Особливістю одягу від Nymph Dresses є розпис: на кожну сукню художниці наносять малюнок вручну.

«Хмарочос» відвідав їхню майстерню та дізнався у засновниці Лесі Каплан про історію бренду, технологію розпису тканин та співпрацю з блогерами.

Фото: Анна Лисун

Made by Леся та її швея

«Я навчалася на архітектора і паралельно працювала. Мені не подобалося, робота виявилася дуже нудною, – згадує Леся. – Уже під кінець навчання я розуміла, що не хочу далі цим займатися. І згадала, що колись, ще в школі, вчилася батику (прим. – техніка розпису тканин)». Пошуки додаткових курсів з цього мистецтва не закінчилися успіхом, тому дівчина вирішила вдосконалювати навички самостійно. Першу майстерню вона облаштувала в себе в гаражі.

«Я малювала картини, думала якісь виставки потім організовувати. Але, врешті, зрозуміла, що це нікому не цікаво, цього не купуватимуть, – розповідає Леся Каплан. – Врешті, з розписаної тканини я пошила собі сукні. Згодом пошила друзям, створила невелике портфоліо. Тоді якраз почався бум на made in Ukraine». Першими клієнтами стали знайомі та друзі, художниця також брала участь у київських маркетах та Гешефт Garage Sale в Одесі.

На Лесі – короткий піджак розшитий рослинними мотивами. На запитання про бренд, вона з усмішкою відповідає: «Made by Леся та її швея». Розповідає, що тканину їй подарували в Індії. Саме ця подорож підштовхнула дівчину до розширення виробництва. «Я давно мріяла потрапити до Індії, поїхала дивитися, як там фарбують текстиль. І мені індуси постійно казали, що я так дивно працюю, лише одну сукню на місяць розписую. Радили найняти майстрів та засновувати бізнес, – згадує дівчина. – Повернулась, і тато мені теж так сказав».

Фото: Анна Лисун

Зважаючи на відсутність необхідного досвіду у веденні бізнесу, художниця пішла на курси від Startup Ukraine. Їй знадобився ще рік, щоб запустити бренд: знайти художниць, приміщення та ресурси. До слова, перші інвестиції у виробництво ще не окупилися. 8 квітня 2017 року у Nymph Dresses з’явилася перша майстерня. «Я хотіла назватися «Лялечка», – згадує Леся, –  Мене так мама називала в дитинстві. Крім того, це символічно. Але один друг мені сказав, що назва більше підходить дитячому харчуванню. Тож я переклала англійською, вийшло nymph. Мені так сподобалось».

Мистецтво батику

Зараз на сайті бренду представлено кілька колекцій, в асортименті сукні, блузи та платки. Дизайн виробів засновниця Nymph Dresses розробляє сама. «Це помилкова думка, що художники сидять і чекають натхнення. Навіть, коли ти щось придумав, все одно переглядаєш книги, інтернет-ресурси, шукаєш щось подібне і потім це інтерпретуєш», – розповідає вона. На столі перед нами лежать книги про вишивку та середньовічні гобелени. «Я намагаюся донести своє бачення до художниць, вони роблять замальовки на шматочках тканини. Зараз заспойлерю вам майбутню літню колекцію, – каже Леся і дістає зразки розпису. – Далі ми розробляємо макети та виготовляємо сукні з дешевих тканин, щоб зрозуміти, як це виглядає. Вносимо правки, ще десять разів усе змінюємо».

Ще одним джерелом натхнення для художниці є улюблений дизайнер – італієць Валентіно Гаравані. «Усі вироби від Valentino – це витвір мистецтва. Що не сукня, то полотно з сюжетом, з ретельно підібраними кольорами, – розповідає Леся. – Крім того, бренд створює одяг поза часом, без прив’язки до модних тенденцій. Фасони з сезону в сезон практично не змінюються, це компенсується малюнками та вишивкою. Ми прагнемо того ж».  

Усі речі Nymph Dresses створюють на замовлення. В середньому, це п’ять виробів на місяць. На розпис однієї сукні художницям потрібно до трьох днів. «Зараз у нас працює дві художниці. Мені одразу пощастило, першу я знайшла ще коли малювала в себе в гаражі. І думала, що так просто буде завжди, – ділиться засновниця бренду. – Але виявилося що ті, хто добре малює, думають, що вони нікому не потрібні, і ніколи не пишуть першими». За словами Лесі, хороших художниць навчити особливостям розпису тканини неважко.

«Ми використовуємо різні техніки: холодний та гарячий батик, вільний розпис, – пояснює Леся Каплан. – Холодний батик я називаю розмальовкою: спеціальною речовиною промальовується контур, потім сегменти заповнюються фарбою. Гарячий батик подібний до писанкарства, кольори по черзі закриваються воском. При вільному розписі, тканину зазвичай ґрунутують, щоб фарба не розтікалась. Але ми не можемо так зробити, адже з цієї тканини потім шитимуть вироби. Тому однією рукою ми малюємо, іншою – одразу сушимо мазки феном. Це доволі складна техніка».

