Разом з бюро авторських екскурсій по Києву Walk&Talk «Хмарочос» підготував статтю про Поділ XIX-XX століття і те, яким він є зараз. Більше цікавих історій ви зможете дізнатися на прогулянках Подолом від Walk&Talk.

Велике торжище і костел на місці Житнього ринку

Ще з XV століття на площі поруч із Житнім ринком просто неба був величезний Житній торг. Неподалік знаходився другий подільський базар – на Контрактовій площі, яка раніше називалася Магістратською. А у ХVІІ ст. на місці будівлі знаходився головний храм римо-католицької громади Києва – Костел Діви Марії.

У 1980 році на вулиці Верхній Вал відкрили найбільший у місті критий ринок, розрахований на 1350 місць й ще 600 – було облаштовано поряд на відкритих майданчиках. Під час будівництва Житній базар тимчасово переїхав на Нижній Вал, але по завершенню робіт розмістився у новій будівлі.

У 1977 році неподалік Житнього базару було знесено дерев’яний кінотеатр «Колос», біля якого у 50-60 роки збиралася маргінальна публіка, яка згодом росходилася по ринку в пошуках їжі чи випивки.

Кінотеатр «Буревестник» на місці пустиря на Сагайдачного

Кінотеатр відкрили наприкінці двадцятих років на вулиці Сагайдичного, яка тоді називалася Жданова. Вхід до кінотеатру знаходився з боку вулиці, а вихід вів з глядацького залу у внутрішній дворик. У дворі було безліч дверей до квартир. На них висіли мідні таблички з номерами помешкань і прізвищами мешканців.

У шістдесятих роках у рамках експерименту кінотеатр працював без контролера. Проте відвідувачі-безбілетники тут рідко з’являлися – зал був настільки маленький, що без квитка глядач не мав де сісти.

В сімдесятих роках під час будівництва метро на Подолі кінотеатр закрили. Ліворуч від входу в заклад знаходилася крамниця, де можна було придбати свіжу ліверну ковбасу вартістю 50 коп/кг.

Трамвай на вулиці Сагайдачного

Трамвайне сполучення вулицею з’явилось одним з перших у Києві – у 1896 році. Колія була прокладена між Контрактовою та Поштовою площами та стала частиною Подільської лінії трамваю, яка тягнулась через вулицю Кирилівську до Куренівки, а звідти – до Пущі Водиці.

У кінці п’ятдесятих років (на фото) по вул. Сагайдачного ще ходив трамвай. Колію звідси прибрали у 1972 році у зв’язку з будівництвом синьої гілки метрополітену та перенесли на вулицю Братську, відповідно трамваї на Лівий берег міста почали ходити там.

Неймовірні прогулянки містом вже чекають на вас. Відкрийте інший Київ з Walk&Talk!

Дізнайтесь більше

Вулицю Сагайдачного проклали у 1810-х роках після пожежі на Подолі. Тоді вона мала назву Олександрівська і була частиною шляху з Подолу на Печерськ разом із сучасним Володимирським узвозом та вулицею Грушевського. Як самостійна вулиця Сагайдачного була оформлена лише в 1955 році і носила ім’я радянського ідеолога Жданова.
Загалом, вулиця майже не змінилася з XIX столітя – тут стоять переважно двоповерхові будинки тієї ж доби, хоча є й багато винятків.

Сквер з танком замість пам’ятника Сковороді

У сквері, де зараз стоїть пам’ятник Сковороді до великої пожежі на Подолі 1811 року стояла стара ратуша – приміщення Київського магістрату. Після лиха було ухвалено рішення її розібрати, аби звільнити місце для будівництва Гостиного двору Частково з цегли розібраної ратуші збудували Контрактовий будинок за проектом В. Гесте.

У цьому ж сквері з 1938 року і впродовж декількох років після Другої світової війни стояв англійський танк Mark V. На нього можна було не лише дивитися, а й залізти всередину, аби вивчити «начиння». Цей танк часів Першої світової було виготовлено у Великобританії фірмою «Віккерс-Армстронг» з 1917 по 1918 роки (його маса – 29 тонни). Під час боїв на півдні Росії частина танків була втрачена, а після перемоги над «білими» деякі з них дісталися Червоній армії. Наприкінці тридцятих років застарілі танки списували: відправляли на переплавку, або передавали в міста як історичні пам’ятки. Таким чином, танк опинився на Контрактовій площі.

Пам’ятник Григорію Сковороді у цьому ж сквері було встановлено в 1977 році. Танк Mark V стояв не точно на місці пам’ятника, а ближче до фонтану Самсон.

Хлібний магазин у садибі з кав’ярнею LONDON

Садиба за адресою Верхній Вал, 18 у XIX столітті належала купцю Коробкіну. Пізніше новий хазяїн Будишкін збудував будинок за проектом архітектора А. Геккера. У різний час у будинку крім квартир знаходилися крамниці з продуктовами і промисловими товарами, гільзова фабрика й палітурна майстерня.

Цікаво, що спочатку згідно з проектом, розробленим В. Гесте, Верхній і Нижній Вал планували забудовувати виключно кам’яними спорудами. Проте у зв’язку із бідністю населення, яке не було в змозі звести навіть дерев’яні будинки, у 1839 році на вулицях звели не більше п’яти кам’яних будівель. Згодом від імператора було отримано дозвіл будувати на вулицях дерев’яні споруди на кам’яних фундаментах.

Аптека замість пивної «Нефільтрат» на Нижньому Валу

Зараз на цьому місці стоїть легендарна подільска пивна «Нефільтрат». Довгий час тут за демократичними цінами продавалося пиво, вироблене на «Пивзаводі на Подолі» й сушена риба. У 2014 році пивзавод закрився, а бар все одно продовжив роботу. Хоча в історії пивної теж не було все гладко, вона працювала як МАФ, який у 2013 році було знесено зусиллями КП Київблагоустрій. Після чого заклад розмістився у тому ж місці у кафе «Вернісаж». У кафе стоїть музичний автомат, свій концерт тут давав Мітя Герасимов з Pushkin Klezmer Band.

Раніше ж тут стояв дореволюційний будинок з кутовим входом в аптеку, першого власника якої звали Октавій Більський. Ще довгий час після революції аптеку називали «аптекою Більського». Праворуч від головного входу знаходився рецептурний відділ, а прямо – відділ готових препаратів.

Подільський універмаг на місці «Пузатої хати»

На місці «Пузатої хати» на Подолі протягом тривалого часу був «Подільський універмаг».

Торговельно-житловий будинок у 1870 роках складався з двох частин: двоповерхової споруди, де містився магазин, й ряду з 16 одноповерховими крамницями, над центральною частиною яких була мансарда для зберігання товарів.

Згодом відбулася реконструкція, у ході якої над крамницями добудували другий житловий поверх. У 1898 році у наріжній частині будівлі зробили вітринні прорізи. У радянський час приміщення першого поверху займав «Подільський універмаг» і заклади громадського харчування, другий поверх було переплановано з пристосуванням під комунальні квартири. З 2005 року тут розміщується ресторан українських страв.

Джерело фото старого Подолу: starkiev.com, oldkiev.ho.ua.
Фото заставки: flickr-юзер buffon00

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?