Кожен рік кияни та киянки проходять своєрідні випробування, пов’язані з міським простором, які дуже ускладнюють їм життя.
Щоб вони не розслаблялися, усі ці проблеми рівномірно розподілені протягом року. Ми вирішили розробити своєрідний календар виживання киянина та киянки і звернути увагу на вирішення проблем, що продовжують циклічно виникати.
Зима
Затори через снігопад
Щороку велика хуртовина є надзвичайним явищем для міста. До неї не готові ані автомобілісти, ані міська влада. І хоча в адміністрації навчились прибирати дороги, до оперативних системних рішень тут ще не готові. Зокрема, під час снігопаду обов’язково треба комунікувати з автомобілістами, щоб вони брали автівку лише за необхідності. Для цього можна використовувати сервіси і-мейл та смс-розсилки, надсилати термінові прес-релізи у міські видання. І одночасно випускати більше рухомого складу на магістральні маршрути громадського транспорту, особливо ті, які везуть людей зі спальних районів у центр міста на роботу. Забезпечивши за допомогою цих та інших рішень вільні дороги, можна спокійно прибрати сніг та не допустити транспортного колапсу.
Лід на тротуарах
Інша проблема Києва взимку – тротуари. Міські комунальники, власники бізнесів й двірники мають прибирати пішохідні зони, і, головне, потім вивозити сніг з них так, абы він не потрапляв назад на тротуар. Тоді під час перепадів температури не з’являється вода, яка потім замерзає і перетворюється на кригу. І кияни не падають та не отримують травми різного ступеня тяжкості.
Весна
Бруд та калюжі під час відлиги
Якщо сніг не прибрати взимку, а залишити танути, а також не облаштувати на тротуарах та під ними нормальні дренажні системи, які б збирали воду, тоді під час відлиги ми ходимо по калюжах. Ну як ходимо, стрибаємо. Окрема проблема, коли вода збирається прямо на місці пішохідних переходів. Тоді 15-хвилинна прогулянка Києвом перетворюється на досить інтенсивний біг з перешкодами. І далеко не всі кияни можуть цей темп витримати.
Зникає дорожня розмітка і з’являються ями
Справжня вулична магія. Коли сходить сніг, місто оголяє асфальт, на якому вже немає розмітки, зате з’являються нові ями. Навіть на щойно реконструйованих вулицях і проїздах видно спочатку неглибокі, а потім вже і серйозні дірки. І тут винний вже не тільки сніг, але й будівництво, і проектування вулиць. І, знову ж, проблеми з дренажними системами на вулиці.
Побілка бордюрів та дерев
Про цю тему написано вже достатньо. Нагадаємо тільки, що сенс білити є лише молоді фруктові дерева і деякі інші саджанці, яки необхідно захистити. Дорослі міські дерева, бордюри, клумби, ліхтарі, паркани й всі інші об’єкти, які можна побачити у місті, білити не треба. Це не додає Києву святковості, а навпаки виглядає дуже неохайно. Це не яблуневий сад і не казарми. Краще якісно покласти новий бордюрний камінь, не забувши занизити його хоча б на пішохідному переході.
Літо
Пух від тополі
Тополя – дуже важливе для Києва дерево, про це говорять спеціалісти. Але жіночі екземпляри дають так багато пуху, від якого у Києві ніде дітись. Справа в тому, що посадковий матеріал не оновлюється. Фізіологічний вік деяких дерев може складати 200 років. І так як генетичний матеріал не оновлюється, вони частіше хворіють і є менш стійкими до сучасних екологічних умов. Наприклад, молодші дерева на бульварі Шевченка ростуть вже не так інтенсивно, як це було ще 50-60 років тому. Тому мають бути якісь розсадники біля Києва, на яких би омолоджувались маточники рослин, з яких потім будуть братись нові живці для міста. І перевагу треба віддавати чоловічим екземплярам.
Висадка однорічних квітів
Однорічні рослини дають місту цвітіння протягом трьох-чотирьох місяців. Але вони є недоречними у ландшафтних парках чи скверах. Крім того ці ненатуральні кольори однакових чорнобривців та петуній подобаються далеко не всім, складаючи враження недоречного радянського пафосу.
Замість них можна висадити багаторічні трави різної форми та розміру. Вони квітнуть менше, але якщо вдало підібрати суміш цих трав, то їх загальний період цвітіння буде таким самим, як і у однорічних рослин. А культура висадки однорічників – дуже дорога і трудомістка справа.
Смог
Туман із забрудненого повітря стає все більш звичним явищем для Києва. Коли декілька днів немає опадів та вітру, а місто огортає туман, повітря не може вільно циркулювати. І саме тоді виникає явище смогу, коли концентрація шкідливих речовин у повітрі в місті швидко зростає. Це не лише київська проблема, але в інших містах визнають її наявність та намагаються вирішувати системними кроками: розвивають громадський транспорт, забороняють виїжджати на приватних авто у місто, заохочують пересідати на електромобілі. Адже чи не половину викидів становлять саме вихлопи від бензинових і особливо дизельних автомобілів.
Осінь
Бруд після дощів
Проблема бруду на вулицях дуже комплексна, адже бруд з’являється з багатьох місць – це і земля від зелених зон, і пил, і пісок, і сміття, і багато чого іншого. Але на тротуарах багато бруду з’являється саме тому, що на них полюбляють заїжджати автівки брудними колесами. Вони також люблять паркуватись на землі. Під своєю вагою у покришках накопичується бруд, який потім розносять з тротуару взуттям пішоходи.
Крім того, між зеленими зонами і тротуарами не завжди є бар’єри і проміжки, наприклад з гравію, які б попереджали занесення бруду на пішохідну зону. Якщо продумати це і облаштувати нормальні паркувальні місця, то можна зробити місто значно чистішим візуально. Ну і якісне прибирання, і миття тротуарів теж ніхто не відміняв.
Спалювання сухого листя
У природних умовах у лісах ніхто не прибирає і не спалює листя з дерев. Воно перегниває і стає натуральним добривом для рослин. Вивозячи та спалюючи його, ми збіднюємо ґрунт, який потім треба збагачувати більшою кількістю добрив.
У парках від листя можна очищати хіба що доріжки та газонні ділянки. У країнах на заході спеціальними приладами здувають все листя з доріжок, але залишають його під кущами та біля дерев. Під деревами обов’язково потрібно залишати сухе листя, так звані пристовбурні кола. Крім того, листя можна пересипати землею і таким чином робити поживний компост для рослин на наступний сезон.
Фото: dumskaya.net, vesti-ukr.net, bprice.ua, zn.ua, izvestia.kiev.ua
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті