Четвертого липня 2015 року на столичній Софійській площі складали присягу співробітники нової поліції. Молоді, усміхнені, вбрані у чорну уніформу вони нагадували киянам американських копів. «Хмарочос» згадує етапи становлення нової поліції та з’ясовує, до чого ці зміни призвели.

Довіра залишається, престиж — падає?

У 2016 році Президент Всеукраїнської асоціації операторів ринку безпеки Сергій Шабовта зазначав, що київський штат дільничних інспекторів сформований лише на 20-30%.  

Сьогодні, за словами заступника голови Департаменту кадрового забезпечення Нацполіції Сергія Шумило, київська поліція налічує близько восьми тисяч співробітників, а недобір складає 17,3% (майже 1,5 тисячі правоохоронців).

Ще взимку 2015 року на кожне вакантне місце у патрульній поліції претендували близько 17 кандидатів. Сайти, присвячені пошукам роботи, публікували статті, які заохочували людей вступати до лав оновленої поліції. Мовляв, реформовані правоохоронці докорінно відрізняються від старої міліцейської гвардії. Відтепер бути поліцейським — престижно, це професія, до якої не можна потрапити по блату: кандидати мають подолати п’ять конкурсних етапів відбору, пройти п’ятнадцять тижнів навчання та успішно скласти іспити.

І це досі справляє позитивне враження на людей. Так, у березні 2017 року дослідження соціологічної компанії Taylor Nelson Sofres засвідчило, що  Національній поліції все ще довіряють 43,5% українців, а патрульній і того більше — 53%.  

Зробіть хоч щось!

Нова поліцейська служба об’єднала функції патрулів, дільничних та старої ДАІ. Вони мають першими приїжджати на виклики, патрулювати кожен свій квадрат у місті, миттєво реагувати на скарги та правопорушення. Вони можуть оштрафувати водія за порушення правил дорожнього руху, перевірити документи у підозрілих перехожих, затримувати їх та доставляти до дільниці. Єдине, вони не можуть виконувати слідчі функції.

«Навіть якщо патрульний поліцейський затримує правопорушника – він везе його до відділку, діяльність якого регулюється старою нормативною базою. А якщо людина потрапляє до оперативника чи слідчого, її зустрічають старі кадри. Останні часто замість нових патрульних заповняють протоколи», — скаржився на недосконалу правоохоронну систему Євген Крапівін, юрист та експерт групи «Поліція під контролем».

Звідси — скарги киян на бездіяльність та непрофесійність місцевих патрульних, які приїжджають на виклики й лише складають протоколи на порушників.   

Наразі таку пасивність заведено пояснювати низькою заробітною платою поліцейських (патрульні в Києві отримують від восьми до десяти тисяч гривень) та надмірним навантаженням на слідчі підрозділи (наприклад, один слідчий вимушений вести до 400 проваджень). Згадують і про те, що курси підготовки копів — короткотермінові і патрульним часто не вистачає кваліфікації. Про це ще у 2015 році розповідав «Хмарочосу» фаховий юрист, який пішов працювати в патрульну поліцію.   

«Нам читали урізані університетські курси, розраховані на юристів. В результаті людям впакували в голови чимало зайвої юридичної теорії, але дали дуже мало конкретного розуміння, як з цим в реальних українських ситуаціях на вулиці діяти».

Стережись автомобіля

Одним із головних завдань правоохоронної реформи було злиття структури ДАІ і патрульної поліції. Але після виходу патрульних на дороги, їм почали закидати невміння оформляти протоколи, а у деяких випадках — навіть незнання правил дорожнього руху.

У 2015 році за участі патрульних трапилося 201 ДТП в Україні, в яких постраждали поліцейські Toyota Prius. При цьому найбільше аварій зареєстрували саме у Києві. Тоді, за даними керівника столичної поліції Юрія Зозулі, було пошкоджено 150 «пріусів» з 235 отриманих.

До речі, цими автівками були невдоволені й самі поліціянти. За їхніми спостереженнями, Toyota Prius були занадто легкими, щоб, наприклад, притиснути з двох сторін машину-порушника або виставляти заслони. Крім того, вони виявилися дорогими в обслуговуванні та непридатними для перевезення затриманих.

«Toyota Prius, яка важить понад 1200 кг, мало призначена для того, щоб заблокувати авто порушника. Більшість автомобілів на дорогах важать більше», – дорікав радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко.

У травні 2017 року патрульні були оснащені новими екологічними повнопривідними автомобілями Mitsubishi Outlander PHEV. Всього для української поліції закупили 635 таких автівок, 95 з них отримали столичні патрульні. Закупка обійшлася майже в один мільярд гривень.

Ближче до громади

У січні 2017 року МВС затвердило правила поведінки поліцейських, яких зобов’язали дотримуватися норм професійної етики. Їм заборонили бути зверхніми у спілкуванні, погрожувати громадянам, іронізувати над ними або використовувати у розмові ненормативну лексику.

Тоді ж радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко проголосив про втілення нових принципів взаємовідносин поліції із громадою: «Буде поглиблено вивчатися конфліктологія, тобто взаємодія між правоохоронцями і суспільством. Ми йдемо до створення тієї поліції, яка працює в найтіснішому контакті з людьми».

Фактично, це своєрідне продовження курсів управління стресом, які столичні правоохоронці почали проходити ще у 2016 році.

«Нас вчили витримці, проводили спеціальні заняття з психологами. Групу розподіляли на групи «тролів» і патрульних, між якими обігрували різні ситуації. На командирських курсах такі заняття проводилися додатково» — розповідав журналістам заступник командира роти патрульної поліції у Києві Дмитро Крештофов.

А вже у квітні Європейський Союз розпочав проект «Підтримка реформи поліції в Україні» (ПРПУ) вартістю шість мільйонів євро. Він буде реалізовуватися протягом 18 місяців управлінням ООН та поліцією Швеції. Завдяки йому двадцять обраних поліцейських дільниць стануть зразком для запровадження змін в інших невеликих містах України. Згодом їх планується поширити на всі 700 відділків поліції, які є в Україні.

Концепція взаємодії поліції з громадою (community policing) має покращити відносини між поліцією та місцевими мешканцями. Наприклад, будуть створені консультативні групи, до яких входитимуть представники місцевої громади, влади, бізнесу та релігійних установ. Це має не лише підвищити довіру містян до поліції, але й допомогти їм зрозуміти головні принципи її роботи.

Фото: Богдан Кутєпов; itc.ua