В данській мові є слово hygge, що ознає домашній затишок, комфорт і повсякденний добробут.

Повернутися після роботи до світлої домівки, надягти в’язані шкарпетки з оленями, запалити світильники й погладити кота – це hygge. Цей стиль прагнуть наслідувати у багатьох країнах світу, особливо у США й Великій Британії. Скандинавський затишок став настільки популярним, що йому присвячують цілі книги: Hygge: The Danish Art of Happiness,The Book of Hygge: The Danish Art of Living, The Little Book of Hygge. Він сформувався і виник у Даній, Норвегії й Швеції та асоціюється з прямими лініями, функціональністю й мінімалістичністю поєднаних з естетичною привабливістю.

«Хмарочос» у партнерстві з будинками QDRO – terraced house пояснює, як скандинавський стиль вплинув на переосмислення функціональності у дизайні інтер’єру й став таким популярним.

Мистецтво і стиль

Скандинавський стиль сформувався у XX столітті, але на нього вплинули зміни у мистецтві, що відбулися раніше. Наприкінці XIX століття на заміну строгому й чіткому реалізму приходить модерн, який починається з ар нуво, або югендстилю. Джерелом для натхнення митців стає природа й людська креативність. У виробництві використовують локальні матеріали, а в декорі – народні мотиви. У 1914 році у Данії починають видавати журнал Skønvirke, його контент формується під враженням від старих данських ремесел й романтизму. Skønvirke стає синонімом до ар нуво й югендстилю і впливає на скандинавський дизайн, додаючи до нього витончених ліній, натуральних форм й кольорів.

Поступово почав формуватися принцип: «красиві речі, що роблять життя кращим». Скандинавська ідеологія почала зароджуватися завдяки локальним організаціям, зокрема, Шведському товариству промислового дизайну. Воно прагнуло створювати речі, які б були доступні широкому загалу. Це було зумовлено соціальними змінами міжвоєнного періоду у Європі. У той час почалася стрімка індустріалізація. З’являлося багато робочих місць, і люди приїздили працювати й жити у міста. Відповідно, вони потребували помешкань, які потрібно було масово оформлювати й обставляти.

Попри доступність рішень для інтер’єрів, дизайнери не відмовлялися від естетичної складової. Було важливо створювати як красиві, так і функціональні та доступні меблі, й такі ж дизайни інтер’єрів.

У 1930 році проходить Стокгольмська виставка, яка посприяла розвитку функціоналізму. Дизайнери й студії представили на ній останні інтер’єрні рішення. У шістдесятих роках у музеї Метрополітен у Нью-Йорку виставили деякі об’єкти інтер’єру данських митців. Сам термін «скандинавський дизайн» є похідним від предметів інтер’єру й дизайну, який демонструвався на виставках в США й Канаді у п’ятдесятих. Вони поширили скандинавський спосіб життя, який складався з краси, простоти, лаконічності рішень, що формувалися під враженням від природи й північного клімату, а також – доступності для всіх й отримання задоволення від домашнього простору.

Індустріалізація й автоматизоване виробництво не настільки домінували над локальним виробництвом у Скандинавії, як в тих же США в міжвоєнний період. Після Другої Світової масштаби індустріалізації у Данії, Норвегії й Швеції теж були набагато меншими, ніж у США. Саме тому тут створювалися й розвивалися школи й інституції, що підтримували й зберігали крафтове (локальне) виробництво.

QDRO – terraced house

Дізнайтесь більше

Функціональний дизайн на прикладі будинків QDRO

Скандинавський дизайн впізнають за раціональним плануванням, зручними меблями і якісними матеріалами. Він став одним зі стилів, які вплинули на формування функціонального дизайну інтер’єрів. Зокрема, такі дизайнерські рішення допомагають зберегти вільне місце у помешканні, створивши приховані простори для зберігання речей. Це може бути господарче приміщення під сходами, кухонний острівок із безліччю поличок, або меблі-трансформери у вітальні: стіл у вітальні може поєднуватися з кавовим столом й столиком на терасі.

Одним з ключових принципів є використання натуральних матеріалів, які гармонійно вписуються в інтер’єр за кольором. Дорогі речі відрізняються не багатством оздоблення (позолота, різьблення й т.д.), а функціональністю, технологічністю і якістю матеріалів. Наприклад, туалетний столик з прихованими ящиками у спальні, гардеробна з полицями, які регулюються за висотою, сейфом й невеликим табуретом-сходами чи шафа з підсвіткою всередині.

Функціональний дизайн – це не лише пастельні чи однотонні кольори. Інтер’єр може бути розбавлений яскравими орнаментами чи меблями, місцевого виробництва. Відтак, один з найбільш відомих данських дизайнерів Вернер Пантон прославився своїми абстрактними роботами в шістдесятих, він фокусувався на використанні нових матеріалів. Його проекти нагадують те, що сьогодні ми називаємо поп-артом – яскраві кольори у поєднанні з футуристичними меблями.

Але крім яскравої фурнітури, у будинку чи квартирі може бути стіна з покриттям для малювання.

Економне споживання ресурсів – невід’ємна частина функціонального дизайну. Для економії на опаленні оселі облаштовують тепловими насосами. А для заощадження електроенергії у житлі встановлюють автоматизовані системи освітлення: автоматичне вмикання й вимикання світла у загальних приміщеннях, наявність центрального пилососа.

Технологічність помешкань допомагає скоротити час на прибирання й іншу хатню роботу. Наприклад, прихована пральня із сушильною машиною, у якій є білизнопровід для скидання брудного одягу в кошик з третього поверху приватного будинку.

Важливою є й близькість до природи. Тому будинки проектують з літніми терасами, а подвір’я засаджують рослинами, притаманними цій місцевості.

Інтер’єри будинків QDRO є втіленням принципів функціонального дизайну, одним з родоначальників якого був скандинавський стиль.