Комунальники готові знести незаконну каплицю УПЦ МП. Якщо поліція захистить їх від вірян

Про це йшла мова на засіданні підкомітету Верховної Ради із взаємодії з громадянським суспільством 1 лютого 2018 року, де представники Міністерства культури, КМДА і прокуратури обговорювали з громадськістю, що робити з незаконною спорудою УПЦ МП на Десятинці.

30 січня «Хмарочос» писав, що петиція киян, яка вимагала знесення цього самобуду, зібрала 10 тисяч підписів. Існуюча споруда, яку представники московського патріархату називають «каплицею церкви Десятинного Храму Пресвятої Богородиці», зведена з трьох зблокованих кіосків загальною площею 60 кв м. У 2006 році суд дозволив проводити там богослужіння, а вже у 2012 році релігійна громада доводила в судовому порядку, що це взагалі було не будівництво, а лише ремонтні роботи. Тоді суд визнав за громадою право власності на «малу архітектурну форму». Через рік державний реєстратор офіційно оформив це право власності — причому МАФ раптом перетворився на нежитлову будівлю, а його площа збільшилася удвічи — до 133 кв м.

Начальник київського управління контролю за благоустроєм Тарас Панчій каже, що перший припис, який вимагав від церковників демонтувати незаконну споруду, був вручений їм ще п’ять років тому. Але останні не поспішали його виконувати, а з плином часу про нього забули й в адміністрації. За словами Панчія, департамент вже підготував нове доручення на демонтаж, а комунальні служби можуть хоч зараз приступати до роботи. Але для цього їм знадобиться поліцейське «прикриття» — мовляв, представники місцевої релігійної громади налаштовані доволі агресивно і не дають інспекторам з благоустрою навіть скласти адміністративний протокол.

«Ситуація там дуже специфічна, — пояснює Панчій. — Місцеві віряни починають тиснути на наших співробіттників, щойно вони там з’являються. Але зараз ми можемо на всіх законних підставах прибрати ці об’єкти, оскільки відсутня будь-яка дозвільна документація на їх розміщення. Вони кажуть, що ми йдемо проти Бога, але є закон. Ми звернемося до поліції, щоб вона забезпечила громадський порядок під час робіт. На демонтаж ми запросимо і громадськість, і депутатів — ви самі побачите, який нам чинитимуть опір».

«Виходить, що будь-який кіоск можна оголосити релігійною спорудою і він стоятиме собі вічно», — іронізує народний депутат Ігор Луценко.

Втім, під час подальшої дискусії від цієї ідеї якось плавно відійшли.

Так, заступник міністра культури України Тамара Мазур пояснила, що її відомство у цій ситуації майже безпорадне.

«Ми не надавали власникам цієї споруди жодних дозволів на проведення будівельних робіт. Ми виносили їм приписи, які вони не виконували. Зверталися з цього приводу в поліцію, але не можемо вплинути на їх роботу», — скаржиться вона.

За її словами, сьогодні користувачем цієї території є Національний музей історії України. Тому його керівництво має позиватися до суду і вимагати знесення «каплиці», яку звели на музейній землі.

«Саме їхні права найбільше порушені і саме вони мають звертатися до суду з позовом — усунути перешкоди у користуванні своїм майном. У цій справі міністерство не може виступити самостійним позивачем, але ми охоче долучимося до позову музею і підтримаємо їхню позицію в суді», — запевнила Мазур.

Загалом чиновники вели до того, що всьому виною — незаконні дії державного реєстратора, який не мав права реєструвати цю споруду, спираючись на рішення суду. І тому суд має скасувати право власності на «каплицю» і зобов’язати релігійну громаду її знести. На цей план дій пристали й представники прокуратури, які зазначили, що самі вони звернутися до суду не можуть, а лише всіляко підтримають позов того ж таки музею.

І на негайний демонтаж «каплиці» УПЦ МП вже нікого з присутніх не запрошували.