У бібліотеці Київського політехнічного інституту запускають освітні ініціативи, серед яких – публічні простори з коворкінгами та відкритими лекторіями. «Хмарочос» дізнався у працівників бібліотеки та студентів КПІ, як вони перетворювали приміщення вишу на освітній кластер для киян.
Визначення пріоритетів
Бібліотеку КПІ на Площі знань збудували у 1979 році. До цього вона знаходилася в різних приміщеннях Політеху, зокрема, в одній з башт головного корпусу. Сьогодні в бібліотеці нараховується щонайменше 2 млн 700 тис. видань. Їх зберігають на шести поверхах і в підвальному книгосховищі. В будівлі чотири холи, їхні дальні стіни після відкриття розписав монументаліст Володимир Пасивенко. За словами бібліотекарів, панно знизу догори зображають висхідний шлях людства в історії: стіна першого поверху розписана в тематиці «Людина і вогонь», а останнього — «Людина і космос».
Фрагмент розпису у бібліотеці КПІ. Фото: Анна Лисун
Охоронці бібліотеки пропускають усіх охочих. Ми навідуємося сюди в кінці червня і бачимо в коридорах кількох відвідувачів з ноутбуками. «Після сесії залишиться ще менше людей, бо студенти роз’їдуться додому», — кажуть бібліотекарі. Навпроти кабінету директорки юнаки мовчки відпочивають у кріслах-мішках з телефонами та літературою. Директорка бібліотеки Оксана Бруй розповідає, що заклад працює в режимі не «для книг», а «для людей». Впродовж кількох років Бруй займалась в бібліотеці аналітичною роботою і тоді ж напрацювала з колективом ідеї для розвитку закладу. Їх почали втілювати два роки тому, коли Оксану Бруй обрали на посаду директорки бібліотеки КПІ.
«Спершу ми визначилися, яку цінність і для кого її створює бібліотека, якою вона має бути і як цього досягати», — каже Оксана Бруй. До розробки стратегії, крім директорки, долучилися її заступники, керівники відділів й інші співробітники та співробітниці. Необхідними етапами втілення стратегії Оксана називає мотивуюче донесення необхідності змін та визнання потреби в них серед усіх бібліотекарів. На початку впровадження змін до них були готовими 30 бібліотекарів зі 150. Цього вистачило для початку роботи за новою концепцією.
Оксана Бруй, директорка бібліотеки КПІ. Фото: Анна Лисун
Серед цінностей бібліотеки– відкритість та сервісність. На думку директорки, відкритість для всіх у місті, а не лише для студентів, є основою роботи бібліотек у розвинених державах, і тому має бути популярною концепцією й в Україні. В команді вирішили будувати й нову корпоративну культуру. «Ми визначили, що хорошу сервісну команду треба вчити, мотивувати і розвивати. Тому працівники бібліотеки – це «людський капітал», а не «людський ресурс». Ми взяли на роботу фахівчиню з HD (human development), вона має досвід роботи з бізнес-командами», — каже Оксана Бруй.
Дехто після навчання вирішує працювати в бібліотеці: цього року на роботу взяли двох випускниць КПІ, які тепер організовують тут культурно-освітні програми. За півроку івент-відділ проводив книжкові презентації, цикли лекцій, кінофестиваль і виставки. Керівниця івент-відділу Настя Ярошик стверджує, що працювати тут мотивують студенти, які створюють загальноміські проекти, і бібліотекарі, які зрозуміли необхідність змін у закладі.
Співробітниці івент-відділу бібліотеки. Фото: Анна Лисун
За словами бібліотекарок, закладу потрібен ремонт освітлення та опалення, і це найскладніше завдання. Університет не може виділити всю суму одразу, а фінансувати ремонт через Громадський Бюджет не дозволяється, бо на міському конкурсі можна виграти тільки технічне устаткування. Тому до ремонту бібліотеки залучають спонсорів, а це, як каже директорка, довгий процес. Офіційних угод наразі немає, є лише попередні домовленості. Частково проводяться косметичні ремонти, а наступного року планують ремонтувати 350-метровий зал для реалізації одного з проектів.
Третій поверх для всього
Випускники та викладачі почали розвивати в бібліотеці власні та спільні загальноміські проекти на третьому поверсі. Три таких проекти спрямовані на проведення і запис лекцій з різних тематик, два з них дозволяють відвідувачам бібліотеки відпочивати, працювати та вчитися у зручних умовах. Всі вони зосереджуються на третьому поверсі бібліотеки. Для реалізації залучають кошти спонсорів або Громадського Бюджету.
Спроба створити орієнтир
Спільним проектом бібліотекарів і випускників КПІ стали Освітні студії Гретера і Криванека (ОСГК). Студії створені для різнобічного саморозвитку, в рамках ОСГК відбуваються цикли лекцій «Школа екскурсовода», «Цікаво про науку», а також бізнес-ігри та заняття з йоги. Проект реалізують по всій бібліотеці, а в залі третього поверху облаштують його освітній центр — він буде головним майданчиком студій. Там планують розмістити коворкінг, тренінг-центр і кімнати для переговорів та навчання. Співавторку і проект-менеджерку бібліотеки Юлію Корян, крім спілкування з відвідувачами, надихнули бібліотеки Польщі й Литви. Дизайн приміщення ОСГК безкоштовно розробив студент-архітектор Микита Солдаткін. «Здається, ми єдині в Україні реконструювали приміщення університетської бібліотеки, — розповідає дизайнер, — я захотів створити орієнтир для інших закладів цього типу».
