«Хмарочос» відвідав лекцію португальського дослідника та дізнався, як визначається індекс прозорості міст, чому важлива політична конкуренція і як громадяни можуть контролювати муніципальну владу.

Урбаніст й науковий співробітник дослідницького центру LSE Cities  в London School of Economics and Political Science Нуно Феррейра да Круз, координатор проекту «Нове урбаністичне врядування» поділився португальським досвідом у створенні  муніципального індекса прозорості (МІП), який вперше сформували у 2013 році Transparência e Integridade, Associação Cívica (TIAC), національний відділ ТІ в Португалії, спільно з португальськими академічними інституціями. «Хмарочос» записав тези лекції урбаніста.

Про індекс прозорості

Що таке Муніціпальний індекс прозорості (МІП)? Із залученням волонтерів й десятків експертів, було створено 76 індикаторів прозорості, з яких і складається індекс (18 індикаторів показують рівень націоналізації майна, 13 стосуються місцевого планування, 5 відображають місцеві податки, тарифи, послуги, збори, регулювання, 8 – відносини з місцевими жителями, як зі споживачами, 10 – публічні закупівлі, 12 індикаторів стосуються економічної та фінансової прозорості, 10 – управління землекористуванням й земельне планування). МІП не вимірює якість, правдивість, зрозумілість інформації та корупцію.

Прозорість визначається як оприлюднення усіх актів уряду та їх представників для надання громадянському суспільству відповідної інформації в повному та доступному вигляді.

В Україні індекс складається для 100 найбільших міст. Першу сходинку у рейтингу наразі посідає Львів. Київ – на п’ятому місці.

Мета нашого проекту – покращити стандарти демократії й створити кращі умови у відносинах між громадянами й владою, а вже потім – оцінити рівень прозорості, покращити підзвітність, провести моніторинг влади. І все це – без санкцій й тиску.

Опрацьовану матрицю з результатами ми відправляємо муніципалітетам. Лише 29 з 300 муніципалітетів відповіли у перший рік (на відповідь ми даємо 12 робочих днів). Наступного року відповіли вже 126.

Львів посідає першу сходинку українського Індексу прозорості міст

Муніципалітет має поглянути на наші результати й самостійно зробити висновки щодо свого місця у рейтингу, оцінити, які він має показники прозорості. А ще ми додатково створили довідники й умови для прозорості муніципалітетів. Муніципалітет сам вирішує, чи змінювати свою політику і у яких сферах розвиватись в плані збільшення прозорості та підзвітності громаді.

Питання прозорості не повинно підніматись один раз на чотири роки – це ознака поганої демократії.

У 2013 році максимальний показник прозорості міста становив лише 60 зі 100 (найнижчий – 7). А 2016 року є вже місто з показником 100. Можна говорити про підвищення показників з кожним роком й вплив нашого проекту на це. Ми бачимо покращення у всіх сферах життя, а що важливіше – це географічне покращення (збільшення кількості муніципалітетів, які підвищують свої показники).

Про корупцію

У Португалії знають про корупцію все: ми знаємо де «нечисто». Іноді муніципалітет, у якому є корупція, може отримати високий показник МІП. Зазвичай, корупція не впливає на результати у рейтингу.

Через держзакупівлі знижуються бали, а відповідно і місце у індексі, бо це завжди сфера ризиків, тому муніципалітети намагаються покращити свої показники за рахунок інших сфер.

Про мерів

У Португалії жінки-мери становлять 20%. І ці муніципалітети прозоріші, ніж з чоловіками-мерами. Чому такі цікаві результати? Бо жінки більше працюють з людьми й слухають їхні побажання, а ще формують навколо себе команду, щоб не одноосібно приймати рішення й не самовпевнено покладатись лише на себе.

Ада Колау – мер Барселони. Міста з жінками-мерами прозоріші, ніж з чоловіками

Вік мера і його освіта не впливають на прозорість. Набагато важливішим є економічне й матеріальне забезпечення місцевих жителів: чим вищий їхній економічний статус, тим кращими будуть показники прозорості.

Про конкуренцію у міській раді

Щоб підвищувати рівень конкуренції, дослідники радять реформувати політичну систему та провести виборчу реформу. Важливою також є висока політична культура громадян. Громадяни мають контролювати корупцію й перейматися прозорістю. Це питання має хвилювати не лише окремі інституції чи проекти.

Прозорість – це відповідальність кожного містянина. А ще важливішим є плюралізм влади. Бо якщо опозиція слабка, то відповідно і прозорість слабшає.

Я завжди раджу оцінювати внутрішнє управління і потенціал кожного із суб’єктів місцевого врядування за допомогою Local Integrity System Tool, завдяки якому можна проаналізувати кожну функцію підзвітності та відслідкувати прогрес.

Наразі в Україні ситуація з відкритістю мерій нагадує португальську 2013 року. Львів посідає найвищий щабель з майже 60 балами, найнижчий у рейтингу – Новомосковськ, він має 8 балів.