Сексизм та «ментальні бар'єри»: як у Київраді обговорювали безбар'єрне місто

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23532 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

29 вересня, у Київській міській раді представники громадськості, місцеві депутати та чиновники обговорювали, як зробити столицю універсальним і зручним містом для усіх, у першу чергу, для людей з інвалідністю. Круглий стіл відбувся у рамках Європейського тижня місцевої демократії, повідомляє прес-служба Київради.

Поточний стан і проблеми

Як зазначила Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю Раїса Панасюк, наразі столиця не пристосована належним чином для маломобільних людей. Найбільш показовими є погана доступність міського публічного простору та непристосованість транспортної інфраструктури.

«На жаль, безбар’єрне фізичне середовище у нашому місті відсутнє як таке. У першу чергу кидається у вічі відсутність ліфтів, ескалаторів та зручних входів до станцій метрополітену. Загалом для людей з обмеженою мобільністю місто розірване на безліч шматків, між якими часто лежать перешкоди різної складності – сходи, бордюри, підземні чи надземні переходи, непристосований транспорт, вузькі двері та тротуари, відсутність пішохідних доріжок, навігації тощо. І ми маємо це все передбачити комплексно, необхідно рухатися від точкових рішень до системності», – зазначила Раїса Панасюк.

Експерти програми розвитку ООН наголосили, аби зробити столицю дійсно безбар’єрним містом, необхідно переглянути державні будівельні норми, оскільки вони застаріли й не відображають положення Конвенції ООН про права інвалідів, яка наразі діє в Україні. Мета змін – впровадити в життя ідеологію Універсального дизайну.

Нерозуміння теми

Не обійшлося й без ексцесів. Деякі учасниці і учасники круглого столу наголошували на нерозумінні представниками міської адміністрації проблем з міським середовищем та проявах сексизму й використанні недоцільної лексики.

Так, Юлія Попова, координаторка програми «Сприяння демократії» представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні розповіла у своєму пості на Facebook, що директор Департаменту соціальної політики КМДА Юрій Крикунов схильний пояснювати проблеми «бар’єрами в ментальності», а не бар’єрами в просторі. За словами Юлії, пан Крикунов також сказав, що це саме через пониження бордюрів на переходах машини паркуються на тротуарі. А потім додав, що евакуатори і штрафи – це зло, замість них у водіїв треба «міняти ментальність». «У нас фундаментальне нерозуміння европейських цінностей – чиновники думають, що високий рівень життя – це результат ментальності і свідомості, а не правил і законів, які виконуються», – вважає Юлія Попова.

Крім того, на круглому столі відбувся неприємний сексистський епізод з координаторкою велосипедної політики Асоціації велосипедистів Києва, Ксенією Семеновою: «Сьогодні знову відчула на собі прояв сексизму. Після мого виступу про велоконцепцію на круглому столі в КМДА з безбар’єрності, Іван Шпильовий (заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА) у своєму спічі подякував присутнім мені та Денису Півнєву (директору КП “Київський центр розвитку міського середовища”), як «людям, що займаються розвитком велотранспорту». Мене при цьому назвав “ентузіастом”, а його “професіоналом”. У перерві я підійшла і сказала йому про недоречність такого коментаря».

Також чиновники використовували недоцільну лексику під час своїх виступів і коментарів на круглому столі. Деякі з них опублікував на своїй сторінці у Facebook Ігор Шавро: «Люди з обмеженими фізичними вадами», «Зряча людина, ну, людина повноцінна», «Коли мова йде про глухих, сліпих і дурнуватих – знову бордюри», «В міському комітеті доступності більше половини членів – представники громадськості, здебільшого самі з інвалідністю, ну й чиновники, здорові, теж є».