Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

«Хмарочос» відвідав брифінг міністра інфраструктури, присвячений майбутньому запуску першого в Україні вакуумного потягу, і дізнавався про його захоплюючі перспективи.  

У 2013 році голова компанії Tesla Ілон Маск починає активно просувати проект Hyperloop —  інноваційну транспортну систему, яку придумали американські інженери Джеймс Пауел та Гордон Денбі. «Гіперпетля» — це мережа сталевих труб, всередині яких рухається герметична капсула на аеродинамічній подушці. За задумом винахідників, вона розвиватиме швидкість понад 500 кілометрів на годину і зможе перевозити не лише пасажирів, але й великі вантажі.

21 лютого 2018 року у Twitter Міністерства інфраструктури з’явився інтригуючий анонс:  «Всього три слова: “Hyperloop в Україні”. А детальніше завтра, 22 лютого, 14:15 розповість Міністр інфраструктури України Володимир Омелян». Можливий запуск української «гіперпетлі» одразу викликав неабиякий ажіотаж серед ЗМІ і безліч жартів — у соцмережах.

«Гіперлупізація всієї країни»

Міністр інфраструктури Володимир Омелян вийшов до журналістів разом із великою групою підтримки в ділових костюмах. Він був у піднесеному настрої — жваво розмовляв, усміхався, жартував про Ілона Маска, який запізнюється на брифінг, і з ходу почав заражати присутніх невичерпним оптимізмом.   

«Декілька років тому Ілон Маск запропонував абсолютно новий для всіх нас засіб пересування — поїзд, який рухатиметься з надвисокою швидкістю. Україна теж має величезний науково-технологічний потенціал, ми — кузня кадрів, які, на жаль, працюють на аутсорсінг. Тож ми маємо робити ставку на відродження нашого наукового потенціалу та увійти до числа  передових країн, які збираються будувати у себе інноваційні види транспорту. Надшвидкісні залізниці, які рухаються зі швидкістю 500-600 км/год, відходять у минуле…»

Фото: mic.com

У декого з присутніх злітають догори брови.

«…з появою Hyperloop, — уточнює міністр, витримавши паузу. — І я вірю, що це нове майбутнє для України!».

Він наголосив, що запустити в Україні вакуумний потяг — цілком реальне завдання, і вже знайшлося чимало організацій, які готові допомогти, хто чим зможе. Серед них — компанія Octagonal Corporation, які вже будує таку «гіперпетлю» у Мексиці, і Національна академія наук України, яка охоче розробить техніко-економічне обгрунтування цього проекту. Зголосилися взяти участь у проекті й інші серйозні гравці — державний концерн «Укроборонпром», Південний машинобудівний завод та інноваційний парк UNIT.City. Міністр каже: коли телефонував їм з цією пропозицією, то ніхто ні на секунду не завагався. Тож вони всі разом утворять передовий центр транспортних інновацій під назвою HypeUA.

«Це слово багатьом в Україні відоме, — хитро примружується Омелян. — Ми розробимо всі необхідні технології для нашого Hyperloop і спорудимо перший тестовий майданчик в місті Дніпро. Маю надію, що для українців це стане великою місією, а наша молодь, замість того, щоб обирати незрозумілі заробітки за кордоном, працюватиме в своїй країні».

Нас запримітили

Після міністра виступали представники організацій,  які увійшли до складу майбутньої команди HypeUA. З імпровізованої сцени зазвучало багато теплих слів: про високу місію України, її переможний дух, спрагу до інновацій та рішуче крокування вперед разом із світовими технологічними гігантами.

Так, з боку НАН України пролунала заява, що сьогодні ми є державою з аграрною економікою. І це не дуже добре, адже у світі не існує багатих аграрних країн. Тому саме український Hyperloop і запустить двигун нашого економічного зростання.

Фото: uk.businessinsider.com

Цю тезу розвинув директор «Агентства розвитку Дніпра» Володимир Панченко, зазначивши, що недарма місто Дніпро, у якому запланований перший тестовий майданчик Hyperloop, обрало новий логотип, який уособлює космос. В свою чергу, генеральний директор заводу «Південмаш» Сергій Войт наголосив, що Дніпро може стати справжнім космічним кластером, про що свідчать відповідні листи від Ілона Маска:

«Писали ми листи Маску, а він нам відповів: “Ваша ракета — друга після моєї!”. Крім того, він обіцяв до нас приїхати і я думаю, що все у нас вийде!»

Виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів дуже тішився, що «розмови про “Гіперлуп” перейшли на державний рівень» і казав, що його будівництво є набагато вигіднішим, ніж прокладання високошвидкісних залізниць.

Здавалося, ще трохи таких патріотичних промов — і у приміщенні урочисто залунає державний гімн. Втім, швидко виявилося, що все буде — та не відразу.

Швидко казка мовиться

«Не треба очікувати, що вже завтра ми сядемо в капсулу і помчимо, — застережує Омелян. — Бо навіть на світовому рівні для неї досі не розроблена система гальмування. Але я впевнений, що ця технологія — абсолютно життєздатна, і дуже радий, що Україна увійшла до світової п’ятірки держав, які взялися розробляти її на серйозному рівні».

Проект українського Hyperloop має пройти через три етапи.

Спочатку до справи беруться українські академіки, які мають розробити наукове обгрунтування цього проекту, прорахувати всі можливі ризики, оцінити потенціал. Очікується, що вся документація буде готова до кінця 2018 року. Лише маючи на руках таке обгрунтування, «хайпівці» зможуть вступати в офіційні перемовини з компанією Ілона Маска Hyperloop One. Саме вона має «заапрувити» виконання всіх умов для запуску української «петлі».  

Другий етап — спорудження тестового майданчику. Воно має розпочатися у 2019 році коштом приватних інвесторів. Після того, як на ньому успішно пройдуть всі необхідні випробування, розпочнеться найголовніший етап — будівництво мереж «Гіперлупу» та їх спорядження.

За цифрами, які наводить державний концерн «Укроборонпром», орієнтовна вартість інфраструктури для української «гіперпетлі» складе три мільярди доларів.

«Я вважаю, що держава не буде ефективним власником, будівничим або розробником цього виду транспорту, — каже Омелян. — Тому він має з’явитися завдяки приватному інвестору, держава тут — лише ініціатор, який забезпечить йому максимальне сприяння. А приватний власник завжди зорієнтується, як все ефективно збудувати, щоб його гроші не пропали».

Водночас, за словами управляючого партнера Octagonal Corporation Івана Огільчина, цей проект також допоможе вирішити чимало суспільних проблем.

«У Мексиці, де ми займаємось реалізацією Hyperloop, ми маємо показати урядовцям, скільки робочих місць зможемо створити, скільки податків сплатимо, скільки місцевих науковців буде залучено до втілення проекту», — пояснює він.

Фото: liesofthedevil.com

Омелян підкреслив, що команда HypeUA готова вистелити вакуумними трубами всю країну від Сяну до Дону: «Ми розглядаємо маршрути не лише до Криму, але й до Кубані — одразу після їх повернення до складу України». Але і це, за словами міністра, лише початок.

«Наш ринок — не лише Україна. Наш ринок — сім з половиною мільярдів людей!».

Жодний зі світових проектів Hyperloop досі не запущений.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 246 днів. За цей час ми опублікували 23263 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button