За останні два роки у місті відкрилися десятки нових закладів з в’єтнамськими, корейськими, японськими та китайськими стравами. «Хмарочос» розбирався, в чому тут справа та звідки взялась мода на кухні Південно-Східної Азії.

Чому Азія?

Шеф-кухар та засновник закладу «Раменна. Food vs. Marketing» на Печерську, Женя Михайленко, розповідає, що азійська кухня цікава, насамперед, розмаїттям кулінарних технік та тисячолітньою історією. «Ті, хто професійно займаються кулінарією, знають, що великих кухонь в світі дві – азійська (китайська) та французька. Саме в Китаї розвинули більшість технік обробки продуктів, що покращують смак та збільшують поживність готових страв». Тому страви з цього куточка світу є надзвичайно цікавими – тут і сьогодні тривають кулінарні експерименти, при чому часто прямо на вулиці – у мегаполісах Далекого Сходу саме вулична їжа є найпопулярнішою, а отже і найбільш різноманітною.

Іншим фактором є культурна й економічна експансія зі Сходу. Китайська економіка та могутність «східних тигрів» викликають уваги зі сторони ЗМІ, а отже й – туристів. Крім того, багато українців зараз мають спільний бізнес з Китаєм: імпортують звідти товари або самі їдуть працювати, наприклад, навчати дітей у школах. Таким чином відбувається культурний обмін, зацікавлення способом життя та поступове насичення українського ринку продуктами зі Сходу. Все це як формує запит в Україні на східну кухню, так і дає можливості створення закладів з китайськими чи корейськими стравами.

Фото: facebook.com/pyanse

А ще це частина всесвітнього тренду. Колись усі захоплювались піццою, потім суші, бургерами, на черзі – супи та лапша на виніс. Десь така популярність зумовлена наявністю відповідної діаспори, серед якої знайдуться й кухарі, десь є професіонали, що стажувались у китайських чи японських закладах харчування. Хоча китайська, в’єтнамська та корейська діаспори у Києві і відкривали до цього свої заклади (наприклад «Дю Лонг» на бульварі Шевченка), вони не ставали надто популярними. На відміну від цілком українізованих суші-барів. Тепер ця тенденція поширюється й на інші кухні регіону.

В будь-якому разі, для відтворення смаку і самої суті страви важливо мати не лише потрібні продукти, а й володіти оригінальними техніками приготування їжі. Критик та гастроентузіаст Аврора Огородник пише у своєму блозі, що не могла передбачити появу в’єтнамської кухні в Києві, адже у нас немає великої діаспори родом з цієї країни. А в Берліні, Москві та Варшаві страви з В’єтнаму популярні вже кілька років саме завдяки мігрантам. У нас все склалося по-іншому. «Ресторатори в пошуках вільної ніші пронюхали солодкий аромат рибного соусу, порахували вартість страв і побігли», – пише Аврора. «Моє єдине побажання, – додає вона, – нехай це буде якомога ближче до оригіналу».

Їжа стає головною у закладах

Впродовж 1990-х та початку 2000-х років, коли похід у ресторан чи кафе могли собі дозволити не так багато людей, сформувався стереотип: громадський заклад харчування, якщо це не їдальня, створений не для щоденного користування. А тому ти приходиш туди не поїсти. Дуже важливим був інтер’єр, персонал та загальний антураж закладу. Відповідно і використовували ресторани для святкування корпоративів, весіль, днів народження, побачень, й інших важливих дат.

Ситуація почала змінюватись з появою більш доступних закладів та освітніх платформ для рестораторів у кінці «нульових». Остаточно новий тренд на розмаїття страв у Києві закріпився після початку проведення Фестивалів вуличної їжі (Ulichnaya eda). Можливість відносно недорого скуштувати страви з багатьох національних кухонь для десятків тисяч киян, відкрила для рестораторів шлях розвитку. Відтоді Київ пережив сплеск уваги до бургерів, хумусу, хот-догів, альтернативних способів заварювання кави, коктейлів, настоянок, тощо.

Фото: facebook.com/kitaika.kitchen

Тепер черга за їжею з Південно-Східної Азії. До відомих раніше локшини та рису з наповнювачами додався суп фо, сендвічі (наприклад, бан мі), спрінг-роли та страви з птиці, овочів й м’яса, які можна спробувати у кількох десятках нових закладів. Але, враховуючи неймовірне розмаїття смаків та кулінарних технік, які може запропонувати Схід, ми можемо обережно прогнозувати, що це тільки початок «буму».

До нової хвилі закладів належить та ж таки «Раменна» Жені Михайленко, який розробив авторські рецепти відомої на весь світ страви з локшини; міжнародна мережа Menya Musashi, яка нещодавно зайшла в Україну; в’єтнамські заклади Tin Tin та Chang; корейські Пян-Се бар та Gangnam Style, а також Kitaika. Проте це, звісно, не повний список.

Найпопулярніші страви

Рамен

Японська страва з локшиною родом з Китаю має безліч варіацій. У окремій статті на «Хмарочосі» ми детально розповідали історію цієї страви.

Суп Фо

Ароматний суп з рисовою локшиною, шматочками м’яса та свіжою цибулею. Його секрет у дуже смачному бульйоні та виборі спецій, таких як аніс та корінь імбиру. Саме цим супом заманюють містян та туристів у в’єтнамські заклади по всьому світу.

Спрінг-роли та неми

Невеликі роли з рисового паперу, у який замотуються овочі, риба, м’ясо та іноді злаки. Готові рулетики можна смажити, тушкувати, або подавати свіжими з різними соусами.