Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
В столиці 15 лютого відбулась презентація книги Ганни Бондар «Архітектурні конкурси та конкурси розвитку територій: демократія в дії».
У книзі представлені практичні рекомендації з організації та проведення архітектурних конкурсів. Авторка дослідила понад 30 конкурсів, які відбулися у 2007-2017 рр. Вона аналізує українські та європейські принципи та методи організації, аби реформувати галузь на краще.
«Це такий собі формат трагікомедії нашого сьогоднішнього спільного досвіду, страшних помилок і шалених перемог. Адже сьогодні кожна організація, яка або замовляє конкурс або його організовує, фактично, робить подвиг, – розповідає Бондар. – Книжка це, насправді, перший крок. Її мета започаткувати дискурс на тему: яким чином ми хочемо брати участь у прийнятті таких рішень, які методи бувають, досконалі чи ні».
Книга поділена на чотири розділи:
- Перший розділ присвячено проблематиці та необхідності проведення архітектурних конкурсів. Авторка надає приклади переваг, вад та ризиків конкурсної практики.
- Другий розділ стосується практичних рекомендацій, щодо організації конкурсів: його структуру, перебіг, законодавчої бази тощо.
- В третьому розділі розглядається питання реалізації проекту-переможця.
- В останньому розділі авторка пропонує зміни до конкурсного законодавства.
Ганна Бондар пропонує оновити законодавство, створити окремі регулятивні документи для проведення мистецьких конкурсів, проводити проектні семінари для всіх зацікавлених сторін.
«Сьогодні, на жаль, у 99% випадках міська адміністрація й держава замовляє архітектурні проекти шляхом відкритих торгів. Це означає, що ціна проекту є вирішальним чинником і найнижча – перемагає. Ми можемо уявити, що найнижча ціна за проектну роботу дасть проект найнижчої якості, який створить середовище найнижчої якості, – говорить Ганна Бондар.– Закон дає можливість сьогодні замовляти проекти за критерієм «якість». Однак за рік, жодна державна установа і жодна міська не скористалася цим. У 2017 році відбулося лише 17 конкурсів. Закон сьогодні це дозволяє, але ми цим не користуємося. Книга пояснює, як скористатися таким способом».
Книга видана за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Щоб безкоштовно ознайомитись з нею, можна зайти на сайт фонду.
Додамо, Ганна Бондар є координаторкою Міжнародного відкритого конкурсу на оновлення громадського простору з меморіалізацією подій Революції Гідності «Територія Гідності/ Terra Dignitas» (2014-2015). Координаторка міського проекту реновації історичного середовища на Подолі та Дніпровських схилах «Київ самобутній» (2013-2015). У 2015-2016 роках виконувала обов’язки головного архітектора м. Києва.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті