Близько 450 виробників мають українські сертифікати органічної продукції. При цьому прилавки магазинів заповнені продуктами зі словами «біо», «еко», «натуральний», «фермерський» або «органічний». «Хмарочос» з’ясовував, яка різниця між органічною, еко та фермерською продукцією.

Екоплутанина

«На своїх майстер-класах я часто роблю опитування, що люди вважають екологічним продуктом, – розповідає екоблогерка Маріанна Бойко. – Найпоширеніша думка, що це продукти з села, що є великою помилкою». Якщо виробник, наприклад, молока вказує, що використовує сільську продукцію, то це не означає, що вона екологічно чиста.

«Сільський продукт – це коли бабуся тримає корову, збирає молоко і продає його. Ми не можемо контролювати цю бабусю й знати, скільки вона додала хімії туди, або навіть, чи було в неї чисте відро або руки. До того ж, коли виробник збирає по відру в кількох таких бабусь, йому потрібно зробити продукт, від якого люди не отруяться. Виробник також не знає, що саме у молоко може додати бабуся. Тому він використовує певні речовини, через які бактерії гинуть, а споживачі не захворіють».

Екоблогерка Маріанна Бойко довіряє сертифікованим продуктам або виробникам, яких знає особисто. Фото – Анна Гузева

«В Україні за офіційними документами, якщо виробництво пройшло відповідну сертифікацію, продукти називаються органічними. Коли я бачу позначки чи надписи «еко», я не розумію, про що йдеться». Маріанна каже, що вірить або виробникам з сертифікатом, або тим, кого знає особисто, чию діяльність вона може активно відстежувати. Наприклад, через Facebook. Серед тих, у кого ще нема сертифікату, але хто може виправдати ваші очікування, можуть опинитися продукти виробників, що перебувають у процесі сертифікації.

Органічний сертифікат

У законі є чітке визначення лише для однієї назви продукції – органічної. Виробництво органіки має відбуватися згідно з Законом України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Він набув чинності у 2014 році. Проте за заявами самого Міністерства аграрної політики та продовольства, закон суперечить низці нормативних документів. Відтак міністерство розробило новий законопроект, який наразі зареєстрований у Верховній Раді.

В Україні з 2007 року діє «Органік стандарт» – перший український сертифікаційний орган, внесений до офіційного документу з переліком контролюючих органів, що здійснюють свою діяльність поза межами країн-ЄС. Органів, уповноважених здійснювати сертифікаційну роботу в Україні, всього є 17. Більшість операторів, що мають органічний сертифікат в Україні, проходили перевірку відповідно до органічного стандарту ЄС, тобто еквівалентного Постановам ЄС 834/2007 і 889/2008. Розпізнати операторів та продукцію, вироблену за подібним стандартом, легко. Вони промарковані єдиним логотипом з «євро-листком» поряд з яким вказується орган сертифікації та походження органічної сировини.

В чому особливості органічного виробництва? Екологічність на усіх стадіях виробничого процесу. Без мінеральних та хімічних добрив, з використанням лише біологічних та фізичних методів боротьби зі шкідниками. Для виготовлення м’яса, молока та яєць заборонено використовувати антибіотики, гормони та синтетичні консерванти, барвники.

Одними з найсуворіших критеріїв, які висуває контроль, є стан землі, незалежно від того, це рослинне чи тваринне виробництво. Сертифікація землі гарантує, що з часу останнього використання хімічних засобів та ГМО минуло 3 роки, і земля повністю очищена від шкідливих компонентів.

Велика увага приділяється умовам утримання тварин, якщо йдеться про виробництво молока чи м’яса. Тварини, які беруть участь у виробничому процесі, мають добре харчуватися, випасатися, мати якісний догляд, до них мають гуманно ставитися.

Варто зауважити, що спеціальною статтею Закону забороняється «при маркуванні продукції, яка не відповідає його вимогам, використовувати позначення з надписами «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», словами з префіксом «біо» тощо». Словосполучення «органічний продукт» не можна використовувати у рекламі та у власних назвах продуктів чи торгівельних марок.

Несумлінними виробниками, які пишуть «еко» та «біо» на упаковках своїх товарів займається група у фейсбуці Патруль «Органічної України». До адміністраторів спільноти може звернутися будь-яка людина і сфотографувати, наприклад, позначку, яка вводить в оману покупця. Від ГО «Органічна Україна» тоді пишеться лист до виробника з проханням прибрати невідповідний знак чи надпис.

За що переплачує покупець?

Попри це, безліч виробників вказують «еко» чи «натуральний» продукт, не маючи жодних сертифікатів. Як обрати дійсно екологічний продукт? У екоблогерки Маріанни Бойко свій рецепт. «Мені подобається така думка: або ми обираємо сертифікований продукт, або ми обираємо людей, яким ми віримо».

