Директор проекту з відродження Детройту розповів, що робити зі старими індустріальними зонами

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 299 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Третього червня на Книжковому Арсеналі виступив із лекцією про перетворення індустріальних просторів американський урбаніст та архітектурний дизайнер Ден Кінкейд.

Ден Кінкейд. Фото: Хмарочос

Кінкейд працює з проектами, пров’язаними з перебудовою та відродженням міст чи районів у США, Європі та Китаї. Зокрема, він є директором проекту «Детройт – місто майбутнього». Сам він живе у Детройті разом зі своєю родиною.

Китайське місто Шеньчжень, у ревіталізації якого брав участь Кінкейд, – приклад міста, яке виникло нещодавно і динамічно розвивається. У 1980 році на цьому місці буквально нічого не було, а зараз це 11-мільйонний мегаполіс. Інфраструктура Шеньчженя не встигає за стрімким ростом населення.

На першому фото вгорі – початок будівництва Шеньчженя, 1981 рік. На фото, що нижче,– сучасний Шеньчжень.

Бюро Кінкейда запросили, щоб зробити деякі частини міста сприятливими для містян. Оскільки китайське місто має мікрорайонний устрій і кожен мешканець входить у невелику громаду, урбаністи вирішили орієнтуватися на ці традиційні осередки, організувавши публічні простори, навколо яких збудовано житлові хмарочоси.

«Коли місто швидко розширюється, слід пильнувати, аби лишалися кишеньки, де люди могли б збиратися і відпочивати», – зазначає Кінкейд.

Інший приклад – місто, яке існує давно, але має адаптуватися під нові умови. Таким є Детройт. Місто розвинулося майже такими темпами, як і Шеньчжень, і стало осередком машинобудівництва у 1920-х роках. Детройт фактично повністю постав протягом двадцяти років, в період коли його населення зросло з 500 тисяч до півтора мільйона. Та в 1950-і роки почався занепад, заможні люди залишили Детройт, почали занепадати цілі індустріальні райони. Також існувала різка расова сегрегація – проживання білих, латиноамериканців та афроамериканців було чітко розподілено по районах.

З 2014 року влада Детройта ініціювала проект з ревіталізації міста, який зараз очолює Кінкейд. Деякі індустріальні об’єкти зносять і будують на їх місці сучасні будівлі, але до багатьох занедбаних приміщень урбаністи застосовують принцип повторного використання – adaptive reuse. Адаптування старих об’єктів дозволяє зберегти архітектурне надбання і водночас зекономити кошти.

Тож на місці колишніх заводів і фабрик створюють музеї та культурні центри. Також бюро Кінкейда розробило кілька проектів перебудови напівзруйнованого автомобільного заводу Packard.

Завод Packard. Фото: Wikipedia

«У минулому було уявлення про те, що такі індустріальні об’єкти потрібно знести або про них забути, або перетворити у щось цілковито протилежне. Така стратегія є витратною і неефективною, тому що вона втрачає можливість підняти культурне, історичне та економічне надбання минулого на теперішній рівень і скористатися ним для подальшого розвитку», – вважає Кінкейд.

За його словами, зараз індустріальні майданчики стали місцем, де люди люблять перебувати і це вважається модним. У Детройті стала відроджуватися культура техно і почав розвиватися індустріальний дизайн. У центрі міста утворюють сади і городи, де місцеві мешканці можуть вирощувати овочі і фрукти.

Стратегію adaptive reuse можна застосовувати не лише до заводів і фабрик, але й до транспортних об’єктів. Зокрема, таким чином було перебудовано простір під естакадою в Торонто. У Північному Амстердамі підняли затонулі баржі, витягли на берег і перебудували їх на дешеві приміщення для різних сучасних проектів.

«Виміряти історичне місто можна його здатністю до пристосування до нових умов і використання старих зон для нового вжитку», – вважає Кінкейд.

Після Книжкового Арсеналу Кінкейд поїхав до Дніпра, де давав поради щодо розбудови індустріального парку Innovation Forpost на Слобожанському проспекті. Тут хочуть створити створити нові виробничі потужності з використанням енергоощадних та екологічних технологій.

Нагадаємо, нещодавно у Києві презентували концепцію розбудови Нового Подолу, який має розташуватися на місці промзони.