Як працює українська економіка криптовалют, чи можна нею займатись, не порушуючи законів та наскільки ризикованою є ця справа? «Хмарочос» дізнався досвід київських майнерів та учасників торгів.

Поки українська влада думає, що робити з криптовалютою, українці вже заробляють на цьому. За даними Офісу ефективного регулювання (BRDO), кожного дня обсяги торгів цифровими валютами з використанням гривні досягають $1,9 млн.

Скільки українців володіють криптовалютами достеменно невідомо. Адже в країні немає органу, який контролює цю сферу. Компанія TNS Ukraine провела опитування, в ході якого 13% респондентів заявили, що володіють цифровими валютами.  

Серед опитаних найбільшою популярністю користується Bitcoin (88%). Також українці володіють Bitcoin Cash, Litecoin, Dash, Ethereum. Крім того, криптовалюту можна обміняти на гривню через три українські біржі – Exmo, Kuna та BTC TRADE UA. Однак більшість українців досі не довіряє криптовалютам, вважаючи це махінаціями хакерів, або ж не розуміють цієї системи.

Чим керуються майнери

Разом з інтересом українців до криптовалюти, зростає зацікавленість правоохоронців у роботі майнерів. За цей рік спецслужби неодноразово вилучали у них техніку. Така діяльність дуже занепокоїла тих, хто добуває електронну валюту. Приводи для візиту спецслужб різні, наприклад, розміщення майнинг-ферм в поліцейському відділку чи університетах. Однак експерти стверджують, що умови для законного майнингу в країні існують.

«Поки люди оплачують рахунки за світло, оренду приміщення, не створюють пожежонебезпечних ситуацій та легально завозять (в країну – ред.) обладнання – закон вони не порушують», – розповідає Михайло Чобанян, засновник першої в Україні публічної біржі криптоактивів KUNA.io.

Щоб не бути у «сірій» зоні економіки, як мінімум, потрібно зареєструвати фізичну особу – підприємця (ФОП) та сплачувати податки. 

«В Україні абсолютно не важливо, чи є КВЕД для вашої діяльності, чи ні. Ви, як громадянин, маєте декларувати свої доходи, такі дії дозволяють вам знаходитись в “білій економічній зоні”.  Звісно є люди, які це ігнорують та вся економіка нашої країни побудова на “схемах”. Тому це (перебування майнингу в тіньовій економіці – ред.) не питання якогось із напрямків діяльності, а, в цілому, проблема умов, які підштовхують людей до пошуку каналів “оптимізації”», – розповідає експерт з криптоінвестування Олег Липовський.

Майнерів також хвилює і питання ліцензії, оскільки за безліцензійну діяльність загрожує штраф та конфіскація продукції чи техніки. Активісти BRDO запитали про це у Держслужби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Відомство пояснило, що майнинг криптовалют не відноситься до ліцензованих видів послуг і питання його ліцензування не обговорювалось.

«Майнери бояться свавілля. У сфері блокчейн технології – це один з небагатьох видів діяльності в якому є фізичні об’єкти, з якими може статися все що завгодно: від стихійного лиха, перепаду електрики до візиту рейдерів. Оскільки в майнингу кожна година на рахунку, то поламка чи очікування деталей – це збитки. Правоохоронці теж можуть забрати техніку і довго з’ясовувати — є там правопорушення чи ні», – додає Михайло Чобанян.

Досвід київського майнера

Киянин Олексій Р. почав займатись майнингом в серпні 2017 року і зараз працює з усіма видами криптовалюти. Майнером став через бажання знайти додаткові інвестиції часу та грошей, а тема з криптовалютами здалась дуже привабливою.

«Для мене це невеликий бізнес, в мене є моє обладнання, яке розміщене в спеціальному місці і я займаюсь його адмініструванням. Це виключно додатковий спосіб заробітку, який не займає багато часу. Все обладнання давно налаштоване, а якихось суттєвих змін в цій сфері не відбувається», – розповідає Олексій.

Але частина з цих грошей йде на податки, тому в результаті отримує 300 доларів. Для майнинга Олексій зареєстрував ФОП, а свою діяльність вважає законною.

«Якщо держава не визначилася з термінологією, не вводить юридичного та податкового регулювання, як це може бути незаконним? Коли виводив гроші із системи, робив це через картку свого ФОПа і сплачував 5% податків. Однак, хотілось би більш прозорих відносин з державою і впевненості, що завтра до тебе не прийдуть з претензіями», – говорить Олексій.

Найбільше майнера турбують обшуки, які шкодять бізнесу. На його думку, держава має працювати над регулюванням цієї сфери. В країні повинні створити просту і прозору систему нарахування податків на майнинг і торгівлю криптовалютами.

Що робити з криптовалютою після майнингу

Логічним продовженням майнингу, як і видобування будь-чого, є збут своєї продукції. Крім того, більшість тих, хто інвестує у криптовалюти, не майнять їх, а просто намагаються купити на біржі дешевше і через якийсь час продати дорожче. Продаж криптовалюти також ніяк не регулюється в Україні. Фінансові регулятори не визначили свою позицію щодо електронних валют.

Національний банк, Нацкомісія по цінним паперам і фондовому ринку та Нацкомісія по регулюванню ринків фінпослуг лише в листопаді 2017 року зробили спільну заяву. В документі відомства вказали, що складне правове походження криптовалют не дозволяє визнати їх «ані грошовими коштами, ні валютою і платіжним засобом іншої країни, ні валютної цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом».

Нацбанк і вказані комісії все ж виступають за регулювання ринку криптовалют. На їх думку, «законодавче регулювання не повинно завадити використанню і розвитку сучасних IT-технологій у фінансовому секторі». Окрім того, закони не повинні провокувати міграцію майнерів чи капіталу за кордон.