«Часто невеликим фермерствам невигідно здобувати сертифікат. Маленьке виробництво має невеликий обсяг продукції. Але у такому випадку споживачі мають розуміти, що цей продукт необов’язково  органічний», – пояснює Маріанна. Висока ціна, до слова, може бути однією з ознак «органіки». Органічні молоко та кефір коштують приблизно на 45-50% більше, ніж «звичайна» продукція. Бойко пояснює: сертифікат підвищує вартість на і так, зазвичай, недешеві товари. В результаті, покупець платить не лише за якість продукту, а й за сертифікат.

Тому Маріанна переконана, що органічний бізнес розрахований на роки вперед. Доведеться витратити час на сертифікацію, на завоювання довіри покупців.

Чи обов’язковий сертифікат?

З іншого боку, офіційний знак не завжди грає на руку виробникам, що дійсно пройшли сертифікацію. «Багато споживачів не вірять у чесність сертифікації. Іноді навіть на  мене агресивно реагують, коли я розповідаю про знак «органіки» і про те, як відрізнити товари. Мовляв, будь-який документ можна купити і обдурити», – розповідає Маріанна.

Таку думку поділяють і деякі виробники. Тарас Мороз, директор компанії «Молоко від фермера», що має власне виробництво і мережу магазинів, розповідає, що вони продають 90% власної продукції, лише 10% – інших виробників. Більшість продукції мережі вироблена на фермі у Білоцерківському районі на Київщині. Тарас пояснює: «Щотижня ми виїжджаємо на перевірку магазинів і виробництва. У нас є своя міні лабораторія, сертифіковані лаборанти і представник санстанції». Однак сертифікат на виробництво «органіки» компанія отримувати не поспішає. «Органічний сертифікат в Україні – бутафорний, він маркетинговий. Поки що його отримувати не бачу сенсу, це заплатити $500 і все… Я не розумію, навіщо він».

Фермерське молоко – не значить органічне.

Але є магазини та виробники, для яких сертифікат таки щось важить. Анастасія Ле Хак,  керівниця відділу маркетингу мережі магазинів «Натур бутік» розповідає, що серед продуктів харчування органічних сертифікованих товарів, представлених у мережі, близько 60%. Серед косметики 80%, а у відділі мийних засобів усі товари – це «органіка». У мережі в пріоритеті сертифікований органічний виробник. Якщо виробник не має сертифікату, тоді проводиться опитування, аналіз складу товару (без штучних інгредієнтів, ГМО, маргарину). Також магазин надсилає запит на візит на виробництво. Якщо прохання відхиляють, це може стати причиною відмови від співпраці.

ТМ «Органік Мілк» на ринку з 2012 року. Компанія відразу орієнтувалася на виробництво винятково органічної молочної продукції та її продаж на внутрішньому ринку. Дмитро Подстречний, завідувач лабораторією в «Органік Мілк», розповідає, що виробництво співпрацює лише з власними сертифікованими фермами. Сертифікація самого заводу тривала близько року. Від звичайного молочного виробництва «Органік Мілк» відрізняється тим, що усі інгредієнти, окрім дозволених до використання Постановою ЄС, мають бути органічними. Є вимоги і до самого виробництва. Наприклад, не можна використовувати хлоровмісні мийні засоби.

Підтверджувати сертифікат необхідно щороку. Сам процес сертифікації Дмитро Подстречний описує досить просто: «Ми подали заявку, заповнили опис оператора, вказали всі види продукції, рецептури, опис технології. Далі до нас приїхали представники «Органік стандарт» і провели аудит. Якісь зауваження свої вказали – ми виправили. Приїхали наступного разу і знову провели аудит. За умови відповідності до усіх вимог видається сертифікат».

Дорожчу вартість товарів у «Органік Мілк» пояснюють так: «Натуральне і природне коштує дорожче, адже хімічного добрива зазвичай потрібно менше і ефективність у нього значно більша. А якщо ти працюєш з натуральними добривами, з органічним цукром – одразу зростає ціна на товар».  Дмитро зізнається – органічний сертифікат у просуванні бізнесу допомагає, але не надто сильно. Значно ефективніше покупців переконує сама продукція, коли споживачі її куштують на смак. Завідувач лабораторією пояснює: «Багато людей впевнені, що з нашою корупцією, яка вкорінилася в країні, будь-які папірці можна купити. Але ми вважаємо, що не можна обдурювати свого споживача. Ми робимо екскурсію на ферми, на заводи, щоб показати, що в Україні є виробники, які хочуть працювати по-чесному».