«Хмарочос» у партнерстві з ЖК «А52» дізнавався про екологічні тренди на житло у країнах колишнього соціалістичного табору, а нині – ЄС, і з’ясовували переваги енергоощадних будинків.

Сучасне масове житло у європейських містах — це монолітні будинки. Вони мають низку переваг перед «панельками», якими колись забудовували цілі райони. Зокрема, вирізняються високою міцністю, хорошою теплоізоляцією та довговічністю – приблизний термін експлуатації сучасних монолітних будинків до 150 років.

Втім, після Другої світової війни саме панельні багатоповерхівки рятували Європу від житлової кризи. Але їхня подальша доля склалася по-різному: десь ці будинки зносили, десь капітально ремонтували й утеплювали, а подекуди навіть продовжували будувати нові.

Подвір’я варшавського ЖК Żoliborz Artystyczny. Фото: fasadaroku.pl

Як підвищували енергоощадність панельного житла

У Варшаві перші «панельки» з’явилися у 1958 році. Через рік у Москві затвердили черговий п’ятирічний план, автори якого проголошували: «Основа сучасного індустріального будівництва — збірний залізобетон». Тож його кількість почали інтенсивно нарощувати й по всіх країнах соціалістичного табору. У Польщі, наприклад, була затверджена окрема житлова програма, яка передбачала щорічне введення в експлуатацію 220 тисяч квартир. Їх «штампували» швидко і дешево — більшу половину житлового фонду Польщі звели ще до 1975 року. Втім, за спогадами сучасників, об’єми будівництва панельок значно випереджали їхню якість. З цією проблемою полякам довелося зіштовхнутися вже у дев’яностих роках, коли стало очевидним, що ці будинки фізично зносились і застаріли. Але замість того, щоб знести, їм дали нове життя.

Схожа ситуація склалася у колишній Чехословаччині. Перший панельний будинок у Празі звели раніше, ніж у Варшаві — у 1955 році. Але справжній будівельний бум розпочався через п’ятнадцять років, коли по всьому місту повиростали «панелаки» — сірі залізобетонні будівлі, квартири у яких прозвали «клітками для кролів». Проектували їх за ретельно розрахованими нормами — наприклад, мешканці кожного такого будинку мали витрачати на дорогу до запланованих станцій метро не більше восьми хвилин. Всього до 1991 року у країні збудували понад 80 тисяч «панелаків» та ввели в експлуатацію один мільйон двісті тисяч квартир.

ПРОСТО КЛАСНИЙ ДІМ

Дізнайтеся більше

Після розпаду Радянського Союзу чехи також вирішили зберегти стару панельну забудову. У 2000 році тут почала діяти програма утеплення застарілого житлового фонду і чимало «панелаків» були капітально відремонтовані. Їхні мешканці сплачували внески до фонду ремонтних робіт, а керівна компанія спрямовувала зібрані кошти на реновацію будинків: міняла балконні поручні та ліфти, ремонтувала сходи та дахи, склила балкони й лоджії. Крім того, жителі могли обирати нові кольори для старого фасаду.

Реновація панельного будинку у місті Рімавська Собота, Словаччина. Фото: Jakub Skokan, Martin Tůma (BoysPlayNice)

«Перші покоління панельного житла — технологічно прості будинки з низькою енергоощадністю. Там промерзають міжпанельні стики й квартири суттєво втрачають тепло» — писав відомий архітектор Сергій Кузнєцов. Тому вже наприкінці 1990-х років на зміну «панелькам» приходить «моноліт», який стає невіддільною ознакою житла як мінімум бізнес-класу. Натомість панельні будинки переважно асоціюються з економ-класом. Протягом останніх років у житлове будівництво Польщі, Чехії та Словаччини стали все частіше впроваджувати енергоощадні тренди.

 Як енергоощадне житло стає популярним у Східній Європі

«Існують норми, які регламентують енерговитрати, — розповідає Кирило Чуйко, засновник однойменної архітектурної майстерні. — Принцип такий: є мінімальне значення теплової ізоляції для кожного з елементів будинку – стін, перекриття, даху, вікон та дверей. Далі кожен забудовник сам вирішує, як досягти потрібних показників. Він може зробити теплішими стіни, натомість встановити звичайні вікна, або навпаки».

Прикладом заощадливого використання енергії є варшавський Galeria Park. Це комплекс різновисотних, від чотирьох до одинадцяти поверхів, житлових будинків на околиці міста. Забудовник встановив в оселях дерев’яні вікна, які підтримують у приміщенні комфортну температуру незалежно від пори року.

