У бібліотеці Київського політехнічного інституту запускають освітні ініціативи, серед яких – публічні простори з коворкінгами та відкритими лекторіями. «Хмарочос» дізнався у працівників бібліотеки та студентів КПІ, як вони перетворювали приміщення вишу на освітній кластер для киян.

Визначення пріоритетів

Бібліотеку КПІ на Площі знань збудували у 1979 році. До цього вона знаходилася в різних приміщеннях Політеху, зокрема, в одній з башт головного корпусу. Сьогодні в бібліотеці нараховується щонайменше 2 млн 700 тис. видань. Їх зберігають на шести поверхах і в підвальному книгосховищі. В будівлі чотири холи, їхні дальні стіни після відкриття розписав монументаліст Володимир Пасивенко. За словами бібліотекарів, панно знизу догори зображають висхідний шлях людства в історії: стіна першого поверху розписана в тематиці «Людина і вогонь», а останнього — «Людина і космос».

Фрагмент розпису у бібліотеці КПІ. Фото: Анна Лисун

Охоронці бібліотеки пропускають усіх охочих. Ми навідуємося сюди в кінці червня і бачимо в коридорах кількох відвідувачів з ноутбуками. «Після сесії залишиться ще менше людей, бо студенти роз’їдуться додому», — кажуть бібліотекарі. Навпроти кабінету директорки юнаки мовчки відпочивають у кріслах-мішках з телефонами та літературою. Директорка бібліотеки Оксана Бруй розповідає, що заклад працює в режимі не «для книг», а «для людей». Впродовж кількох років Бруй займалась в бібліотеці аналітичною роботою і тоді ж напрацювала з колективом ідеї для розвитку закладу. Їх почали втілювати два роки тому, коли Оксану Бруй обрали на посаду директорки бібліотеки КПІ.

«Спершу ми визначилися, яку цінність і для кого її створює бібліотека, якою вона має бути і як цього досягати», — каже Оксана Бруй. До розробки стратегії, крім директорки, долучилися її заступники, керівники відділів й інші співробітники та співробітниці. Необхідними етапами втілення стратегії Оксана називає мотивуюче донесення необхідності змін та визнання потреби в них серед усіх бібліотекарів. На початку впровадження змін до них були готовими 30 бібліотекарів зі 150. Цього вистачило для початку роботи за новою концепцією.

Оксана Бруй, директорка бібліотеки КПІ. Фото: Анна Лисун

Серед цінностей бібліотеки– відкритість та сервісність. На думку директорки, відкритість для всіх у місті, а не лише для студентів, є основою роботи бібліотек у розвинених державах, і тому має бути популярною концепцією й в Україні. В команді вирішили будувати й нову корпоративну культуру. «Ми визначили, що хорошу сервісну команду треба вчити, мотивувати і розвивати. Тому працівники бібліотеки – це «людський капітал», а не «людський ресурс». Ми взяли на роботу фахівчиню з HD (human development), вона має досвід роботи з бізнес-командами», — каже Оксана Бруй.

Дехто після навчання вирішує працювати в бібліотеці: цього року на роботу взяли двох випускниць КПІ, які тепер організовують тут культурно-освітні програми. За півроку івент-відділ проводив книжкові презентації, цикли лекцій, кінофестиваль і виставки. Керівниця івент-відділу Настя Ярошик стверджує, що працювати тут мотивують студенти, які створюють загальноміські проекти, і бібліотекарі, які зрозуміли необхідність змін у закладі.

Співробітниці івент-відділу бібліотеки. Фото: Анна Лисун

За словами бібліотекарок, закладу потрібен ремонт освітлення та опалення, і це найскладніше завдання. Університет не може виділити всю суму одразу, а фінансувати ремонт через Громадський Бюджет не дозволяється, бо на міському конкурсі можна виграти тільки технічне устаткування. Тому до ремонту бібліотеки залучають спонсорів, а це, як каже директорка, довгий процес. Офіційних угод наразі немає, є лише попередні домовленості. Частково проводяться косметичні ремонти, а наступного року планують ремонтувати 350-метровий зал для реалізації одного з проектів.

Третій поверх для всього

Випускники та викладачі почали розвивати в бібліотеці власні та спільні загальноміські проекти на третьому поверсі. Три таких проекти спрямовані на проведення і запис лекцій з різних тематик, два з них дозволяють відвідувачам бібліотеки відпочивати, працювати та вчитися у зручних умовах. Всі вони зосереджуються на третьому поверсі бібліотеки. Для реалізації залучають кошти спонсорів або Громадського Бюджету.

Спроба створити орієнтир

Спільним проектом бібліотекарів і випускників КПІ стали Освітні студії Гретера і Криванека (ОСГК). Студії створені для різнобічного саморозвитку, в рамках ОСГК відбуваються цикли лекцій «Школа екскурсовода», «Цікаво про науку», а також бізнес-ігри та заняття з йоги. Проект реалізують по всій бібліотеці, а в залі третього поверху облаштують його освітній центр — він буде головним майданчиком студій. Там планують розмістити коворкінг, тренінг-центр і кімнати для переговорів та навчання. Співавторку і проект-менеджерку бібліотеки Юлію Корян, крім спілкування з відвідувачами, надихнули бібліотеки Польщі й Литви. Дизайн приміщення ОСГК безкоштовно розробив студент-архітектор Микита Солдаткін. «Здається, ми єдині в Україні реконструювали приміщення університетської бібліотеки, — розповідає дизайнер, — я захотів створити орієнтир для інших закладів цього типу».

