Уявляємо за допомогою ілюстрацій, як міг би виглядати комплекс, якби забудовники врахували результати досліджень спільного проекту «Агентів змін» та ЛУН.ua.

Щороку у Києві будуються мільйони нових квадратних метрів житла. Хоча якість проектів починає потроху зростати, у нових житлових кварталів є ряд невигаданих проблем з зовнішнім виглядом та прилеглою територією, що врешті-решт впливає на якість  життя у цих районах.

Група дизайнерів-волонтерів «Агенти змін» спільно з ЛУН.ua провела дослідження та публікує звіт з вирішення таких проблем, який згодом ляже в основу посібника «Київський стандарт». Звіт складається з чотирьох розділів: фасади, навігація та комунікація у ЖК, пішохідна та транспортна інфраструктура і публічні простори (готується до публікації).

У цій публікації «Хмарочос» застосовує методологію «Київського стандарту» та на конкретному прикладі показує за допомогою ілюстрацій-скетчів, як зміниться житловий комплекс, якщо звертати увагу на поради «Агентів змін» та системно вирішувати проблеми, багато з яких є спільними для столичних ЖК.

Житловий комплекс «Паркове місто» за адресою вул. Вишгородська, 45, у Подільскому районі Києва. Це комплекс закритого типу бізнес-класу, загальною площею 451 000 кв.м. Він розрахований на 3 355 квартир. Основною відмінністю є велика зелена зона у межах комплексу – чотири гектари тут займає парк «Крістерова гірка». Внутрішній двір комплексу закритий багатоповерховими будинками й ізольований від дороги.

Проблеми з фасадами

Деякі проблеми ЖК «Паркове місто» видно здалеку, навіть коли ми ще не потрапили на його територію. По-перше, в око впадає не дуже вдале, як на нашу думку, кольорове рішення фасаду. Зелений та жовтий разом надто привертають увагу, і це аж ніяк не допомагає вписати будівлі комплексу у контекст забудови мікрорайону навколо. Відмова від такої кількості хроматичного зеленого і заміна його масиву ахроматичним відтінком сірого, чи більш спокійного блакитного або брунатного, може «заспокоїти» візуальну агресивність розташованого на перехресті скупчення «висоток». У такому разі яскравий колір, що залишився, відіграватиме лише роль акценту, а не займатиме собою всю площу фасаду.

Наступним фактором, що додає фасаду візуального сміття і провокує дискомфорт, є невнормоване розміщення кондиціонерів. На частині будинків комплексу для них все ж  передбачені короби, проте, вони є практично повністю прозорими. Крім того, мешканці іноді встановлюють кондиціонери над цими боксами або збоку від них, що говорить про їхню незручність. На інших будинках короби не передбачені.

Окрім візуальної засміченості, це призводить до цілої низки негативних наслідків. Кондиціонери, що крапають конденсатом, створюють постійний неприємний шум, особливо, коли вітер здуває краплі на той агрегат, що розташовано нижче. Накрапування багатьох кондиціонерів в одне й те саме місце на тротуар чи прибудинкову територію призводить до появи постійної мокрої плями, калюж, плісняви чи розмиття ґрунту під газоном.

Правильні бокси для кондиціонерів у ЖК «Новопечерський двір»

Консенсус може полягати у демонтажі або перемонтуванні кондиціонерів до грамотно спроектованих боксів, які пофарбовано у найменш помітний з фасадних кольорів та встановлено композиційно і ритмічно. Конденсат бажано відводити у спеціальні комунікації, які, в свою чергу, не варто обривати трубою на рівні першого поверху, а пускати до каналізації або дренажної системи. У разі монтажу цих комунікацій ззовні їх бажано маскувати в спеціальні довгі короби, що також пофарбовано в кольори фасаду.

Втоплені у фасад лоджії згладжують ефект того, що частина з них є заскленими, а частина – ні. Проте, є велике питання до балконів-терас, які виходять у двір житлового комплексу. Засклені (подекуди у дві висоти склопакету чи замуровані газоблоками), вони обтяжують зовнішній вигляд. Можливим рішенням є домовленість між мешканцями цих квартир та забудовником про заборону скління терасних балконів, встановивши спеціальні навіси та маркізи.

Проблеми активного першого поверху
та дорожньої інфраструктури

Найбільш неохайно виглядає перший поверх фасаду,  який орендують різні бізнеси, і який виходить на вулицю Вишгородську. Через те, що власник кожного магазину облаштовує свою частину фасаду, як забажає, це виглядає, ніби парад торговельних точок на виході зі станцій київського метро. Досягти гармонійного зовнішнього вигляду та зручності можна уніфікувавши вивіски та логотипи за розміром та у єдиній кольоровій гаммі, відмовившись від плашок і панелей, що закривають собою значну частину фасаду. Для переліку компаній та власників складських приміщень першого поверху підійдуть акуратні настінні таблички з інформацією про те, хто, що і де саме орендує.

