Завдяки big data аналізу з’ясували, яких нічних маршрутів бракує Києву

13 грудня 2017 під час Seoul-Ukraine Smart City Forum було презентовано обґрунтування впровадження нових нічних маршрутів на основі аналізу big data у Києві, розробленого фахівцями з Сеулу.

Аналіз відбувався на основі зібраних дзвінків з мобільних телефонів киян у нічну пору, даних з GPS-датчиків та відстеження пасажиропотоку наявних нічних маршрутів.

З лютого 2016 року адміністрації Києва та Сеула розпочали співпрацю у напрямку використання big data для покращення транспортних сполучень та обслуговування. За рік Національне агентство сприяння розвитку промисловості в Кореї (NIPA) запропонувало Києву застосувати програму технічної допомоги.

З червня по грудень 2017 року тривала розробка проекту корейською консультаційною групою. Дані про понад півмільярда дзвінків з мобільних телефонів надала компанія Vodafone. Моніторинг дзвінків відбувався протягом вересня. Пан Кім, проектний менеджер консультаційної групи NIPA вважає: «В Києві потрібно створити мережу для обробки даних, інтегрований центр даних, адже зараз вони збираються різними установами без кооперації».

Під час етапу збору даних не обійшлося без труднощів. Корейські фахівці зауважили, що були певні проблеми з доступом до інформації для представників інших країн. Серед проблем вони також вказали збереження інформації про різні види транспорту у різних джерелах.

Результатом дослідження став звіт, що складається з близько 100 сторінок.

Аналіз дзвінків мобільних телефонів відбувався за наступною схемою. Київ поділили на 1500 однакових шестикутників. Далі оператор надав інформацію про місця, звідки телефонували кияни вночі – з півночі до шостої ранку, тобто в якому трикутнику перебувала людина на той момент. Після чого усі дані відфільтрували від приватної інформації. Залишилися лише дані з тих телефонів, які фіксували переміщення понад 2 кілометри. Одним з труднощів моніторингу стало користування киянами онлайн-сервісів із замовлення таксі.

Також аналітики фіксували пасажиропотік нічних автобусів та зупинки, на яких люди найчастіше заходили та виходили з автобусів. Окрім того, паралельно проводилося опитування користувачів нічних маршрутів – результати демонструють, що усі користувачі хочуть збільшення кількості нічних автобусів.

Отриману інформацію про нічні переміщення містян співставили з картою міста.  Після цілісного аналізу було встановлено п’ять пілотних зон, які були найактивнішими. На трьох із них міські нічні маршрути вже курсують, але на двох напрямках їх бракує.  Зокрема, аналітики помітили високу активність на ділянці Оболонь-Виноградар. Також активною зоною була Троєщина, на яку також йшов структурований пасажиропотік та відзначалася висока мобільність у нічний час.

Рекомендацією іноземних фахівців було зменшити час очікування нічного автобусу і створити пересадкові станції. На даний момент маршрути нічного транспорту ніяк між собою не поєднанні.

Також керівник управління транспорту Сеула Манго Лі дав пораду визначати ціну на квиток довжиною маршруту. Тобто тривалі маршрути можуть коштувати дорожче, але все одно мають лишатися дешевшими за таксі, зазначив пан Лі.

Керівник департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергій Симонов розповів, що зі звітом у департаменті ще не ознайомилися. Симонов обіцяє: «Наразі звіт буде переданий на розгляд спеціалістам департаменту транспорту та буде створено робочу групу для подальшої актуалізаціі існуючих нічних маршрутів згідно рекомендацій Сеульських експертів».

Досвід Сеулу

У 2013 році в Сеулі розпочалася розробка проекту нічних маршрутів. Після проведення схожого аналізу, з’ясувалося що для створення успішної мережі громадського транспорту вночі потрібен лише 1% денного рухомого складу. На даний момент у місті діє 9 маршрутів, на яких курсує 70 автобусів. В місті також діє єдина система оплати транспорту.  Кілька років тому єдиною змогою містян дістатися додому вночі було таксі.