Мексиканський архітектор Фернандо Ромеро 29 серпня виступив з лекцією у Києві.
Ромеро проектував музей сучасного мистецтва «Сумайя» у Мехіко, зведений в 2011 році, концертний зал в Порту разом з архітектором Ремом Колхасом й музей латиноамериканського мистецтва LAAM в Майамі. Три роки працював у студії Рема Колхаса в Роттердамі, а згодом заснував власне архітектурне бюро LAR. Походить з однієї з найвпливовіших архітектурних династій Мексики й найбагатших сімей світу. Його прапрадід Рафаель Ромеро проектував рекреаційні й житлові райони в Мехіко в 20-40х роках.
«Хмарочос» публікує основні тези виступу архітектора:
«Я походжу з країни, яка має довгу історію величної архітектури. Мексика – дев’ята за відвідуваністю країна у світі. В Україні я вперше, і дуже цьому радий. Мені здається, Україна схожа з Мексикою не лише історією й архітектурою, а й людьми, які тут живуть.
Серед моїх проектів є приватний музей мистецтва в Мексиці «Сумайя», площею 60 тисяч квадратних метрів. Ця будівля стала ментальною частиною Мехіко й найбільш відвідуваним приватним музеєм світe. «Сумайя» – спроба оновити місто за допомогою архітектури. Я вірю, що архітектор може здійснювати комплексні трансформації.
Функціональність і краса
Останні 20 років у Мехіко діяв маленький аеропорт на дві смуги – Benito Juárez International Airport (ред. аеропорт працює на повну потужність, якої вже недостатньо). Разом з бюро Foster and Partners ми почали проектувати нову будівлю. Його очікуваний пасажиропотік має сягати 125 мільйонів людей на рік (ред. будівництво має завершилися у 2020 році). Ми хотіли зробити аеропорт, чия архітектура візуально відсилатиме до історії нашої країни. Піраміди, збудовані ще майя, а також сучасна архітектура Мексики XX століття мають спільне у монументалізмі й великих просторах. Теж саме ми прагнули успадкувати й для нашого проекту, а також спроектувати надзвичайно довговічну будівлю.
Взагалі я вірю в те, що треба зберігати історію архітектури, захищати її, й лише тоді з’ясовувати, яким чином архітектори можуть зводити будівлі ХХІ століття.
[metaslider id=32874]
Зараз Ілон Маск розробляє Hyperloop – потяг, який пересувається в тунелі з найефективнішою герметичністю. В Мексиці цей транспорт має поєднати чотири міста від Мексики до Гвадалахари, які є найбільшими промисловими й бізнес-центрами. Відстань маршруту, 535 кілометрів, можна буде подолати менш ніж за 40 хвилин. Якщо так станеться, то країна виглядатиме інакше. Міста будуть поєднані і це нагадуватиме радше один регіон.
Про Україну
Україна – це дуже багата країна, яка зараз переживає важкі часи. Я знаю, що зараз ви працюєте над важливими для країни реформами. Один з викликів, з яким країна може стикатися – це впізнаваність досягнень. Вам потрібно створити економічну стабільність. Останні три роки сотні успішних інвесторів вкладають кошти в Україну, і це – надзвичайно. Можливості й реакцію на можливості, що з’являються в інфраструктурі й архітектурі варто використовувати. Зараз є виклик – зрозуміти, яким чином країна залучатиме інвестиції в інфраструктуру та архітектуру, яким чином Україна визначить свою позицію у ХХІ столітті.
Я вдячний вам, що виступаю саме тут. Ця будівля (ред. I павільйон ВДНГ) нагадує пантеон, одну з найкрасивіших споруд у світі.
Міста майбутнього
Нам треба подумати, чи є у нас капітал на планування й будівництво міст майбутнього? Ще й досі ми бачимо міста середньовічного розвитку. Проте, звісно, нам треба зберігати давні міста. Це один з викликів, які постануть у майбутньому.
Допомогти подолати труднощі може соціальна архітектура – це фундація для будь-якої сучасної архітектури. Вона має бути раціональною, ефективною й легкою для відтворення.
Я завжди вірив, що архітектори транслюють нові тренди, технології свого часу й інноваційні рішення. Тому сучасні архітектори знаходять новий зв’язок з технологіями, адже вони змушують нас думати, яким чином проектувати будівлі».
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті