Що таке «позитивне зараження»? Воно справляється, коли культурний центр розповсюджується на прилеглі території, які також стають частинами культурного осередку. Про це говорили під час дискусії власники та менеджери арт-кластерів у просторі IZONE, тези яких ми публікуємо у «Хмарочосі».

Ольга Бекенштейн, кураторка освітніх та джазових програм арт-центру Closer.

Closer є прикладом того, як люди змінюють звички й звикають до нових форматів улюбленого місця. В жовтні 2014 року, простір відкрився мистецькою виставкою. Біля фабрики протягом тижня працювала арт-група й пропонувала, яким чином можна розвивати сусідні простори.

Безперечно, основним видом дозвілля у Closer є електронна музична сцена. Ми можемо подивитись на історію інших міст, таких як Берлін чи Детройт, де сучасні заклади відкривалися в промислових районах. Тому лекції й концерти тут були своєрідним шоковим ноу-хау, тому що людям було незвично шукати старий склад чи фабрику без вивісок, де відбувається подія. Основним бажанням тут було донести публіці просту істину, що класичною музикою або класичним мистецтвом можна насолоджуватись на старому заводі. Наша команда прагнула показати культуру і мистецтво в незвичній для неї формі. Цікавим виявився експеримент, коли ми дали робочим фабрики послухати музику з наших вечірок.

Наразі усі супутні елементи культурної структури цього місця, такі як Otel, Mezzanine, Shoom, Loft 31, 20Ft radio, Pilsok збирають все більше прихильників, і Closer вперше постає перед питанням нестачі площі. Ми хочемо розширити нашу аудиторію і для цього вже потрібні більші будівлі.

Роман Тугашев, засновник Ulichnaya eda, керівник проектів «арт-заводу Платформа».

Після успіху фестивалю Ulichnaya eda на ВДНГ та в галереї Лавра, власники «Даринку» запросили мене з командою провести захід на парковці ТЦ. Для нас і наших гостей це стало неочікуваним поворотом. У моєму сприйнятті, станція метро «Лісова» й сам «Даринок» знаходились дуже далеко. Попри це люди все одно продовжували приїжджати. На початку 2015 року ми почали створювати коворкінг, облаштовувати фуд-корти й зону для розваг і відпочинку. Зараз ми розпоряджаємося 12 га площі та парковкою на 4 000 місць.

«Арт-завод Платформа» – це ціла еко-система з багатьма бонусами. Наші зусилля зараз направлені на те, щоб генерувати потік людей навіть у будні дні. Київ рухається у європейському напрямку, де кожен район міста самодостатній і автентичний.

Олеся Болот, хаб-менеджер креативної спільноти IZONE

Платформа IZONE була створена у будівлі лабораторії, на території суднобудівного заводу у вересні 2014 року. Освоєння простору почалося покімнатно, а вже потім команда перейшла до оформлення цілих поверхів. На даному етапі в нас 2000 кв.м та 6000 відвідувачів на місяць.

За минулий рік тут відбулося вісім міжнародних виставок, куди завітали понад десять тисяч людей. Всі орендатори нашого коворкінгу є працівниками креативних індустрій. В цьому році у нас проводиться конкурс креативних стартапів. Переможець – потрапить у Стокгольм у руки до інвесторів, які допоможуть проекту зростати.

IZONE є частиною міжнародної мережі Trans Europe Halles (TEH). Зустрічі професіоналів TEH відбуваються по всьому світу, а в жовтні 2017 року ви зможете відвідати їх у нашому просторі.

Катя Тейлор, менеджер культурних проектів, експерт з сучасного мистецтва, співзасновниця агентства з управління культурними проектами Art Management і Port Creative Hub.

Коли ми знайшли приміщення, яке колись належало Річпорту, одразу зрозуміли, що це – наш новий дім. В певний момент роботи хабу, ми з командою зрозуміли, що наша аудиторія суттєво збільшується. Це не тільки митці, а й молоді кияни, мешканці Подолу.

Ми намагаємося робити проекти, які будуть цікаві не лише в Україні, а й за її межами. Й інколи нам це вдається. В нашому хабі є бібліотека d.i.y (do it yourself) видань, галерея, студія та лекторій. Все обертається навколо мистецтва, яке є каталізатором будь-яких рішень.

Ольга Сафіна, керівник напрямків комунікацій та заходів UNIT.City.

На даний момент в нас відбувається велике будівництво. Ревіталізація настільки глибоко проникає на територію, що від колишнього мотозаводу нічого не лишається. Натомість виростають бізнес-кампуси, наукові лабораторії й коворкінги. Наша мета – створити комфортне середовище для спілкування професіоналів між собою та зі своїми клієнтами.

Архітектура комплексу має на меті зіштовхувати творчих людей, які б обмінювалися досвідом та технологіями всередині однієї системи.

Анабелла Моріна, краєзнавець, письменниця, засновник ГО «Громадський рух Почайна».

Протягом останніх десятиліть, багато киян не знали про існування цієї водойми. Це історично важлива річка, джерело якої знаходиться на Петрівських озерах обабіч проспекту Бандери. Земля навколо неї належала різним організаціям, і у підвішеному стані стояла на балансі.

За допомогою волонтерів, ми хотіли все прибрати і зробити хоча б велодоріжку вздовж ріки. Власноруч прибрати все сміття не вдалось, отже ми наймали трактор.

Нашу організацію знають всі в КМДА, ми оббивали їхні пороги не один раз, влаштовували акції. Нарешті Департамент містобудування та архітектури відкрив всеукраїнський конкурс на створення Парку Почайна. Питання, що хвиляє нас – це відновлення природного ландшафту і подальший розвиток подібних місць.

Почайна – це перший в своєму роді міський проект з ревіталізації історичної водойми. Проект знаходиться лише на стадії розвитку, триває пошук нових волонтерів та учасників.

Ольга Дятел, ГО «Інша Освіта», член керуючої команди проекта «Промприлад».

Наша організація розпочала кампанію з розвитку соціальних ресторанів Urban Space, співвласниками яких стануть понад 500 соціальних інвесторів. Ідея лежить в створенні серії закладів, де можна не лише поїсти, а зібратися з колегами, проводити виставки і лекції, тощо. Прибуток, отриманий з ресторану, спрямовується виключно на реалізацію некомерційних проектів з розвитку Івано-Франківська.

Окрім цього, ми набрались сміливості і підготували проект трансформації заводу електроприладів Promprylad, який має розповсюджувати культурні тенденції по заходу країни.

Є маштаб міста, а є маштаб проекту. В нашому випадку, невеликий Івано-Франківськ реально може стати наступною культурною точкою на мапі країни. Ситуація з відкриттям нашого простору Promprylad, залежить від роботи з локальною громадою, та цікавістю містян приймати участь у культурних напрямках.