У 2016 році 192-метровий комплекс «Злота 44» у Варшаві отримав звання найвищого житлового хмарочоса у Європі. Його спроектував архітектор Даніель Лібескінд, а однією з візитівок будинку є власний винний погріб. Фасад цього ЖК розроблений за технологією потрійного скління.

Ретельно продумували енергоощадну інфраструктуру при зведенні варшавського житлового комплексу Żoliborz Artystyczny. Його забудовник не лише вклав кошти у якісні енергоощадні матеріали, але й приділив окрему увагу ліфтовим шахтам, стінки яких обкладені мінеральною ватою, завдяки чому мешканці квартир взагалі не чують шум ліфту. Крім того, міжквартирні перегородки у будинку виготовлені з якісної силікатної цегли, що сприяє шумоізоляції.

Житловий хмарочос «Злота 44» у Варшаві. Фото: newsweek.pl

Справжній бум енергоефективних будинків невдовзі очікується у Чехії. Ще у 2012 році 89% «енергоефективних» коштів тут виділяли на утеплення існуючого житла, 10% — субсидії на використання відновлювальної енергетики і лише 1% — на будівництво пасивних будинків, де майже нульові витрати на опалення, електроенергію й воду. З 2018 року має набути чинності новий закон: контролюючі державні органи надаватимуть дозвіл на будівництво споруд лише з нульовою енергозалежністю. Це стосуватиметься й усіх приватних будинків, площею понад 1500 квадратних метрів. Новий закон вже спричинив нарікання з боку окремих будівельних компаній: їхні представники прогнозують, що такі вимоги суттєво підвищать ціни на квартири. А поки що пражани цікавляться житлом у комплексах Vitality Rezidence й Top Residence — малоповерхових будинках з найвищим класом енергоефективності А.

«Девелопер може використовувати різні енергоощадні технології. Впроваджувати систему рекуперації (процес повернення тепла з відпрацьованого витяжного повітря – ред.), теплові насоси, сонячну енергетику. Але в сегменті масового житла вони ще не надто поширені. Матеріали, з яких буде зведений будинок, залежать від запланованого фасаду та чинного бюджету компанії. Втім, забудовники східноєвропейських міст не настільки схильні заощаджувати на матеріалах — державні органи ретельно контролюють хід будівельних робіт, а всі можливі витрати на інфраструктуру одразу закладені у вартість ділянки» – пояснює Чуйко.

Перша новобудова України найвищого класу енергоефективності

На рендері зображений ЖК А52

Для України енергоефективні багатоповерхові будинки скоріше виключення, ніж правило. В Києві класифікувати житло за рівнем витрачання та споживання енергії почали лише в 2017 році. Першою новобудовою, яка отримала найвищий із семи можливих класів енергоефективності – клас А – став ЖК «А52» девелопера DIM group. Цей двосекційний будинок, що на вулиці Січових Стрільців, 52, з початку проектування розглядався як єдиний енергетичний комплекс. Усі його елементи орієнтовані на розумне споживання енергії. Загалом в кожній країні існують будівельні норми: той мінімум, якого мають обов’язково дотримуватися забудовники при зведенні та утепленні житла. В Україні це 25 %. Тобто, у житлових будинках мають використовуватися такі рішення, які дозволяють втрачати не більше, ніж чверть тепла. У ЖК «А52» прогнозують, що цей показник буде удвічі менший – до 12% тепловтрат.

Високого рівня енергоефективності планують досягти шляхом зниженню тепловитрат та паралельному зменшенню використання енергії, в першу чергу, електричної.

Наприклад, використання світлодіодних ламп і датчиків руху в місцях загального користування дозволяє економити до 80% енергії у порівнянні з використанням ламп розжарювання. Потужність освітлення у ЖК «А52» автоматично регулюватиметься завдяки датчикам руху. Цей доволі простий прийом дозволяє уникати зайвого витрачання електроенергії.

Посилена теплоізоляція фасаду  досягатиметься завдяки товстому шару мінеральної вати, алюмінієвим та металопластиковим профілям з двокамерними енергозберігаючими склопакетами і теплою рамкою.

Використання енергоощадних матеріалів підвищує вартість житла. Проте покупці активно цікавляться квартирами саме в таких будинках. Адже для них переваги полягають не лише у шумоізоляції, комфортному мікрокліматі протягом всього року, але і в суттєвій економії на комунальних послугах.