Озеленення даху і зовнішніх стін будинків набуває більшого поширення у світі. Будівлі, вкриті рослинністю, не лише очищують повітря та рятують містян від спеки, але й допомагають їм заощаджувати витрати. «Хмарочос» за підтримки житлового району Rybalsky дізнавався, які можливості для міста відкриває нова екологічна архітектура.  

Піонером озеленення міських фасадів вважається французький біолог та дизайнер Патрік Бланк. У 1986 році він створив свою першу «зелену стіну» для паризького Містечка науки та індустрії. Відтоді він успішно обплітає тропічними рослинами стіни будинків у різних куточках світу і розробляє для них різні архітектурні прийоми. Бланк вважає, що рослини мають гармоніювати за кольором, розміром і фактурою листя не тільки між собою, але й з міською забудовою.

Вертикальне озеленення прикрашає будівлю та підкреслює її архітектурну виразність, а також стає у нагоді для вирізнення будинків серед типової забудови. Фактично, стіни та дахи проголошені важливим ресурсом для розвитку міста, яким чомусь дуже мало користуються. Наприклад, якщо біля нового будинку немає місця для дерев, то майбутні зелені масиви можна із легкістю перенести на його поверхні.

Саме таку концепцію Бланк розробив у 2006 році, проектуючи музейну будівлю у Парижі. Для її зовнішнього оформлення він використав 15 тисяч рослин зі 170 видів. За задумом автора, рослинність змінює обриси, рельєфність і кольорові відтінки в залежності від часу доби та природного освітлення.

Зелена стіна на будівлі музею CaixaForum у Мадриді. Фото: Jean-Pierre Dalbéra

Через два роки він відзначився і своєрідною реконструкцією мадридського музею CaixaForum. Замість чергового косметичного ремонту було вирішено озеленити фасад старовинної будівлі, зведеної у 1899 році. Для цього Бланк використав 15 тисяч рослин з 250 різних видів.

Дихати на повні груди

Чим менше у місті зелених насаджень — тим менше буде тіні, прохолоди, чистого повітря, тим більше бруду та задухи буде на вулицях. Тому будівля, укрита травою або деревами, має очевидні переваги над «голими» сусідами — вона виробляє додатковий кисень, необхідний для комфортного життя у мегаполісі, а також допомагає очистити повітря від забруднення газовими вихлопами. За окремими підрахунками, один невеликий газон площею 150 кв. м продукує об’єм кисню, який можуть споживати 100 чоловік впродовж цілого року. І такий показник вельми важливий за нинішнього рівня міської забрудненості. Адже саме у містах зосереджена основна маса автомобільного транспорту, який забезпечує 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. Це означає, що за кожний новий автомобіль жителі міста розплачуються киснем, а відтак — і власним здоров’ям. Нагадаємо, що рівень автомобілізації у Києві перевищив нью-йоркський і становить 213 авто на 1000 мешканців.

Rybalsky - Простір для життя

Дізнайтесь більше

Крім того, в’юнкі рослини на фасадах та покрівлях, завдяки природним випаровуванням, серйозно збільшують відносну вологість повітря. І на цей позитивний ефект вже давно звертають увагу в адміністраціях багатьох світових міст. На сьогодні найбільша у світі площа зелених дахів — у швейцарському Базелі, яка ще у 2006 році становила 23% від загальної площі дахів міста. Схожа ситуація у німецькому Штутгарті, де озеленена майже чверть місцевих дахів. У Лондоні зелені покрівлі займають майже півтора мільйони квадратних футів, а в японських містах діє окрема постанова: дерева, квіти і газони мають рости на всіх пласких дахах площею понад 100 квадратних метрів.

Втім, за такими дахами треба як слід доглядати. Оскільки сади необхідно часто та багато поливати, покрівля має бути забезпечена якісною гідроізоляцією. Також кожні 20 років зелені дахи підпадають під обов’язковий капітальний ремонт.

