Мексиканський архітектор Фернандо Ромеро про Україну, красу й функціональність

Мексиканський архітектор Фернандо Ромеро 29 серпня виступив з лекцією у Києві.

Ромеро проектував музей сучасного мистецтва «Сумайя» у Мехіко, зведений в 2011 році, концертний зал в Порту разом з архітектором Ремом Колхасом й музей латиноамериканського мистецтва LAAM в Майамі. Три роки працював у студії Рема Колхаса в Роттердамі, а згодом заснував власне архітектурне бюро LAR. Походить з однієї з найвпливовіших архітектурних династій Мексики й найбагатших сімей світу. Його прапрадід Рафаель Ромеро проектував рекреаційні й житлові райони в Мехіко в 20-40х роках.

«Хмарочос» публікує основні тези виступу архітектора:

«Я походжу з країни, яка має довгу історію величної архітектури. Мексика – дев’ята за відвідуваністю країна у світі. В Україні я вперше, і дуже цьому радий. Мені здається, Україна схожа з Мексикою не лише історією й архітектурою, а й людьми, які тут живуть.

Музей «Сумайа» фото: flickr-user Omar Bárcena

Серед моїх проектів є приватний музей мистецтва в Мексиці «Сумайя», площею 60 тисяч квадратних метрів. Ця будівля стала ментальною частиною Мехіко й найбільш відвідуваним приватним музеєм світe. «Сумайя» – спроба оновити місто за допомогою архітектури. Я вірю, що архітектор може здійснювати комплексні трансформації.

Функціональність і краса

Останні 20 років у Мехіко діяв маленький аеропорт на дві смуги – Benito Juárez International Airport (ред. аеропорт працює на повну потужність, якої вже недостатньо). Разом з бюро Foster and Partners ми почали проектувати нову будівлю. Його очікуваний пасажиропотік має сягати 125 мільйонів людей на рік (ред. будівництво має завершилися у 2020 році). Ми хотіли зробити аеропорт, чия архітектура візуально відсилатиме до історії нашої країни. Піраміди, збудовані ще майя, а також сучасна архітектура Мексики XX століття мають спільне у монументалізмі й великих просторах. Теж саме ми прагнули успадкувати й для нашого проекту, а також спроектувати надзвичайно довговічну будівлю.

Взагалі я вірю в те, що треба зберігати історію архітектури, захищати її, й лише тоді з’ясовувати, яким чином архітектори можуть зводити будівлі ХХІ століття.

[metaslider id=32874]

Зараз Ілон Маск розробляє Hyperloop – потяг, який пересувається в тунелі з найефективнішою герметичністю. В Мексиці цей транспорт має поєднати чотири міста від Мексики до Гвадалахари, які є найбільшими промисловими й бізнес-центрами. Відстань маршруту, 535 кілометрів, можна буде подолати менш ніж за 40 хвилин. Якщо так станеться, то країна виглядатиме інакше. Міста будуть поєднані і це нагадуватиме радше один регіон.

Про Україну

Україна – це дуже багата країна, яка зараз переживає важкі часи. Я знаю, що зараз ви працюєте над важливими для країни реформами. Один з викликів, з яким країна може стикатися – це впізнаваність досягнень. Вам потрібно створити економічну стабільність. Останні три роки сотні успішних інвесторів вкладають кошти в Україну, і це – надзвичайно. Можливості й реакцію на можливості, що з’являються в інфраструктурі й архітектурі варто використовувати. Зараз є виклик – зрозуміти, яким чином країна залучатиме інвестиції в інфраструктуру та архітектуру, яким чином Україна визначить свою позицію у ХХІ столітті.

Я вдячний вам, що виступаю саме тут. Ця будівля (ред. I павільйон ВДНГ) нагадує пантеон, одну з найкрасивіших споруд у світі.

Міста майбутнього

Нам треба подумати, чи є у нас капітал на планування й будівництво міст майбутнього? Ще й досі ми бачимо міста середньовічного розвитку. Проте, звісно, нам треба зберігати давні міста. Це один з викликів, які постануть у майбутньому.

Допомогти подолати труднощі може соціальна архітектура – це фундація для будь-якої сучасної архітектури. Вона має бути раціональною, ефективною й легкою для відтворення.

Я завжди вірив, що архітектори транслюють нові тренди, технології свого часу й інноваційні рішення. Тому сучасні архітектори знаходять новий зв’язок з технологіями, адже вони змушують нас думати, яким чином проектувати будівлі».

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?