Вивіска, яка не дисонує з фасадом у ЖК «Сонячна брама»

Перед тим, як дійти до свого будинку, пішоходи можуть відчувати незручності у пересуванні. Зебри на переїздах до паркінгів не розмічені, бордюри та тротуари є зависокими, входи до підземного паркінгу не підсвічені, а перепад висоти з рівня тротуару до рівня дороги є надто стрімким. Для маломобільних власників квартир (людей з інвалідністю, батьків з немовлятами у візочках, людей похилого віку, дітей, тощо) це може стати перешкодою для зручного пересування.

Продумана інфраструктура пересування автомобілів, пішоходів та велосипедистів застрахує усіх від неприємних інцидентів та аварій, надасть можливість літнім людям без ускладнень долати численні переходи, а засоби уповільнення автівок (наприклад, підняті до рівня тротуару переходи) у купі з розміткою убезпечать дітей, що гуляють та граються на подвір’ї.

Проблеми простору для прогулянок

Територія внутрішнього подвір’я комплексу досить велика, тому ми вирішили зупинитись на можливості переоблаштування дитячого майданчика, у якого вже зараз є користувачі – діти та їхні батьки.

Зараз майданчик не відділено від доріжок, внаслідок чого пісок у значній кількості висипається назовні і розноситься прохожими. В результаті неохайно виглядає вся прилегла територія. Тут не передбачено місце, де припаркувати візочки – для них потрібна окрема невелика вимощена зона. Незапроектовано локальне освітлення (невеликі садові лампи), замість нього є єдиний мачтовий ліхтар.

Якщо у пісочниці є нагальна потреба (або таким є прохання групи мешканців), її обносять не дуже високим парканом – еластичним або дерев’яним, у жодному разі не кам’яним чи металевим. Щоправда, рекомендується пісочницю доповнювати або замінювати повністю спеціальним м’яким гумовим покриттям поверхні, а навколо облаштувати зелені насадження. Крім того, пісок потрібно регулярно промивати і просіювати, щоб дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, тому це ще одна причина заміни покриття на гумове.

Не потрібно боятися урізноманітнити дитячі розваги чимось складнішим за класичну «гірку». Це можуть бути і системи підйому та пересування невеликих вантажів (наприклад, м’ячів чи камінців), і канатні містечка, і маленькі фортеці, або що. Хлопчики та дівчата водночас можуть розважатись і дізнаватись ази фізики, цікавитись наукою та історією.

Доріжка з тінню від дерев та місцем відпочинку у Стокгольмі, Швеція. Фото: fb.com/konstantin.urbaninst

Доріжки спроектовано непогано, але і тут маємо чергове «але». Звичайною помилкою (або надмірною економією) вітчизняних будівельників є мощення, виконане з дешевої плитки. Якщо до цього додаються неякісно проведені роботи з її укладання, як наслідок вже за півроку земля під плиткою розмивається, і вона провалюється та просідає, згодом утворюючи ями. Тоненькі бетонні бордюри уздовж доріжки інколи є максимумом, на який здатен ландшафтний дизайн територій ЖК. Подекуди замість трави обабіч доріжки знаходиться витоптана земля. У разі відмови від кардинальних змін та перестеллення всього покриття альтернативою може слугувати покращення узбіч. По-перше, це організація дренажів, шару камінців або спеціальної плитки, аби вода чи бруд з газону під час опадів не потрапляли на пішохідну частину. По-друге, це пониження рівня землі та газону відносно до доріжки – з тих самих причин.

Іншою проблемою є відсутність тіні на подвір’ї у спекотні дні. І це може стати проблемою не тільки для дітей, а й для дорослих, які мають доглядають за дітлахами. Облаштування столиків для кави, ланчу чи перевірки електронної пошти під висадженими деревами, що дають тінь і можуть сховати сім’ю від раптового дощу, значно доповнить ландшафт, який поки що складається винятково з лавочок. Останнє, про що не можна забувати – це смітники. Їх має бути вдосталь, тому що діти завжди залишають обгортки від морозива чи цукерок, деталі поламаних іграшок, порожні пляшечки та ще купа речей, які може рознести вітром по усьому подвір’ю.

Висновки

Багато проблем у нових житлових комплексах може вирішити чіткий запит нових мешканців на більш продуману та якісну інфраструктуру. Адже більшість описаних у статті прикладів потребують радше не додаткових фінансів, а попереднього планування і комунікації власників квартир між собою, з забудовником та з компанією, яка обслуговує будинок і територію навколо.

Спільна розробка забудовником і активними мешканцями чітких правил користування, своєрідної «інструкції з використання» та їх виконання є ще одним можливим шляхом вирішення проблем, які виникають вже під час експлуатації будівлі.

Текст: Кирило Шведов і Тарас Кайдан, ілюстрації: Олександра Степаненко