З 2018 року жителям України доведеться сортувати сміття

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

З першого січня 2018 року громадян України зобов’яжуть сортувати побутові відходи згідно з нормою закону «Про відходи», повідомляє інформаційне агентство УНІАН. Проте постанова з переліком й послідовністю розділення сміття наразі не написана.

Фото: ecology.unian.ua

Раніше представниця Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко заявляла, що наразі сьома частина України завалена сміттям. За підрахунками лише офіційні звалища займають площу 43 тисячі квадратних кілометрів, що, за словами Тимочко, дорівнює території Данії без Гренландії.

Поблизу деяких київських багатоповерхівок вже встановлюють експериментальні контейнери для сортування сміття: окремо для металевих упаковок, пластику й скла.

Читайте також: Створена мапа, що допоможе знайти, куди здати відходи

На сортуванні відходів також можна заощадити. Приблизно за 100 кг макулатури можна заробити 260 гривень. Одна пластикова пляшка важить 15 грамів, для кілограма пластику потрібно назбирати майже 70, що кошуватиме п’ять гривень. За тонну пляшок, переробник повинен заплатити 15 тисяч гривень.

Нагадаємо, у Києві вже розпочала роботу станція сортування сміття No Waste Recycling Station.

Тим часом у Швеції переробляються переважна більшість побутових відходів. Протягом останніх десятиріч країна пережила революцію з утилізації сміття. Сьогодні станції переробки, як правило, знаходяться не далі 300 метрів від будь-якого житлового району. Більшість шведів відокремлюють усі відходи у своїх будинках, зберігають їх у спеціальних контейнерах або доправляють на станцію переробки.

Понад половина всіх побутових відходів шведів спалюється й перетворюється на енергію. Шведи відокремлюють: газети, пластик, метал, скло, електроприлади, лампочки й батареї. Багато муніципалітетів також заохочують споживачів розділяти органічні відходи. Усе це повторно використовується, перероблюється або компостується.

У Японії теж діє своя система переробки сміття. У кожному місті є власні правила, але, загалом, вони схожі. Відходи класифікуються за чотирма типами. Горюче сміття – збирається два рази на тиждень, включає паперові відходи, пластикові пакети й обгортки, каучук і шкіру, трубки й тд. Негорючі відходи – довгі пластмасові вироби (пластикові шнури, шланги, мотузки) інші пластмаси (касети і відеокасети, дискети), керамічні вироби (чашки, тарілки, квіткові горщики), метали, скло й тд, – збирається раз на місяць. Крім цього сортують великогабаритне сміття, пляшки й банки. Крім того, тут діє спеціальний податок, який потрібно заплатити за викинутий (розбитий) телевізор, кондиціонер, пральну машину чи холодильник.