У Бразилії точиться дискусія щодо «смарт-квартир» площею 10 кв.м.

В серпні 2017 року професорка факультету архітектури та урбанізму Університету Сан-Паулу Raquel Rolnik опублікувала у своєму блозі текст про те, що маленькі квартири насправді створюють не з метою полегшити життя їхнім мешканцям.

До написання матеріалу її підштовхнуло те, що все більше будівель у центрі Сан-Паулу (Бразилія) складаються з квартир площею близько 10 кв. м. Виникає тенденція створювати компактні помешкання, що не відповідають потребам покупців.

Точкою відліку для таких процесів стало те, що в основному люди живуть по одному чи максимум удвох. За даними Фонду SEADE, майже 40% помешкань Сан-Паулу мають подібні характеристики, і 18% відсотків таких квартир займає лише одна особа. Таким чином,  подібні помешкання орієнтовані більше на емансипованих молодих людей та людей похилого віку.

На думку Raquel Rolnik, модерністські архітектори у післявоєнній Європі намагались забезпечити людей житлом за низькою собівартістю. Проте зараз ця ідея втрачає сенс, адже створення серійних будівель з квартирами розміром 10 кв. м. далеке від утопічних мрій модерністів. «У будівлях є серія обладнання для колективного користування, наприклад, кухня, пральня та зони для зустрічей з гостями, обладнання для мешканців ексклюзивного користування, безумовно, означатиме збільшення витрат на кондомініум», – пояснює Raquel Rolnik. Таким чином, вартість помешкання, наприклад, у Vila Buarque в Сан-Паулу становлять 10 тисяч реалів (приблизно 3052 $) за квадратний метр, що є захмарним для більшості населення.

У висновку, Raquel Rolnik говорить, що бажання створити максимально маленькі квартири для проживання зумовлено не прагненням покращити якість життя мешканців, а забезпечити прибуток розробнику. Тож мешканцям Сан-Паулу залишається вибір, чи варто поступатися власним комфортом.

У вересні «Хмарочос» розповідав, з якими труднощами зіштовхуться київські містяни, які хочуть переїхати до нової оселі.