Але поки НБУ та Нацкомісії думають, що з цим робити, продаж криптовалют йде на повну. Засновник проекту «Lyolcoin» Олег Липовський почав інвестувати в криптовалюту з 2016 року.  

«На той час працював в іноземному холдингу, займався управлінням проектами та розвитком бізнесу. Спочатку зацікавився керівник холдингу і доручив мені розібратись з перспективами. Я розібрався і з того часу став інвестувати, поглиблювати свої знання та напрацьовувати практичний досвід», – розповідає експерт.

З січня цього року інвестиції в криптовалюту стали основним і єдиним видом діяльності для нього. За словам Олега, закони не порушує, саме тому відкрито всюди заявляє, хто він та чим займається.

Експерт з криптоінвестування заперечує, що біржові торги криптовалютами через анонімність здійснюються без багатьох правил звичайних бірж. «Криптовалютні біржі по всьому світу створюють умови, які стимулюють користувачів (інвесторів та трейдерів) проходити процедуру KYC (розкриття інформації та персоналізації акаунтів). Також потрібно розуміти, що криптовалютні біржі підпорядковані законодавству тих країн, де зареєстровані і тому слідкують за відповідністю та дотриманням правил біржової торгівлі», – розповідає експерт.

На його думку, саме через відсутність умов зрозумілого регулювання ринку існує чимало шахраїв, які намагаються знаходити шляхи для обману.

«На всіх своїх виступах, говорячи про проблематику, я завжди зауважую, що одна із головних проблем ринку це відсутність знань. Є багато тих, кого називають “диванними експертами”, які заробляють не на ринку, а на проблемі відсутності знань. До мене часто звертаються за консультаціями і я зіштовхуюсь з тим, що люди збирають чимало різної “сміттєвої” інформації, яка веде лише до величезних ризиків втрати інвестицій», – каже Олег Липовський.

Експерт стверджує, що заробити на криптовалюті чесно можна, але варто уникати:  

– памп-дампу: існують групи, які залучають людей, дають їм хибну інформацію і на цьому заробляють. Не варто довіряти рекомендаціям в анонімних групах – адже заробляєте там не ви, а заробляють на вас;

– ICO: це дуже високо-ризиковий спосіб інвестування, тому не ведіться на красиву упаковку та грамотно проведений маркетинг. Або навчіться проводити експертний фундаментальний аналіз проектів, або інвестуйте виключно через професіоналів (офіційні крипто-фонди, що на цьому спеціалізуються; великі ІСО-пули);

– обміну з рук: купуйте-продавайте виключно через офіційні біржі, на крайній випадок – обмінники. Не намагайтесь зекономити кілька доларів комісій, адже ризикуєте втратити значно більше;

– рекомендацій від псевдо-гуру та різних любителів: якщо не хочете самі занурюватись у все це та витрачати багато часу на самонавчання і практику, то вибирайте, тих чиїм рекомендаціям довірятимете надзвичайно прискіпливо та завжди перевіряйте інформацію в декількох надійних джерелах;

– довірчого управління: перед тим, як довірити свої активи чи кошти комусь в довірче управління обов’язково узгодьте всі деталі вашої співпраці;

– гарантій: ринок надзвичайно волатильний і тому тут ніхто не дає гарантій, а якщо дає, ще й з гарантованою сумою щомісячного прибутку, то швидше за все це чергова піраміда.

– пірамід: люди, які шукають «халяву», знаходять шахраїв та/або якісь піраміди. Інвестиції це важка та клопітка робота, тому «халяви» тут немає. Якщо ви таке зайшли, то особисто вам з якоїсь причини хочуть допомогти або ви попали на чергового шахрая.

Погляд незалежних експертів

Проте не всі бачать майбутнє за криптовалютою. Зокрема, дослідник Міжнародного інституту наук при Каліфорнійському університеті в Берклі Ніколас Уівер (Nicholas Weaver) вважає, що технологія блокчейну помилкова, а в гіршому випадку – це шахрайство. Він зазначає, що над криптовалютами нема централізованої влади. Тобто ніхто не може блокувати чи відміняти транзакцію. Цією можливістю користуються в незаконних цілях: покупка наркотиків чи зброї.

Однак для тих, хто не збирається оплачувати кілера чи купувати щось незаконно, криптовалюта є менш ефективною. Проблема полягає в її активній волатильності: курс щодня падає або піднімається, а робити прогнози дуже важко.

Для охочих оплатити покупку криптовалютою, не маючи її, процесс досить довгий. Спочатку треба обміняти вашу валюту на електронну, а потім лише здійснюється транзакція. Такий процес незручний тим, що це займає певний час. Користувачу потрібно здійснити багато операцій, а більшість звикла до швидких переказів.

За словами експерта, також криптобіржі не схожі на фондові, оскільки на останніх акції пов’язані один з одним і тому ціни дуже близькі. Наприклад, на звичайній біржі ви не можете торгувати самі з собою, тому що це маніпуляція. Однак ринок криптовалют таке допускає.

Деякі криптобіржі також звинувачують в front-running (вид неетичної практики отримання прибутку приватним інвестором шляхом угод з цінними паперами, які невдовзі в великій кількості купить або продасть якась організація – ред.). Це означає, що люди, які управляють біржами, використовують свій доступ і бачать, що клієнти хочуть торгувати. Після цього вони торгують наперед, щоб отримати вигоду.

Тому спекуляції, використання криптовалюти для придбання нелегальних товарів та ускладнена система транзакцій (порівняно зі звичайними банківськими переказами – ред.) не приваблюють потенційних інвесторів.