«Хмарочос» публікує коротку історію однієї з найопопулярніших площ столиці і показує, як вона змінювалась впродовж більш ніж століття.

Площа виникла між вулицями Шулявською (нині Льва Толстого) та Великою Васильківською у другій половині XIX століття. Спершу її називали Шулявською, слідом за прилеглою вулицею.

1899 рік

У 1877 році на площі з’являється одна з найвідоміших споруд, котра не збереглася до нашого часу – лазня Міхельсона або Караваєвська. Розташована на розі вулиць Пушкінської та Льва Толстого, лазня була популярним і фешенебельним закладом тогочасного Києва. Оснащена мармуровим басейном та ваннами. Це було недешеве задоволення для заможних киян. Також в будівлі розміщувалися магазини, пивні та перукарні.

«Київ дуже притягує мене», – напише у своєму щоденнику Лев Толстой напередодні приїзду в Київ у 1879 році. На вулиці, згодом названій на свою честь, він зупинявся у будинку сестри своєї дружини.

У 1891-му назва вулиці Шулявської змінюється на Караваєвську на честь хірурга та професора Володимира Караваєва. Площу теж почали називати Каравєвською. Зміну назви ініціювали з нагоди п’ятдесятої річниці діяльності професора.

1901 рік

1897 рік можна вважати початком активної забудови площі Льва Толстого. До речі, з середини ХІХ століття район вулиць Саксаганського, Антоновича та Великої Васильківської так і називали – Нова Забудова. Пов’язаний цей факт з рішенням міської влади виділити ділянку для переселення жителів Печерська у зв’язку з будівництвом Нової Печерської фортеці. Розпочинається зведення прибуткового дому Льва Бендерського, відомого виноторговця. Проект будівлі розробив архітектор Городецький. Протягом чотирьох років збудовано головний будинок та флігель, поєднані критим переходом. Будівлі були частиною однієї садиби, в якій розміщувалися пекарня, магазини, квартири для оренди. В ній діяли Київське шахове товариство та редакція журналу «Українська кооперація». В 1916 році тут давав останній сеанс одночасної гри перед еміграцією видатний шахіст Олександр Альохін. На момент будівництва садиба Бендерського стала київським хмарочосом – головний будинок був найвищою будівлею Києва.

У 1898 році стартувало будівництво будинку за адресою вул. Льва Толстого, 1, в народі часто відомого як «Будинку Афродіти». Таку назву будівля отримала не лише за рожевий колір та пишно декорований ліпниною фасад, а передусім за численні жіночі статуї та медальйони з жіночими образами, що прикрашають будинок.

Читайте також: Історія Майдану у фотографіях з 1875 року і до сьогодні

В 1901 році на площі Льва Толстого з’являється «пряниковий» будинок. На фасаді досі видніються імена власників – подружжя Сніжка-Хлєбнікової. Ілля Сніжко володів кількома цегляними заводами. Прибутковий будинок можна побачити на листівках сторічної давнини у серії «Красивые дома Киева».

В 1899-1901 Київ заполонили фонтани. Відомий бізнесмен та власник заводу Олексій Термен закарбувався у пам’яті міста встановленими у різних місцях фонтанами за проектом архітектора Олександра Шиле. Один з них був встановлений і на Караваєвській площі на тому місці, де зараз знаходиться центральна клумба. Однак не зберігся до нашого часу – він безслідно зник після того, як проклали трамвайну лінію з Солом’янки. До речі, трамвай ходив до площі Льва Толстого аж до 1979 року.

1931 рік

У 1920 році «Товариство істинної свободи на пам’ять Л.Н. Толстого» ініцюювало перейменування вулиці Караваєвської на Толстовську. В 1926 році вулиця отримує ім’я письменника.

1938 рік

Площа ж залишається Караваєвською до 1938 року, після чого стає площею Л.Н. Толстого. У 1944 отримує нинішню назву і стає площею Льва Толстого.

1952 рік

У 1938-му розпочато будівництво кінотеатру «Київ». Та через війну, будівля була завершена лише у 1952 році. Під час його зведення використали інноваційну на той час акустичну штукатурку, що сприяла чистоті звуку у залах.

1989 рік

Наприкінці 1970-х зносять триповерховий будинок 1895 року, в якому функціонував шашличний ресторан «Кавказ». А вже 1981 року на його місці розміщено наземний вихід зі станції метрополітену та розташовано електронно-обчислювальний центр київського метрополітену – на площі Льва Толстого відкрито однойменну станцію метро.

1991 рік

У 1980-х знищено легендарну лазню Міхельсона. На її місці у прешій половині 1990-х постане один з перших бізнес-центрів «Київ-Донбас».

2012 рік

Напередодні Євро-2012 міська влада планувала відбудувати фонтан Термена, однак цього не сталося. Але замість рекламних носіїв тут встановили великий футбольний м’яч. Крім того, тут досі існує парковка автівок, хоча жодного наземного чи підземного перехода на коло посеред площі немає.

Фото: oldkiev.ho.ua, pastvu.com, politeka.net, Flickr