Вікторія Норенко заснувала ініціативу «Зелений птах», яка займається виробництвом блокнотів з використаних паперових стаканчиків, у липні 2015 року.

Вона хотіла створити український екологічний проект, який би забезпечував переробку власноруч створених товарів. «Хмарочос» поспілкувався з Вікторією та дізнався, як створювалось це виробництво.

Фото: Ольга Тарасенко

Від задуму до обкладинки

Ідеєю переробки вторсировини Вікторія захопилась десять років тому, коли працювала фінансовим директором. Це захоплення спонукало її змінити спеціалізацію та розробити власний проект. Спершу вона планувала працювати над переробкою бамперів автівок,  відходів від тваринництва та виробництва біоорієнтованої пропіленової плівки.

«Під час мого першого виступу на «Зеленій школі» (організатори екотренінгів та лекцій, – авт.) одна жінка запитала, що робити з паперовими стаканчиками, адже окрім паперу, у них є пластиковий прошарок. Її питання так мене зацікавило, що я почала шукати рішення цієї проблеми», – пригадує Вікторія.

З часом з’явилася ідея виготовляти з них багаторазові блокноти. Створення першої партії тривало близько семи місяців. Процес був складний: треба було зрозуміти, як блокнот зробити, чим покривати сторінки та де замовити маркери та пружини. Потім виявилось, що пружина не підходить, та й обкладинка не практична.

За словами засновниці проекту, наразі проблем з вторсировиною немає. «Зелений птах» збирає стакани в офісах та на підприємствах, або їх самостійно привозять на склад. На одному – зберігають сировину, а на іншому – готову продукцію.

Фото: Ольга Тарасенко

«Стакани ми пресуємо та відправляємо на завод, де спеціальна машина відділяє паперову основу від внутрішнього шару пластику. Целюлозну масу знову перетворюють на папір та формують з нього великі роли, шириною два метри. Отримані роли я відправляю до поліграфії», – пояснює Вікторія.

У створенні одного блокноту бере участь декілька поліграфій. На одній ріжуть сторінки, на другій – виготовляють обкладинки, а зшивається все на третій.

Наразі «Зелений птах» виготовляє два види блокнотів з переробленої сировини – звичайні та багаторазові. В останніх сторінки покритті спеціальною речовиною, яка дозволяє з часом стирати записи.  

Усі блокноти є унікальними: обкладинку оформлюють з логотипом замовника, а всередині палітурки пишуть про себе. Мінімальний тираж – 50 штук.

«Це найбільш вигідне рішення з погляду на ціну та доставку. Декілька разів замовили партію з 800 штук. Середнім замовленням можна вважати 200-300 блокнотів».

Люлька для збору стаканчиків

«Зелений птах» зіткнувся з популярною проблемою усіх, хто займається вторсировиною – великим об’ємом сміття.

«Під час сортування та вивозу сміття необхідно зменшити його об’єм. Так і з’явилась «Люлька Мамая». Це конструкція, що виглядає, як звичайна труба. В неї поміщається така ж кількість стаканчиків, що й у звичайне сміттєве відро. Однак, зібрані у Люльку горнятка будуть мати у рази менший об’єм», – ділиться засновниця проекту.

В одну таку «трубу» вміщується 100-120 стаканчиків різного об’єму. Для легшого збору горняток Люльки пропонують в оренду офісам та підприємствам. Додатково «Зелений птах» може виготовити замовникам брендовані паперові горнятка, які у результаті потраплять до Люльок. Таким чином, стаканчики проекту повертаються назад до Києва на переробку.

Фото: Ольга Тарасенко

«Нашими Люльками користуються в офісі ООН в Україні, у бізнес-центрах Києва, Маріуполі, Харкові, Львові, кав’ярнях у Бучі та Міжнародній тенісній академії в Пущі-Водиці», – розповідає Вікторія.

Корисні ініціативи

Однак, на шляху проекту бувало декілька невдалих починань. Наприклад, співпраця з кінотеатром «Планета Кіно». Тоді «Зелений птах» домовився поставити свої Люльки біля виходів з кінозали, щоб збирати горнятка з-під напоїв та попкорну.

«Ініціатива закінчилася через поведінку відвідувачів. Наприклад, людина приходить подивитися кіно і замовляє найбільший попкорн та найбільшу Coca-Cola. Звичайно, за сеанс вона не завжди може все з’їсти та випити, тож на виході залишки викидає у наші контейнери. Коли ці пакети до нас приїжджали, третина була залита газованою водою разом з рештками їжі. Це додає проблем під час зберігання як для закладу, так і для нас», – з сумом згадує Вікторія Норенко.

На запитання, чи готові українці переходити на екологічні продукти, Вікторія посміхається.

«Зараз громадськість починає наповнювати інформаційне поле лозунгами “Сміття – це страшно! Це жахливо”. Цей момент грає мені на руку, – зізнається вона. – Адже, людина така істота, яка не хоче бути поганцем. Все більше людей купують екологічні продукти та здають сміття на переробку».

Але на місцевому рівні досі існує проблема з переробкою, додає Вікторія. Наприклад, нещодавно «Київміськвторресурси» підняло галас, що столична влада закриває один з пунктів прийому сміття. Активісти навіть попросили Вікторію «пропіарити» цю інформацію на сторінці у Facebook.

Саме тоді вона співпрацювала з київською Recycling school, яку організував той ж депутат, що і закрив пункт прийому вторсировини.

Фото: Ольга Тарасенко

«Комічна ситуація. Виявляється, що цей депутат з одного боку закриває пункт прийому, а з іншого відкриває школу переробки вторсировини. І до того ж представники підприємства «Київміськвторресурси» будуть виступати спікерами на цьому заході».

За плечима «Зеленого птаха» є декілька проектів. Популярністю користується послуга з оренди паперових коробок для переїздів та виробництво паперу для фліпчартів з перероблених стаканів. Також, одночасно зі збором стаканів у 2015 році, Вікторія Норенко займалась проектом «Хробачий джаз» – органічне добриво, утилізоване з посліду української худоби.

Серед фермерів його називають вермікомпостом. Основне джерело такого добрива – фекалії певного виду черв’яків. За ефективністю вермікомпост перевершує гній у 10-15 разів.

«У нас є фірма у Черкасах, яка облаштувала у двох корівниках черв’ячу ферму. Ці корівники зараз мають найбільше поголів’я у країні. Я у них купляла цю вижимку, переливала у використані одноразові пляшки та продавала».

У певний момент «Джазом» зацікавилась мережа «Ашан», але переговори ні до чого не призвели, а проект згодом заморозили. Оживити його планують найближчим часом.