Проект реконструкції простору. Архітектор: Нікіта Солдаткін

Для ремонту приміщення шукають спонсорів, а з Громадського Бюджету отримали кошти на меблі, радіосистему, проектор, ноутбуки та знімальну апаратуру. «У команді проекту всі 150 бібліотекарів, і серед них є 10 людей, які не спали частіше за інших, — розповідає Юлія, — вони робили плакати і відеоролики, спілкувалися з КМДА, готували документи для тендерів».

Громадський Бюджет має багато обмежень. Так, протягом участі в 2017 році команді довелося перезатверджувати кошторис через Постанову Кабінету Міністрів, зокрема, купувати дешевші ноутбуки. У постанові також зазначалося, що не можна купувати стільці, дорожчі за 300 грн, але, зрештою, до постанови внесли зміни і учасники закупили меблі бажаної якості за вищу ціну.

Коворкінг як наслідок коментування

Ініціативні команди бібліотеки  залучають кошти не лише з Громадського Бюджету, а й спонсорів. Одна з таких ініціатив — студентський коворкінг Belka. Там облаштували креативний простір і проводять, зокрема, “Школу абітурієнта”.

Як розповідає співзасновник Belka Дмитро Дрозд, в університеті не було приміщення та оснащення для заходів з IT й зручного місця для роботи й відпочинку. Таке місце запропонував створити один зі студентів КПІ у соцмережі. Ректор прокоментував допис проханням зібрати ініціативну команду, яку зрештою створили коментатори. Для залучення спонсорів отримали офіційний статус в університеті. Команда пропонувала вкладатися сімдесяти IT-компаніям, з яких погодились 16. «Ми намагалися спілкуватися з адміністрацією беземоційно, а натомість вели довгі діалоги, спираючись на договори та положення, — каже засновник. — Хотіли закупити світлодіодні лампи, але адміністрація не дозволяла, бо договори були укладені до кінця року. І через те, що більше половини ламп закупили спонсори, ми від адміністрації все ж домоглися залишкових закупівель».

Belka Space

Дизайн для Belka розробила архітектурна студія Наталії Гоголевої. У просторі облаштували 100 робочих місць, Wi-Fi зі швидкістю 1 Гб/сек, зробили 100 розеток, встановили камери та датчики, пуфи, столики, маркерні дошки й підключили опалення. «Ми звітуємо у соцмережі, що і як робимо, скільки чого закупили, і постійно залучаємо до роботи спільноту. Так, люди більше цінують цей простір, — розповідає Дмитро. — У ком’юніті підкажуть, як і до яких спонсорів звернутися, де вигідніше взяти якісні матеріали». Дмитро каже, що простір щодня відвідують в середньому 300 людей, більшість із них — КПІшники, в меншості – студенти КНЕУ, НАУ і КНУ.

Навчальний простір Belka

Цього року в Belka відбулися хакатон від Ubisoft, лекція режисера спецефектів фільму «Аватар» і лекторій з Data Science.

Проект породив проект

В рамках Belka розвинувся і функціонує ще один студентський проект — студія запису онлайн-курсів Belka MOOC. Лекції викладачів КПІ записують у Belka і планують публікувати на освітніх онлайн-платформах, таких як Prometheus. Наразі з викладачем КПІ завершують виробництво курсу з філософії.

Проект ініціювала випускниця Єлизавета Ілюсенко. До її команди приєдналися медійники Belka, методисти та учасники інших проектів КПІ. Після перемоги на Громадському Бюджеті в Belka MOOC отримають знімальну апаратуру, планшети і комп’ютери.

Єлизавета Ілюсенко, засновниця Belka MOOC

Єлизавета каже, що голосувати за проект агітували переважно студентів та друзів. «Знайшлося багато студентів, які тижнями могли розсилати друзям презентацію проекту і прохання голосувати. Натомість в офлайні було важче, — каже засновниця, — на етапі “дякую, зрозуміло” важливо вмовити людину проголосувати тут і зараз».

Під час ГБ у команди виникла проблема через постанову Кабінету Міністрів, згідно з якою державні департаменти можуть купувати ноутбуки, не дорожчі за 27 тис. грн. Команда Belka MOOC для роботи з відео прописала у кошторисі ноутбуки вартістю близько 100 тис. грн. Проекти КПІ на Громадському бюджеті реалізуються з розпорядником бюджетних коштів, яким виступає київський Департамент освіти і науки, молоді та спорту КМДА. І постанову, каже Єлизавета, хотіли застосувати до її проекту. На зустрічах з представниками місцевої влади учасники Belka MOOC доводили, що ця постанова не може бути застосована до університетського проекту, а стосується натомість обладнання департаментів. Заступник голови КМДА Микола Поворозник сказав, що команда таки має право на бажані закупівлі. Єлизавета каже, що один з курсів Belka MOOC планують присвятити й участі в Громадському Бюджеті.

Стратегічні зміни в закладі мотивували бібліотекарів та студентів розвивати його на волонтерських засадах. Зараз організатори переконані, що попит відвідувачів бібліотеки на реалізовані проекти розвиватиме їх не гірше за грошові винагороди.