Ще на початку 2000-х років береги водойм у різних містах світу були оточені промисловими зонами і портами й відмежовані від міста залізничними або автомобільними магістралями. Сьогодні вони стають більш популярним місцем для відпочинку і перетворюються на затишні та доступні громадські простори.

«Хмарочос» у партнерстві з житловим районом Rybalsky дізнавався, як виглядають сучасні набережні та чому їх так люблять містяни.

У 2015 році київська громада забила тривогу: 85% дніпровських берегів були недоступними для киян, згідно з даними проекту «Вкрадений Дніпро» команди видання Тексти.org.ua. Нечисленні пішохідні маршрути вздовж річки були заставлені автомобілями, через усю набережну пролягала магістраль, наземних переходів було обмаль, а от парканів, чагарників та сміттєвих гір — досхочу.

Наразі мало що змінилося. Частково набережну нагадують лише окремі ділянки на Поштовій площі, Оболоні, Русанівці та Березняках. Решту київського узбережжя займають закриті підприємства, елітні ресторани, приватні яхт-клуби і житлові будинки, подекуди впритул до води розпочато висотне будівництво. Ці прибережні території виключені з міського життя Києва.

Кожного року в Парижі відкривають для пішоходів все більше територій біля річки Сени

«Вздовж Дніпра ми нарахували понад 150 парканів. Загородити частину території намагається кожен, кому пощастило мати хоча б невелику земельну ділянку поруч з водоймою», — розповідав керівник проекту «Вкрадений Дніпро» Олександр Оксимець.

Водночас адміністрація багатьох зарубіжних міст чудово розуміє, що зручні та комфортні набережні, де можна гуляти й відпочивати, мають величезне значення для місцевого розвитку. Тому справа за малим: треба прибрати звідси автомобілі, популяризувати серед містян відпочинок на воді й створити такі локації, куди люди із радістю ходитимуть. Недаремно колишній головний архітектор Барселони Хосе Асебільо постійно наголошував, що економіка нових міст буде розвиватися завдяки водним ресурсам.

Вигідна інвестиція

Набережні, облаштовані вздовж міських річок, не лише підвищують місцеву економічну активність, але й сприяють формуванню цілої мережі громадських просторів. Як тільки на набережній з’являється інфраструктура — спортивні зони, популярні кафе, громадські яхт-клуби, велодоріжки, скейт-майданчики — сюди починають стягуватись люди. Іспанський урбаніст та засновник Інституту передової архітектури Каталонії Віллі Мюллер каже, що зручність та доступність таких просторів можна оцінити по кількості туристів, які туди завітали (для цього він пропонує використовувати мапи Instagram, де останні регулярно відмічаються).

Rybalsky - Простір для життя

Дізнайтесь більше

Це також грає на руку девелоперам. Адже, чим привабливіша набережна, тим престижнішим буде навколишній район й вищими будуть ціни на квартири.

Так, ще 1980-ті роки у норвезькій столиці Осло на місці старої корабельної верфі вирішили зводити середньоповерхове житло та офіси. При цьому навколо забудови надумали створити і зручну набережну для прогулянок. Її ідея була простою: берег має бути доступним для всіх мешканців міста. Для них також має бути збережений візуальний зв’язок із існуючими водними просторами.

У Осло збудували новий оперний театр біля затоки

Вздовж набережної з’явилася велика пішохідна зона зі скверами, магазинами і затишними кафе, а пізніше — міський пляж та музей сучасного мистецтва. Єдиний наземний транспорт, який тут курсує, – трамвай. Автомобільну магістраль, що відрізала місто від моря, вирішили завести у підземні тунелі.

А у гамбурзькому Хафенсіті таке правило не спрацювало. Це наймолодший район міста, який виріс на місці старого порту. Найсучасніша архітектура, затишні канали та приваблива набережна обійшлася девелоперам приблизно у десять мільярдів євро. Водночас ціни на житло виявилися настільки високими, що квартири не розпродані й досі. Громадський простір так і не зародився, а набережна залишається напівмертвою. Зараз міська адміністрація намагається заохотити містян частіше відвудувати Хафенсіті, організовуючи там ярмарки й фестивалі.