Без шуму й пилу

У багатьох містах рівень шуму перевищує нормативні показники. Це викликає у містян роздратування, заважає їхньому спокою та відпочинку. Але якщо звичайні будинки із голими стінами пропускають шум від міського транспорту, ремонтних робіт або народних гулянь, то рослинний покров здатний серйозно зменшувати рівень шумового забруднення. На озеленених поверхнях часто починають гніздитися птахи, створюючи навкруги природне звукове середовище. Психологи зазначають, що все це справляє позитивний вплив на щоденне самопочуття жителів міста.

Крім того, вертикальне озеленення затримує пил, який осідає на листі фасадних рослин, після чого змивається дощем.

У хмарочосі Bosco Verticale дерева ростуть прямо на терасах

Не дивно, що такі сприятливі можливості зелених фасадів використовують у сучасних медичних закладах. Наприклад, можна згадати головну сінгапурську лікарню Ng Teng Fong. Цей комплекс — один з лауреатів премії за найекологічнішу будівлю 2017 року від Американського інституту архітекторів та Комітету з охорони навколишнього середовища. Лікарня може похвалитися природною вентиляцією, вікнами, розміщеними навпроти ліжка кожного пацієнта, зеленими дахами та рослинними насадженнями вздовж всіх фасадів будівлі. Завдяки цьому заклад використовує на 38% менше енергії, ніж будь-який інший медичний центр в Сингапурі, и на 69% менше, ніж типова американська лікарня.

Садіть дерева та заощаджуйте!

Місто — головний споживач енергії. Тут постійно використовують викопне паливо — кам’яне вугілля, природний газ, нафтопродукти.  Крім того, асфальтобетонні покриття добре поглинають сонячне проміння, а високі будинки блокують потоки вітру. Як результат — спека в центрі міста та прохолода у сільській місцевості. Саме тому у містах виникає ефект «міського теплового острову». Це метеорологічний феномен різниці температур між центром мегаполіса та його околицями, коли температура повітря у містах завжди вище, ніж у передмістях. Так, за даними агентства США з охорони навколишнього середовища, середньорічна температура у містах із населенням один мільйон вища за температуру у передмісті на три градуси, а ввечері ця різниця може сягати 12°С.

Мешканці країн із спекотним кліматом використовують фасадне озеленення, щоб зберігати стіни будинків від перегріву. Рослини,які щільно обплели стіни будинку, можуть знижувати температуру всередині на 10-30%. Водночас вони захищають будівлю й від холоду, створюючи для будинку додаткову теплоізоляцію. Повітряний проміжок між стіною та озелененням зменшує втрату тепла і не дає холодному повітрю потрапляти всередину будівлі.

У спекотну погоду оповитий рослинами дах значно заощаджує електроенергію. Так, живе покриття на даху — чудовий природний кондиціонер, який нагрівається втричі менше, ніж звичайна покрівля, і дозволяє економити на охолодженні приміщень. Це вирішує й іншу серйозну проблему — зростаючі об’єми викидів парникових газів у атмосферу.

Зелений фасад покращує енергоефективність будівлі

Фасадна система озеленення також позитивно впливає на показники енергоспоживання. Зелені фасади захищають мешканців будинку від сонячної радіації, підвищують теплоізоляцію, знижують теплові втрати. Для прикладу можна згадати 16-поверхову офісну будівлю Edificio Consorcio у чилійській столиці Сантьяго. Архітектор Енріке Браун спроектував для неї вертикальний сад площею близько 3000 м2. По факту у цього будинку подвійний фасад: зовнішній, вкритий рослинністю, та внутрішній — із звичною теплоізоляцією. Завдяки такому проектному рішенню власники будинку заощаджують 48% використаної енергії.

Якщо ж грамотно підбирати рослини, то будинок можна додатково захистити від сирості та вітру. Такий архітектурний прийом часто застосовує відомий в’єтнамський архітектор Во Чонг Нгіа, додаючи у кожний свій проект рослинні елементи. Наприклад, будівля комерційного банку у в’єтнамському місті Дананг щільно засаджена ошатними деревами, які захищають дах від перегріву, а фасадні вікна — від поривів вітру. Крім того, така зелена покрівля утримує до 80% дощової води, чим суттєво зменшує навантаження на місцеву стічну каналізацію.