Депутати, громадські діячі та радник мера про майбутнє Гостиного двору

Гостиний двір на Подолі – пам’ятка архітектури та культурна спадщина України, яка на даному етапі ніяк не використовується.

Нагадаємо, кілька тижнів тому держава розірвала договір з орендарем Гостиного двору. Це була остання судова справа щодо Гостиного. Вона розглядалась в Апеляційному суді міста Києва.

Наразі ведуться активні переговори на рахунок того, кому ж Гостиний повинен належати, і що має розташовуватися у цій будівлі. «Хмарочос» вирішив спитати думки у людей, які брали участь у протестах, досліджували цю територію, чи мають вплив на подальшу долю Двору.

Ігор Луценко
Народний депутат України,
один із засновників групи «Збережи старий Київ»

Мені подобається ідея музею у Гостиному дворі, хоча це не єдина функція, на яку він спроможний. Я думаю, з музеєм міг би ужитися невеликий театр, кілька крамниць з високоякісною продукцією українських митців і автентичний заклад громадського харчування. Словом, зробити з Двору туристичний та мистецький простір.

Ігор Тищенко
дослідник, співредактор наукової збірки «Урбанистичні студії»

Гостиний двір має належати місту, яке може здавати приміщення в оренду під різного роду заклади та бізнеси. Це має бути виключно муніципальна, а не державна власність. У комплексу має бути чітка стратегія роботи, як міського культурного кластера, і відповідне функціональне зонування.

Я бачу Гостиний, як кластер закладів культури, освіти (поряд є Києво-Могилянська Академія з дефіцитом нових освітніх приміщень), комунікації, який має приміщення під потреби місцевої громади (для просвітницької роботи, партиципації, розвитку району тощо). Там можуть зустрічатись місцеві мешканці для тренінгів щодо створення ОСББ, наприклад, чи щодо впорядкування парків абощо.

Під наповнення цих функцій, Гостиний двір може здаватися в оренду безкоштовно або за невелику плату культурним, освітнім й іншим ініціативам та організаціям (має бути чітка програма та менеджмент). Для підтримання такого комплексу там, очевидно, мають бути й комерційні заклади – кілька ресторанів, кафе, студій, можливо, конференц-зали для комерційної оренди. Всередині може бути відкритий атріум із зеленню, дитячим ігровим простором, місцями відпочинку.

Гостиний двір загалом має бути інтегрований з реконструйованою площею, тобто, мати наскрізні відкриті проходи. Якби я володів Гостиним двором, я б точно влаштував в частині двору відкриті термальні купальні.

Владислава Осьмак
очільниця Центру урбаністичних студій
Києво-Могилянської Академії

Було б добре, якби будівля була у комунальній власності, тобто, належала громаді Києва. Це потенційно збільшило б шанси, що з часом у Гостиному дворі з’явиться щось, що буде корисним і потрібним для містян. І давало б більше інструментів контролю за утриманням і використанням будівлі.

Що може знаходитись у Гостиному дворі? Для Гостиного двору має бути визначено роль, яка підсилить не лише його оточення – Контрактову площу з її демократичним характером, студентством і сильною місцевою громадою довкола, а й для всього Старого Подолу. Не перший рік обговорюється мрія Музею історії Києва про Гостиний двір. Також Києво-Могилянська Академія не раз заявляла про бажання розширитись, вийти за межі свого кампусу і зайняти бодай частину Гостиного двору. В обговореннях можливого майбутнього Гостиного часто згадують як модель і приклад краківські Сукенніци: поєднання мистецької та торговельної функцій. Гостиний двір типологічно подібний, але чи варто буквально копіювати?

І в будь-якому разі, хотілося б, аби майбутню функцію Гостиного двору було визначено на підставі дослідження і відкритої дискусії. Щоб критерієм було не «мені так подобається» чи «так зробили у Кракові або Барселоні», а соціально, культурно та економічно обґрунтована користь для містян. В першу чергу – для містян. Бо ще одна небезпека – це так звана «туристична привабливість», якою часом пояснюють (насправді – прикривають) сумнівні проекти. Функцію Гостиного треба обговорювати з містянами, щоб знову, як п’ять років тому, не розгорівся конфлікт.

Сергій Гусовський
депутат Київради, голова фракції «Самопоміч»

Гостиний двір, безумовно, повинен належати місту. Зараз йдуть переговори на рахунок того, що повинно бути в приміщенні. Я бачу це, як комбінацію Музею історії Києва та публічного простору, адже все цьому сприяє – його зручне розташування, поруч Києво-Могилянська Академія і вулиця Сагайдачного, до того ж чудовий і мальовничий двір всередині. Чудово було б зробити там ще якусь точку з кавою, наприклад.

Мені особисто хотілося б, щоб в будівлі Гостиного Двору розташувався Сучасний Інститут Стратегії Міста. Саме сучасний і якісний, де була б зібрана критична маса знань про становище міста і того, яким воно повинно бути: про людей, урбаністику, архітектуру, транспорт, екологію. Бо зараз актуалізована стратегія міста – про все хороше і проти всього поганого. Наприклад, лівий берег Києва згадується в ній всього два рази.

Дмитро Білоцерковець
народний депутат України,
радник київського міського голови Віталія Кличка

Виходячи з ініціативи Громади Києва, яка висловлювалася з цього питання протягом останніх восьми років, я вважаю, що логічно було б їй Гостиний Двір і передати, тобто, на баланс міста. Питання про те, що саме має розміщуватись в приміщенні – досить дискусійне, міська влада не буде самостійно приймати це рішення. Найближчим часом мер Києва Віталій Кличко проведе переговори з прем’єр-міністром щодо передачі Гостиного двору місту Києву, тим більше, що держава з точки зору передачі майна заборгувала Києву. Нагадаю, що ще на початку 2010-х років Київ передав одне з великих приміщень на Пилипа Орлика, 8 Верховному суду. Тоді була домовленість, що столиці віддадуть Український дім, але цього так і не сталося. Відповідно, держава в боргу у столиці.

Особисто я вважаю, що розміщення на території Гостиного двору Музею історії Києва цілком логічно, також я думаю, що було б чудово торговців з Андріївського узвозу також перемістити туди. До того ж, це звільнило б історичну вулицю від того «шанхая», який періодично там утворюється влітку. Я б робив акцент на тих, хто займається створенням сувенірів власноруч, а не привозить їх з Китаю. Але це особисто моя позиція, а як вирішить робоча група – ми скоро дізнаємося.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23531 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?