Ілюстрація: Інна Баран. Фото: Анна Лисун

Для розпису використовують переважно шовк та бавовну. Штучні тканини розписують тільки для блуз, коли елементи малюнку нашивають зверху на виріб. «Шовк, що ми використовуємо, італійського виробництва. Його імпортуємо напряму від виробника. Є також тканини з Туреччини. Фарби купуємо російські, німецькі або французькі, – розповідає засновниця бренду. Тканини в наших магазинах теж імпортовані, з українського – лише бязь для постільної білизни з бегемотами».

Загалом на виготовлення сукні потрібно близько тижня. Хоч у планах і є найняти швею, поки пошиття речей відбувається на аутсорсі. Леся зізнається, що професіоналів знайти складно. «Хороших швачок дійсно мало, і на них зараз велетенський попит. Вони вже зрозуміли свою ціну, почали самі брати замовлення і не хочуть працювати на ставку», – розповідає вона.

Ми орієнтуємося на закордон

«Для визначення ціни існує дуже проста формула, додати-помножити. Насправді, маржинальний дохід у нас менший, ніж у інших брендів у такому ж ціновому діапазоні, – відповідає Леся на запитання про вартість суконь. – Я не задумувалася про те, чи буде мій бренд «люксом». Шовк апріорі не може бути дешевим. Метр найгіршого коштує 400 гривень. А на сукню потрібно три, і ми, звісно, використовуємо тканину кращої якості. Плюс, я закладала у ціну адекватну заробітну плату для художниць та швачок».  

Ціни 
шовковий платок –  $30-$95;
блуза – $90-$110;
сукні – $200-$380.

За словами засновниці, бренд Nymph Dresses від початку був орієнтований переважно на закордонну аудиторію. «Вийти на цей ринок виявилося складніше, ніж я очікувала. Особливо не маючи досвіду у цій сфері, – зізнається Леся Каплан. – У цьому ціновому сегменті компанії розвиваються інакше, ніж я собі уявляла, із залученням значно більших коштів».

Фото: Анна Лисун

Зараз речі бренду представлені у магазині Maison de Marie в Мілані та La Fauna у Базелі, Швейцарія. «Ми наймали дівчат, які знаходили ці магазини, щодня робили розсилки, – згадує засновниця. – На це треба дуже багато часу, а конверсія відповідей дуже маленька. Щоб просунутись на закордон, треба постійно шукати стилістів, які візьмуть якусь сукню на зйомки, або знаменитість, яка десь її засвітить. Потім потрібно, щоб про це написали закордонні ЗМІ. Я уже навчилась писати їм грамотно і у потрібний час, проте з 40 листів все одно отримую три відповіді, не обов’язково позитивні. В ідеалі цим також повинна займатись окрема людина, на що, знову ж таки, потрібно виділити додаткові гроші».  

В Києві блузи бренду можна побачити у Cafe Select. У Nymph Dresses також є власний сайт та магазин на Etsy, проте, як розповідає Леся, найбільше замовлень надходить саме через Instagram. «На початку я планувала дуже активно співпрацювати з закордонними блогерами. З кількома навіть вдалося домовитися про бартер. З однією дівчиною співпраця виявилась абсолютно невдалою: я тоді ще не вміла аналізувати аудиторію, і на нас, врешті, підписалось три людини», – каже вона. Ще одна блогерка просто не забрала сукню з пошти, і довелося заплатити $200 за доставку без жодного результату. На той момент Леся призупинила цей напрямок роботи, хоча і планує зараз до нього повернутися. Розповідає також, що з українськими блогерами випадки вдалої співпраці були. Щоправда, на бартер ніхто не погоджується, ціна згадки бренду варіюється від півтори до семи з половиною тисяч гривень.

Малювали МакКонахі,
а вийшла Батьківщина-Мати

Стіни майстерні прикрашають кілька розписаних хусток. «Це зразки для майстер-класів», – пояснює Леся. Вони відбуваються щотижня, можна навчитися створювати подібні шовкові хустки або портрети у стилі line art (малюнок однією суцільною лінією). «Ми проводили корпоративний урок у такій техніці, картини вийшли дуже гарними. Але, загалом, на line art ніхто не записується, – каже дівчина. – Ми зробили для прикладу на сайті портрет МакКонахі, але нам усі написали, що це Батьківщина-Мати».

Фото: Анна Лисун

На сайті Nymph Dresses можна знайти ще кілька додаткових функцій, зокрема, оренду суконь та можливість замовити вироби з індивідуальним дизайном. «Можливість орендувати ми додали, коли одна дівчина нас дуже про це попросила, але зараз ця послуга не користується великим попитом. Так само й індивідуальні замовлення. Люди зазвичай хочуть те, що вони бачать на картинці, – розповідає Леся. – Навіть кольорову гаму ніхто не хоче змінити. Бувають лише незначні корекції фасону, наприклад, просять зробити сукню довшою, або рукав коротшим».

Серед планів на майбутнє засновниця називає відкриття власного шоуруму та розширення майстерні. «Але це дуже далекі плани», – зізнається вона. Також хоче далі розвивати напрямок навчання, нещодавно вже запустила онлайн-курс з батику. Наостанок прошу назвати слоган для Nymph Dresses. «У нас він є, треба тільки згадати, – посміхається Леся Каплан. – Якби ви могли побачити душу дівчини, вона б виглядала, як наші сукні. Ось так».