Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 247 днів. За цей час ми опублікували 23266 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Другого травня у галереї «Дукат» відбудеться відкриття виставки «СТІНА. Сталевий гобелен», присвяченої історії одного з наймасштабніших монументальних творів радянського модернізму — «Стіні Пам’яті», авторства Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

Стіна, якою мала бути, і якою є зараз.

В експозиції буде представлено фотографії, де зафіксовано етапи багаторічної праці художників, які винайшли унікальну техніку створення бетонних рельєфів із застосуванням «плетіння» зі сталевих дротів, документи та матеріали справи про знищення знакового витвору монументального мистецтва, а також скульптури Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

Демонтажні роботи.

Історія «Стіни Пам’яті» — один із найдраматичніших епізодів у вітчизняному післявоєнному мистецтві. Навесні 1982-го тринадцять років кропіткої праці, унікальні барельєфи двохсотметрової стіни, в яких закарбовано життєвий шлях людства, було забетоновано згідно з постановою: «Рекомендовано ліквідувати». Роботи велися вдень і вночі, аби «Стіну Пам’яті» було замуровано до початку святкових заходів на честь 1500-річчя Києва. Незбагненне, безглузде та блюзнірське рішення було виконано, незважаючи на численні звернення листи й пропозиції навіть із-за кордону.

Сталевий гобелен

«Ми робили на цій Стіні — або намагалися робити — все, що любили, кого любили — те, що пов’язувало нас із життям, — те, що і складало для нас поняття — життя…», — написала Ада Рибачук 4 травня 1982 року.

Протягом тривалого часу художники боролися за розчищення замурованих рельєфів. У 2010 році не стало Ади Рибачук. Нині Володимир Мельниченко продовжує боротьбу і представляє виставку, присвячену насамперед Пам’яті — пам’яті Ади, пам’яті Стіни, пам’яті Пам’яті.


Місце: Галерея «Дукат»

Адреса: вул. Рейтарська, 8Б

Дата: 2-15 травня

Час: Відкриття – 18:00, далі – щодня з 11:00 до 19:00

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button