Радниця мера польського Слупська: «Наша стратегія базується не на залученні інвестицій, а на сталому розвитку»

Дата публікації: 15.11.2016 Розділ: Практики

Співавторка стратегії 100-тисячного міста Слупськ на півночі Польщі Беата Мачієвська розповіла київським екологам та урбаністам про свій досвід. «Хмарочос» публікує тези виступу.

Беата Мачієвська – уповноважена мера міста Слупськ з питань довкілля та зміни клімату. Вона була в Києві у якості учасниці міжнародної екологічної конференції і на запрошення Центру урбаністичних студій Києво-Могилянської Академії та представництва фонду ім. Гайнріха Белля в Києві, розповіла про свій досвід розробки стратегії розвитку міста.

Моє завдання на посаді радниці мера – допомагати впроваджувати «зелені» рішення в усіх сферах діяльності в місті: освіті, транспорті, збереженні пам’яток, проведенні масових заходів.

Про Слупськ

Місто Слупськ, в якому я зараз працюю, знаходиться на півночі Польщі, між великими містами Гданськом та Щецином. У Слупську проживає близько 100 тисяч осіб.

Після Другої Світової у місто переїхало багато жителів Варшави, бо польська столиця була у руїнах. Вони, фактично, і збудували сучасний Слупськ. Місто розвивалось до середини 1990-х, і після цього стало занепадати – багато хто переїхав зі Слупська до інших, більших міст. Воно також втратило статус столиці воєводства, який давав адміністративні робочі місця. Тепер понад 25% населення складають літні люди.

3565057810_c51a255702_o

Фото: flickr-юзер janek_b

У місті також є декілька вишів, найбільший з яких – Померанська академія. Цьому закладу дуже не вистачає інновацій та сучасних підходів до навчання. У академії є свої переваги, але це – основний мінус.

Слупськ – місто з одним з найбільших боргів у Польщі. Колишній мер міста почав будувати аквапарк, і це зробило Слупськ банкрутом.

У Польщі дуже велика проблема з якістю повітря. Тут дуже багато людей досі опалюють домівки вугіллям, а це дуже шкідливо для довкілля, хоча й значно дешевше, ніж опалювання газом. Слупськ – одне з найбільш чистих міст Польщі, але лише завдяки вітру з моря, який не дозволяє шкідливому повітрю залишатись у місті.

Зараз у Слупська – найвідоміший мер Польщі. Роберт Бедронь – колишній депутат Сейму і був єдиним відкритим геєм у парламенті. Тоді він став дуже відомим і вирішив балотуватись у мери Слупська. У першому турі виборів він отримав 27% голосів, а його конкурент – 35%. Але вже в другому турі, він набрав 57% голосів виборців, збільшивши кількість голосів вдвічі всього за два тижні.

Ми з мером були друзями, і він запросив мене бути його радницею. Не такими друзями, що п’ють разом, а такими, що разом працюють.

Про стратегію розвитку малого міста на прикладі Слупська

Коли ми почали розробляти стратегію, то хотіли, щоб вона була одночасно інноваційною та виходила з ситуації, в якій опинилось місто. Як базу, ми взяли глобальні міжнародні документи, наприклад Agenda 2030, розроблену ООН.

До розробки стратегії команда підійшла з принципом “Думай глобально, дій локально”. Тому окрім залучення великих міжнародних програм сталого розвитку, ми створили платформу для обговорення стратегії у місті.

У невеликих містах, як Слупськ, є теми, що вважаються не дуже важливими, але ми наполягли, аби вони були внесені у стратегію, оскільки сприяють гармонійному розвитку міста і суспільства. Це стосується, наприклад, гендерної рівності та питань зміни клімату.

Ми розпочали з того, що запросили близько сотні осіб на початкове обговорення. Власників бізнесів, чиновників міської адміністрації, викладачів, студентів, молодих людей, людей похилого віку, тощо. Також провели кількісний і якісний аудит у місті, фокус-групи жителів. І після того, як зібрали достатньо інформації, почали роботу над стратегією.

Цікавим інструментом для розуміння жителями Слупська свого міста стала техніка «китайський портрет»: на прохання модератора потрібно описати місто, ніби це людина. Яка стать та віку будуть у цієї людини, де вона працює, на чому їздить, як проводить вільний час. І портрет Слупська був депресивним: старий чоловік, який купує їжу у найдешевшемоу магазині і п’є горілку перед телевізором. Але коли ми попросили зробити портрет «Слупська мрії», то вийшли 30-річна жінка на велосипеді, весела та успішна та молодий чоловік, «на всі руки майстер», що може полагодити будь-що. Місцеві жителі чекали на зміни.

5799208298_1e17b5973c_o

Фото: flickr-юзер onabada

Коли почали питати людей, як вони хочуть змінити місто, то вони починали говорити про те, що потрібно висаджувати квіти, або класти більше плитки на тротуарах. Але неможливо було змусити його говорити про стратегію, про речі, які не пов’язані з побутом та повсякденним життям. І хоча локальні медіа писали про стратегію і про її важливість для громади і всі ніби знали про ці процеси, досі невідомо скільки потрібно часу, аби у повній мірі залучити людей до розробки такого документу.

На відміну від інших польських міст, наша стратегія базувалась не на економіці та залученні інвестицій, а на сталому розвитку, гармонійному співвідношенні економічного зростання, соціального захисту та впровадження екологічних рішень.

Стратегія розвитку Слупська складається з 29 розділів, серед них: розвиток місцевої демократії та прозорість, якість життя, сучасна економіка та інновації, природа та ресурси, стала мобільність, тощо. Деякі розділи буди написані за активної участі громади, а інші – спеціалістами у різних сферах.

243199729_d329aacbc1_o

Фото: flickr-юзер gflaig

Місто дуже компактне – ви можете дістатись з одного кінця до іншого за 40 хвилин пішки. І ми хотіли запровадити ідеал міста без автівок у стратегії, адже у Слупську зручно користуватись велосипедом чи громадським транспортом. Це, звісно що, нереально, але треба рухатись у цьому напрямку. Проте саме в останні декілька років спостерігається бум купівлі автівок.

Чому стратегію не ухвалили?

Не зважаючи на сучасні підходи, ми не змогли прийняти цю стратегію у міській раді. Ми намагались це зробити двічі. Депутати назвали одну вагому для них причину: у цьому документі забагато йдеться про гендер – про толерантність, про рівність, про права людини. Зараз в Польщі ці питання не на часі, а національна влада – консервативна та сповідує «традиційні цінності».

Але ми спробуємо ухвалити цю стратегію ще раз у грудні цього року, сподіваюсь, нам це вдасться. Хоча мер і виграв вибор і розробив нову стратегію розвитку, він має лише двох прибічників з 23 у міській раді, тож потрібно багато роботи з депутатами інших фракцій.

Фото на заставці: flickr-юзер domestos_hamburg

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!