Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Майже чверть виробництва електроенергії у світі у 2016 році забезпечили альтернативні джерела енергії. Частка відновлюваних джерел в Україні складає лише 6,5%. Попри це, на початок 2017 року понад 1300 сімей фактично повністю забезпечують свої потреби в електроенергії завдяки енергії сонця та заробляють на цьому.

Адвокат Сергій Коннов кілька років тому встановив у заміському будинку сонячні панелі, на яких щороку заробляє 50 000 гривень. Він розповів «Хмарочосу», як почав непокоїтися станом навколишнього середовища і продавати сонячну енергію за зеленим тарифом.

фото: Влад Захаров

Сергій Коннов – співзасновник юридичної компанії та житель села Бобриця, що у передмісті Києва. Кілька років тому він встановив сонячні панелі у себе вдома.

«Ріст цін на енергоносії змусив шукати альтернативні джерела. Мотивацією була не стільки економія коштів, оскільки цей спосіб виявився досить затратним, а розуміння, що альтернативна енергетика менш шкідлива для природи».

Сьогодні у заміському будинку Сергія на даху та на деяких спорудах знаходяться 40 сонячних панелей площею 1,6х1 метр кожна. Вони генерують електроенергію, надлишок якої власник продає до Київобленерго з 2015 року. Три роки тому у зв’язку з підвищенням цін на опалення, Сергій почав цікавитись відновлювальними джерелами енергії. Тоді ж і виникла ідея поставити сонячні панелі.

У 2014 з’явилася легальна можливість для приватних домогосподарств облаштовувати електростанції на альтернативних джерелах енергії. «Я точно не був першим, хто це зробив, але, ймовірно, був у першій десятці», – розповідає Сергій. Він одразу зіштовхнувся з паперовою тяганиною: заявку до Київобленерго розглядали півроку. Тож Сергій був змушений постійно нагадувати про себе.

Схема встановлення панелей для продажу електроенергії проста. Спочатку купуються та підключаються сонячні панелі та інвертор (прилад, що перетворює сонячну енергію в електроенергію). Послугу зі встановлення панелей «під ключ» Сергій замовив у приватної компанії – із завданням спеціалісти впоралися за два тижні.

Якщо забезпечувати енергією лише власне господарство, більше нічого не треба. Якщо збираєтеся продавати, потрібно подати заявку до регіонального електропостачальника (обленерго). З нею варто не затягувати, адже «зелений тариф», спеціальна вартість «зеленої» електроенергії, постійно падає. Зараз цей тариф високий і вигідний, згодом, нижчий: для станцій, введених в експлуатацію у 2014 році він зараз становить близко  10 гривень, а для  нових –  5 грн. Є стандартна форма заявки, до неї додається схема розміщення панелей і копії документів на обладнання. Зазвичай, протягом кількох днів на заявку реагують: приїжджають профільні спеціалісти, оглядають панелі, сертифікують документи. Після чого підписується договір. Процес оформлення безкоштовний. Залишається придбати лічильник, який рахує потік електроенергії в обидва боки. Зі слів Сергія, такий лічильник коштує близько 9-10 тисяч гривень. Якщо жодних проблем не виникне, весь процес може зайняти півтора місяці.

Потужність електростанції Сергія 10 кВт. За рік заробіток від продажу енергії з такої станції може сягати 50 000 гривень. Однак, як заробіток розглядати сонячні панелі не варто, якщо немає стартового капіталу – для таких результатів Сергій в поточних цінах вклав близько 250 тисяч гривень. Вартість 1 кВт установки складає приблизно $1000. За підрахунками Сергія, за 5-6 років інвестиція може вийти «в нуль».

Власник сонячної електростанції переконаний: заробляти на панелях можна, але не одразу. «Ти вклав 250 тисяч гривень, вони стали обладнанням і з моменту вкладу почали повертатися. Але ця справа не стане Клондайком».

«Маю знайомого, який казав про дохід від панелей 15% на рік у доларах», – ділиться Сергій. Він пояснює, що це непогана інвестиція для тих, у кого є можливість або взяти кредит, або витратити власні заощадження. «Жоден банківський депозит не дасть такий дохід, хіба що у гривнях. Можна тримати гроші вдома або в банку, а можна вкласти в систему, яка сама майже без твоєї участі зароблятиме гроші». Хоча справа все одно має свої ризики: попри те, що обладання для конвертації сонячної енергії постійно дешевшає, зменшується і «зелений тариф», а, відповідно, і вартість такої енергії для власника станції.

