Чи зручне ваше рідно місто? Чи виникає бажання прогулятися і влаштувати пікнік в парку або сквері? Які ваші улюблені місця можна показати гостям. Чим в місті ви пишаєтесь, а чого соромитесь?

Ці питання ставиш собі щоразу, як потрапляєш в нове місто, яке тебе вражає. Мимоволі починаєш порівнювати те, до чого звик, з тим, що перед очима. Так сталося під час моєї подорожі в Париж. Побачене повертало мене в Київ, і я звертала увагу на різні аспекти, які в порівнянні ставали очевиднішими. За сім днів Париж неможливо осягнути. Після такого короткого періоду важко аналізувати проблеми і переваги міста, але є відмінності, які відразу впадають в око.

Красиві балкони

Всі балкони на будинках однакові. Ніхто їх не склить, не розширює, не додає собі 20 сантиметрів, спотворюючи фасад. А ще я не бачила жодного балкону, де б сушився одяг чи був склад речей, які шкода викинути. Ніяких лижних палок, поламаних холодильників, що використовують для зберігання консервації, ніяких коробок, мішків і будівельних матеріалів, що залишились від ремонту, що був п’ять років тому. Майже на кожному балконі стоїть маленький столик, кілька стільців і дуже часто — вазони з квітами. Певно, для приємних ранків на балконі з кавою і круасанами і для красивих вечорів з вином і сиром.

Велосипеди в оренду

В Парижі є система прокату велосипедів Vélib’, що працює цілодобово. 23 600 велосипедів на все місто і 1800 станцій через кожні 300 метрів, де можна взяти на прокат легкий велосипед з кошиком для речей. Розрахунок — карткою. Перші 30 хвилин безкоштовно, а далі – погодинна оплата. Можна взяти велосипед на цілий день , це коштуватиме 1,7 євро, й легко доїхати до метро чи поїхати на спонтанну прогулянку набережною.

Безбар’єрний простір

Коли дивишся, як люди на візках насолоджуються картинками в музеї чи відпочивають в парках, відчуваєш радість, що в них є така можливість, і пекучу образу на Київ, де для людей з інвалідністю вільно пересуватися Києвом – розкіш. У Парижі людина на візочку не відчуває обмежень: всі вулиці адаптовані і зручні, бордюри на переходах мають плавні з’їзди, відсутні підземні переходи, які стають нездоланною перепоною, навіть в музеях є ліфти. Це місто — для всіх жителів, а не тільки для фізично здорових.

Пакетики для прибирання за собаками

Кілька разів я бачила, як за собаками прибирають. Власники не соромляться підбирати гівно за своїми псами. У Києві, звичайно, таке теж трапляється, але навіть за тиждень в Парижі таких випадків я помітила більше, ніж за рік тут. А ще, собак тримають на повідку. На тебе не несеться пес, що важить більше ніж ти, і коли ти лякаєшся, тобі не кажуть «Та він просто погратись! Він не кусається!». Велика собака чи середня — всі на повідку.

Екологічні закупки

У Франції відмовилися від використання одноразових поліетиленових пакетів понад рік тому. В супермаркеті вам запропонують багаторазову сумочку за один євро, чи паперовий пакет. Багато хто ходить на закупи з візочками-сумками, що нагадують наші «кравчучки». Правда, виглядають вони стильно — є безліч варіацій малюнків і кольорів. Вартість – приблизно 16 євро, і ось — ви йдете з супермаркету й котите за собою красиву сумку, з якої стирчить багет.

Візуальна чистота

Ви теж помічали, як багато візуального шуму на вулицях Києва саме через рекламу й вивіски? Нерідко вони мають велетенський розмір або миготять, наче в епілептичному припадку. В Парижі такого немає, вивіски красиві й акуратні, а білбордів досить мало — переважно реклама концентрується на станціях метро.

Автівки – в паркінгах

Йдучи паризьким тротуаром, вам не доведеться обходити запарковані машини чи об’їжджати їх з дитячою коляскою. В Парижі машини залишають в наземних та підземних паркінгах — інакше авто просто відбуксирують на штрафмайданчик. Тротуари тут для пішоходів.

Крамнички замість МАФів

Купувати квіти, журнали, овочі і фрукти надзвичайно приємно, адже для цього тут працюють спеціалізовані крамнички з мінімалістичними вивісками і затишним інтер’єром. А ще тут мало стихійної торгівлі, що теж робить місто більш охайним.

Звичайно, таких моментів значно більше. Просто хочеться нагадати, що місто — це люди. І, надихаючись успішним господарюванням інших міст, дуже хочеш зробити своє красивішим та комфортнішим. Сподіваюсь, що колись за усіма зазначеними пунктами Київ можна буде порівняти з Парижем.

Фото: Ольга Белей