільних додатків про місто, що містять максимальну кількість корисної інформації, максимальної інтерактивності муніципальних служб, використання big data для проектування транспортних розв’язок.

Києву поки що до цього далеко. Столиці гостро необхідні міські рішення щодо організації місць відпочинку, приведення до ладу лісопаркових зон, пішоходизації деяких вулиць старого міста. Це саме ті місця, де дизайн-код буде працювати сповна, максимально усуваючи обмеження. Проста навігація, зручність ходи без бар’єрів, уніфікована система сортування сміття, візуальна чистота навколишнього середовища – усе це не лише покращить життя місцевим, а й спонукатиме приїздити жителів інших міст та країн.