За шість місяців 2017 року Київ перевиконав бюджет на 1,5 мільярда гривень. Такі результати оприлюднила постійна комісія з питань бюджету Київської міської ради кілька днів тому. Аналіз відкритого бюджету дозволяє розібратися, шляхом чого досягнуто такого результату. Але насамперед слід пояснити, що означає перевиконати бюджет.

Що таке перевиконання бюджету?

Бюджет будь-якого міста є річним фінансовим планом, який складається перед початком року. Він містить дві великі частини: очікувані доходи та заплановані видатки. Приміром, наприкінці минулого року київська влада заклала в бюджет на 2017 рік 38,2 млрд грн доходів; на таку само суму запланувала й витрат. Це, втім, не означає, що наприкінці року доходи й видатки конче збігатимуться. З одного боку, в дохідній частині буває плюс або мінус. З іншого боку, нерідко трапляється, що комунальні підприємства не встигають вчасно освоїти наявні кошти, й вони залишаються невикористаними.

Отже, фактичне виконання бюджету так само має дві частини: фактичні доходи й фактичні видатки. Перевиконанням бюджету називають ситуацію, коли фактичні доходи перевершують заплановані. В такому разі з’являється профіцит, й бюджетна комісія (або міська рада) вирішує, куди спрямувати надлишкові кошти. Недовиконанням бюджету називається протилежне становище, коли фактичні доходи не дотягують до запланованих.

Наскільки перевиконано дохідну частину бюджету?

Як повідомили в бюджетній комісії, за підсумками шести місяців поточного року доходи столичного бюджету склали 22,7 млрд грн, або ж 1,02 річного плану. Перевиконання склало 1,6 млрд грн.

За допомогою Відкритого бюджету, можна побачити дані за вісім місяців. Станом на серпень до бюджету надійшло 30,8 млрд грн. Це означає, що перевиконання дохідної частини склало вже понад 3 млрд.

Цікаво, що у видатковій частині, навпаки, спостерігається недовиконання. За підсумками вісьмох місяців освоєно лише 23,3 млрд грн, або ж близько 60% від плану.

Як було торік?

Перевиконання столичного бюджету в дохідній частині не є чимось винятковим. Аналогічна ситуація спостерігалася й торік. Так, за перше півріччя 2016 року перевиконання дохідної частини бюджету становило 2 млрд. гривень, а за підсумками дев’яти місяців минулого року сягнуло 4 млрд. Перевиконано бюджет було й 2015 року. В бюджетній комісії стверджують, що це не пов’язано з тим, що депутати зумисне применшують очікувані доходи (аби потім звітувати про перевиконання), а є наслідком зростання економіки Києва.

Олександр Кашко, економіст «Центру економічної стратегії» зазначає: «Зміна бюджетних правил, внаслідок реформи децентралізації призвела до того, що місцеві бюджети отримали більше надходжень. На сьогодні Київ отримує 40% податку на доходи фізичних осіб, єдиний податок і частину податку на прибуток підприємств. Оскільки більшість підприємств України зареєстровані у столиці, відповідно, це значні суми. Я б не називав перевиконання бюджету помилкою у плануванні, воно, звичайно, теж може мати місце, але у цьому випадку профіцит бюджету для Києва – на краще. Він дозволяє фінансувати погашення боргів міста, або великі інфраструктурні проекти. Наразі профіцит міського бюджету спостерігається на усіх рівнях по всій країні. Близько 13 мільярдів міських коштів лежать на депозитах. Згодом ситуація має вирівнятися».

Якими є джерела надходжень до столичного бюджету?

Бюджет Києва складається з чотирьох основних джерел – податкові та неподаткові надходження, цільові фонди та трансферти. Якщо із податками все зрозуміло, то до неподаткових надходжень належать всілякі адміністративні збори та платежі, державне мито, надходження від штрафів та фінансових санкцій тощо. Трансфертами називаються кошти, що передаються з державного до місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій тощо. Цільові фонди – це сукупність надходжень, що використовуються для фінансування конкретних цільових програм і заходів.

Якщо говорити про Київ, то основними джерелами наповнення столичного бюджету традиційно є податок на доходи фізичних осіб й на прибуток підприємств, акцизний та єдиний податок. Крім того, столиця має зиск із грошової оцінки землі.