Доступність

Для того, щоб набережна подобалася людям, їм має бути зручно діставатися до неї. Тому береги міської водойми мають бути доступними для усіх містян — і для мам з візками, і для пенсіонерів, і для людей з інвалідністю. Що означає максимальну розвиненість пішохідно-велосипедної інфраструктури.

У 2011 році мер Нью-Йорка Майкл Блумберг презентував план розвитку «водного фасаду» міста Vision 2020: New York City Comprehensive Waterfront Plan. Цей проект передбачав розширення набережних, очищення пляжів та прибережних вод, модернізацію берегової каналізації і перетворення кожної ділянки майже кілометрової берегової лінії на місце для відпочинку і розваг.

Для зручного транспортного зв’язку з іншими районами міста була розроблена мережа пішохідних та велосипедних маршрутів, а також запущені окремі паромні переправи. До розробки зручної транспортної інфраструктури активно залучали місцевих мешканців і представників різних громад. Понад це, у рамках проекту для них було створено близько 50 тисяч робочих місць.

Хоча в Нью-Йорку шосе часто йдуть вздовж берега, є й багато місць для відпочинку біля води

Барселонська набережна, збудована напередодні Олімпіади-1992, трохи нагадує київську, адже уздовж неї також проходить магістраль. Проте муніципалітет Барселони вже понад двадцять років впроваджує програми із облаштування набережних, орієнтованих на пішоходів. Прибережна смуга, де гуляють люди, відділена від автомобільної дороги великою пальмовою алеєю. Крім того, над однією з автомобільних смуг відкрили окрему зону для пішоходів та двоколесного транспорту.

Бертран Деланое, обраний на посаду мера Парижа у 2001 році, реалізував свій проект доступної набережної вже у 2002-му. Особливу увагу він приділив тим парижанам, які не мали можливості піти у відпустку і поїхати з міста. Для них вирішили створити такі умови, щоб вони могли відпочити на Сені. Уздовж річки облаштували окрему набережну зі спеціально завезеними піском та шезлонгами. Тут почала функціонувати бібліотека, був споруджений басейн із безкоштовними уроками плавання для дітей і заняттями водною аеробікою — для дорослих. З’явилися кіоски зі стріт-фудом, а увечері пляжні зони перетворювали на танцювальні майданчики. У 2013 році, наприкінці терміну свого мерства, Деланое зробив лівий берег Сени повністю пішохідним.

Максимально доступним був і проект урядового кварталу Берліна, який мав з’єднати його східну і західну частину вздовж річки Шпреє. Екс-головний архітектор Берліну Ханс Штіманн пояснював, що концепція кварталу не передбачала жодних житлових комплексів — самі лише урядові будинки та комфортна набережна із пішохідними зонами, велодоріжками, великим громадським парком та міським пляжем, повз який дрейфують туристичні пароплави.

Екологія

Французький ландшафтний архітектор Клеман Вільмен впевнений, що людям завжди подобається знаходитися поруч із водою. Саме тому, вважає він, у багатьох європейських муніципалітетах почали розуміти, що можливість купатися у міській річці – це дуже круто. Люди мають зберігати у чистоті не лише свої набережні, але й самі водойми.

Влітку на березі річки Шпрее завжди багато містян і туристів

Так зробили із набережною річки Марна у невеликому французькому містечку Ле-Пере-сюр-Марн. Стіни набережної та причалу засадили рослинами, здатними очищувати воду, а на самому березі облаштували ігровий майданчик із окремою тренажерною зоною, ліхтарі, зручні лавки та навіси від тіні. Через два роки ця набережна перетворилася на улюблене місце відпочинку. В Ліоні, іншому французькому місті, уздовж річки для риб і рослин створили окремі захисні зони .

Схожий проект для шанхайської річки Хуанпу розробила китайська архітектурна студія Turenscape. Архітектори перетворили захаращену територію колишнього сталеливарного заводу на велику громадську набережну та одне з улюблених місць відпочинку шанхайців. Тепер воно називається річний парк Хаутан. Китайці висадили уздовж річки рослини, які очищають воду, та збудували на ній дерев’яні містки для прогулянки.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?