Терміни використання панелей сягають 20 років, якщо не буде серйозних пошкоджень під час експлуатації. Особливих проблем у догляді за ними немає – треба лише протирати від пилу. За весь час кілька разів були перебої у системі Київобленерго, і тоді зависав інвертор. Якщо передбачена можливість змінювати нахил панелей, то кілька разів на рік його треба змінювати.

«Люди примудряються купувати машини вартістю $30-50 тисяч. Це шматок пластику і металу, вартість якого постійно падає. За $30 тисяч ви можете поставити собі 30 кіловат. Це максимально дозволена потужність для одного домогосподарства. Вклав – далі працює без тебе. Відповідно, доходність в три рази більше, ніж у станції в 10 кВт, яка є у мене. Неважливо що ти при цьому робиш: поїхав кудись чи відпочиваєш. Сонце є – панель працює та заробляє гроші».

фото: Влад Захаров

Чому люди не встановлюють масово сонячні панелі? У Сергія є на це своя відповідь.

«Багато з тих, хто має необхідні кошти, не мають потреби в дрібній економії та сонячній енергетиці», – констатує Сергій. І зазначає, що часом, охочим встановити сонячні панелі заважає конструкція будинку. Ідеальними для панелей є рівний дах під певним кутом нахилу, або ж плаский, на якому можна встановити панелі на спеціальних підпірках, що дозволяють регулювати їхнє положення.

Юрист каже, що постійно відповідає на запитання щодо панелей, але з його знайомих нібито ніхто ще не встановив. У більшості проблема з розміщенням: нема де поставити достатню кількість панелей. Проте, у компанії, що встановлювала панелі, зі слів чоловіка, бум замовлень.

Всім охочим поставити сонячні панелі Коннов радить спочатку прорахувати свою споживчу норму, визначити скільки на даний момент ви використовуєте електроенергії. Далі варто розрахувати інвестиції. Якщо ви плануєте забезпечувати себе і лише трохи продавати, або ж взагалі лише знизити свої витрати, сонячні панелі допоможуть. Однак, тоді окупність може зрости ледь не до 15 років. Адже ви продовжуватимете купувати електроенергію в Обленерго за 2 грн/кіловат, продаючи при цьому свою «сонячну» енергію за 5 грн. Якщо не витрачати нічого, а користуватися самому і ще й продавати, то інвестиція повернеться до вас швидше.

«Взагалі це все – «небезпечне» починання. Після сонячних панелей я придбав електромобіль», – говорить юрист. Після нього вчинок наслідували ще двоє знайомих. Крім цього, Сергій утеплив свою оселю. На ціни це, однак, не впливає: «Я зменшив споживання газу, до прикладу, втричі, а ціни виросли у 7 разів».

В селі Бобриця, де живе юрист, давно запроваджено сортування сміття. «В мене вдома стоять окремі сумочки для паперу, пластику, скла, металу. Майже все село сортує – ми збираємо, а потім це розвозять у різні станції збору відходів. Раніше платили за це з власної кишені, зараз перестали. Та і взагалі – як жителі одного села, намагаємося зробити Бобрицю екологічно чистою. На вулицях, наприклад, всюди встановлене світлодіодне освітлення. У нас є ціла когорта активістів, і я не перший з них. Важливо, що уся громада та сільська рада це підтримують», – розповідає Сергій. Світлодіодне освітлення є також і на ділянці чоловіка.

Мотивація, чому Коннов вклав гроші у сонячні панелі, комплексна. «Це як любов. Не можеш відповісти, чому любиш», – спочатку жартує Сергій. І одразу додає: «Не забуваймо також, що це або додатковий дохід, або економія, що не може не подобатися. Якби мені пропонували щомісяця ще гроші доплачувати за свої сонячні панелі, я, мабуть, би цим не займався. А так воно красиве, «зелене», безпечне, не шумить, та ще й гроші приносить – як його не любити?»

Зелений тариф – це економічний механізм, що стимулює виробляти електроенергію за допомогою відновлюваних джерел. Він дозволяє допомогосподарствам не лише самостійно користуватися альтернативною електроенергією, а й продавати її регіональним або національним електропостачальникам за встановленими цінами.

У 2012 році Верховна Рада ухвалила закон про зелений тариф, а у 2014 – постанову (НКРЕКП 27.02.2014 № 17) про Порядок продажу, обліку та розрахунків за електричну енергію, що вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств. Цей документ вперше дав змогу приватним домогосподарствам також продавати електроенергію за зеленим тарифом.

    Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
    | Хто ми такі?

    Коментарі:

    Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

    *Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

    Newsletter button
    Donate button
    Podcast button
    Send article button