За рахунок чого досягнуто зростання цього року?

Згідно з даними, які надала КМДА, за шість місяців до бюджету Києва надійшло 6,67 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Щодо плати за землю, то показники становлять 2,5 млрд грн, тобто  плюс 108,6 млн грн. або зростання в 1, 044 рази. Надходження від єдиного податку становлять 1,95 млрд. грн, тобто  плюс 486,3 млн грн і ріст в 1, 332 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Доходи в розрізі районів

Цікаво поглянути на доходи Києва у розрізі районів, себто дізнатися, який район приносить містові найбільше грошей, а який – найменше.

Статистика свідчить, що поза конкуренцією опинився Шевченківський район. Надходження до бюджету з нього склали майже 4,15 млрд грн. Результати Шевченківського району, вочевидь, слід пояснювати сконцентрованістю значної частини закладів та установ, які стягують або акумулюють кошти. Друге й третє місця за надходженнями посіли Печерський (3,25 млрд) та Голосіївський (майже 1,99 млрд) райони. Найменше грошей до скарбниці міста приніс Деснянський район. Він єдиний станом на вересень не дотягнув до мільярда – 939 млн грн.

Доходи в розрізі статей

Не менш інформативними є дані щодо наповнення бюджету міста з погляду статей доходів. Майже дві третини коштів забезпечено податковими надходженнями (якщо точно – 19,06 млрд грн). Ще майже третина коштів припадає на офіційні трансферти (9,09 млрд). Неподаткові надходження склали 2,32 мільярдів, цільові фонди принесли майже 198 млн грн, доходи від операцій із капіталом становлять 175 мільйонів.

Найбільші платники податків

Тепер погляньмо на найбільших платників податків. Майже чверть надходжень до міської скарбниці записала на свій рахунок Енергетична митниця ДФС. Це спеціалізований підрозділ, що займається оформленням енергоносіїв — електроенергії, нафтопродуктів, газу. В активі Енергетичної митниці ДФС наразі 22,74 млрд грн. Наступні чотири місця посіли компанії:

Пат Укртатнафта – 3,96 млрд;
Пат Укргазвидобування – 1,5 млрд;
ПАТ КБ Приватбанк – 399 млн;
КП Київський метрополітен – 300 млн.

Внески до бюджету зробили Київенерго (162 млн.), Київреклама (120 млн), Київводоканал (106 млн), Сільпо (100 млн), АТБ (92 млн), МАУ (82 млн), Київстар (70 млн).

Куди планувалося витратити бюджетні кошти?

Згідно з плановою частиною бюджету, найбільше коштів 2017 року мали направити у галузі освіти та охорони здоров’я. Приміром, витрати на освітні цілі мали скласти 10,8 млрд грн, а на охорону здоров’я – 7,57 мільярди. Також було закладено 5,03 млрд грн на соціальний захист та 2,65 млрд на сферу житлово-комунального господарства. На транспорт і дорожнє господарство заплановано було виділити 2,3 млрд. Ще 1,3 мільярди мала піти на розвиток культури і мистецтва. Зокрема, на підготовку конкурсу Євробачення-2017 було закладено 150 мільйонів.

Куди будуть спрямовані додатково зароблені кошти?

Саме задля того, аби вирішити, куди спрямувати додатково зароблені 1,6 мільярди на початку вересня зібралася бюджетна комісія Київради. На переконання членів комісії, залучені понадпланові кошти доцільно направити у районні адміністрації на вирішення поточних питань.

Натомість КМДА пропонувала депутатам скерувати на ремонт Подільсько-Воскресенського мосту 400 мільйонів гривень, на столичні дороги – півмільярда, а також передбачити гроші на програми «Електронна столиця» та «Електронний квиток».

Своє бачення мали й депутати. «У депутатського корпусу було побажання приділити більше уваги районним держадміністраціям. Ремонт під’їздів чи ремонти покрівель, асфальтного покриття – такі речі для людей достатньо близькі, тож депутати звернули на це увагу», – зазначив голова постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київради Андрій Странніков.

У підсумку згоди так і не дійшли. Проект змін до кошторису взяли на доопрацювання і розглядатимуть незабаром.

Фото на головній: flickr-user Tony