Видання CITYLAB взяло інтерв’ю з письменником, який спеціалізується на темі глобальної стратегії й нещодавно випустив книгу «Конектографія: мапінг майбутнього глобальної цивілізації» Парагом Ханном. Однією з тез, яку висловлює автор, є те, що головними гравцями у сучасному глобалізованому світі стають не держави, а розвинені міста. «Хмарочос» публікує переклад основних тез інтерв’ю.

Політична географія вже не є визначальною у світовому контексті, більш важливими стають окремі міста.

В період середньовіччя причиною війн та суперечок між державами була земля. У результаті це сформувало систему, у якій нації стали основними гравцями на світовій сцені. Проте ситуація змінюється. Все більше людей ідентифікують себе як «громадяни світу». Жителі Землі набагато швидше й легше встановлюють зв’язки між собою, ніж будь-коли раніше. Це призводить до того, що міста, а не нації перетворюються на головних глобальних гравців.

Клікніть на зображення, аби побачити у повному розмірі.

Більшість людей світу проживають у містах. Там сконцентрована й основна економічна міць. Сучасні міста мають високий рівень сполучення, вони встановлюють і розвивають власні дипломатичні й інституціональні зв’язки, які розвивають так само стрімко, як і економіку. Зв’язки між містами звільняють людей від географічної прив’язаності.

Міста орієнтуються одне на одного у своєму регіоні. Дубай є першим глобальним містом на Близькому Сході й цей факт надихає жителів Каїру (Єгипет), Ер-Ріяду (Саудівська Аравія), Аддис-Абеби (Ефіопія). Дуже важливо, що у кожному регіоні є хоча б одне глобальне місто з високим рівнем життя й зв’язками.

Ті ж міста, які є не глобальними гравцями у жодному разі не мають ставати занедбаними й забутими. Навпаки, вони мають встановлювати зв’язки з більшими сусідами й ставати частиною економічного ланцюга шляхом розташування бек-офісів й дешевших виробництв.

Дуже прикро, що міста, які розташовані у безпосередній близькості до Чикаго такі бідні. Або, наприклад, у штаті Коннектикут як найбагатші так і найбідніші міста в США. І всі вони розташовані недалеко один від одного. Проте як відомо, розгалужена система зв’язків між містами дозволяє поширюватися багатству.

Дуже важливо, аби між глобальними містами поширювалися інноваційні технологічні проекти, такі як С40 (С40 – міста по всьому світу, які об’єдналися у мережу, аби боротися з глобальною зміною клімату). Такі проекти, в основі яких лежить взаємодія є набагато ефективнішими за традиційні переговори. Важко змусити Китай продукувати менше СО2 лише сказавши про це. Потрібно розробляти й інтегрувати технології, які дозволять втілити екологічні рішення у життя.

На фото на головній – Ванкувер. Автор: flickr-user Magnus Larsson