Проект реконструкції простору. Архітектор: Нікіта Солдаткін
Для ремонту приміщення шукають спонсорів, а з Громадського Бюджету отримали кошти на меблі, радіосистему, проектор, ноутбуки та знімальну апаратуру. «У команді проекту всі 150 бібліотекарів, і серед них є 10 людей, які не спали частіше за інших, — розповідає Юлія, — вони робили плакати і відеоролики, спілкувалися з КМДА, готували документи для тендерів».
Громадський Бюджет має багато обмежень. Так, протягом участі в 2017 році команді довелося перезатверджувати кошторис через Постанову Кабінету Міністрів, зокрема, купувати дешевші ноутбуки. У постанові також зазначалося, що не можна купувати стільці, дорожчі за 300 грн, але, зрештою, до постанови внесли зміни і учасники закупили меблі бажаної якості за вищу ціну.
Коворкінг як наслідок коментування
Ініціативні команди бібліотеки залучають кошти не лише з Громадського Бюджету, а й спонсорів. Одна з таких ініціатив — студентський коворкінг Belka. Там облаштували креативний простір і проводять, зокрема, “Школу абітурієнта”.
Як розповідає співзасновник Belka Дмитро Дрозд, в університеті не було приміщення та оснащення для заходів з IT й зручного місця для роботи й відпочинку. Таке місце запропонував створити один зі студентів КПІ у соцмережі. Ректор прокоментував допис проханням зібрати ініціативну команду, яку зрештою створили коментатори. Для залучення спонсорів отримали офіційний статус в університеті. Команда пропонувала вкладатися сімдесяти IT-компаніям, з яких погодились 16. «Ми намагалися спілкуватися з адміністрацією беземоційно, а натомість вели довгі діалоги, спираючись на договори та положення, — каже засновник. — Хотіли закупити світлодіодні лампи, але адміністрація не дозволяла, бо договори були укладені до кінця року. І через те, що більше половини ламп закупили спонсори, ми від адміністрації все ж домоглися залишкових закупівель».
Belka Space
Дизайн для Belka розробила архітектурна студія Наталії Гоголевої. У просторі облаштували 100 робочих місць, Wi-Fi зі швидкістю 1 Гб/сек, зробили 100 розеток, встановили камери та датчики, пуфи, столики, маркерні дошки й підключили опалення. «Ми звітуємо у соцмережі, що і як робимо, скільки чого закупили, і постійно залучаємо до роботи спільноту. Так, люди більше цінують цей простір, — розповідає Дмитро. — У ком’юніті підкажуть, як і до яких спонсорів звернутися, де вигідніше взяти якісні матеріали». Дмитро каже, що простір щодня відвідують в середньому 300 людей, більшість із них — КПІшники, в меншості – студенти КНЕУ, НАУ і КНУ.
Навчальний простір Belka
Цього року в Belka відбулися хакатон від Ubisoft, лекція режисера спецефектів фільму «Аватар» і лекторій з Data Science.
Проект породив проект
В рамках Belka розвинувся і функціонує ще один студентський проект — студія запису онлайн-курсів Belka MOOC. Лекції викладачів КПІ записують у Belka і планують публікувати на освітніх онлайн-платформах, таких як Prometheus. Наразі з викладачем КПІ завершують виробництво курсу з філософії.
Проект ініціювала випускниця Єлизавета Ілюсенко. До її команди приєдналися медійники Belka, методисти та учасники інших проектів КПІ. Після перемоги на Громадському Бюджеті в Belka MOOC отримають знімальну апаратуру, планшети і комп’ютери.
Єлизавета Ілюсенко, засновниця Belka MOOC
Єлизавета каже, що голосувати за проект агітували переважно студентів та друзів. «Знайшлося багато студентів, які тижнями могли розсилати друзям презентацію проекту і прохання голосувати. Натомість в офлайні було важче, — каже засновниця, — на етапі “дякую, зрозуміло” важливо вмовити людину проголосувати тут і зараз».
Під час ГБ у команди виникла проблема через постанову Кабінету Міністрів, згідно з якою державні департаменти можуть купувати ноутбуки, не дорожчі за 27 тис. грн. Команда Belka MOOC для роботи з відео прописала у кошторисі ноутбуки вартістю близько 100 тис. грн. Проекти КПІ на Громадському бюджеті реалізуються з розпорядником бюджетних коштів, яким виступає київський Департамент освіти і науки, молоді та спорту КМДА. І постанову, каже Єлизавета, хотіли застосувати до її проекту. На зустрічах з представниками місцевої влади учасники Belka MOOC доводили, що ця постанова не може бути застосована до університетського проекту, а стосується натомість обладнання департаментів. Заступник голови КМДА Микола Поворозник сказав, що команда таки має право на бажані закупівлі. Єлизавета каже, що один з курсів Belka MOOC планують присвятити й участі в Громадському Бюджеті.
Стратегічні зміни в закладі мотивували бібліотекарів та студентів розвивати його на волонтерських засадах. Зараз організатори переконані, що попит відвідувачів бібліотеки на реалізовані проекти розвиватиме їх не гірше за грошові винагороди.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23430 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті