З’явилися схеми орієнтації вулиць українських міст за сторонами світу

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Базуючись на дослідженнях та програмному забезпеченні американського вченого Джеффа Боїнга, майстерня картографії «Мапарня» створила діаграми орієнтації вулиць для 26 міст України.

Діаграми побудовані в полярних координатах. Кожна пелюстка вказує напрям вулиць міста, а її розмір пропорційний сумарній довжині шляхів у цьому напрямку. Таким чином, у Києві, Харкові та Сумах важко визначити домінантне спрямування: вулиці тут рівномірно орієнтовані на всі сторони світу.

Така орієнтація притаманна більшості європейських міст. Її зумовлюють особливості ландшафту, забудова різних історичних періодів та поступове поглинання великими містами населених пунктів у агломерації. У дослідженні Боїнга, подібне планування спостерігається лише у двох великих містах США, зокрема Бостоні.

Черкаси та Херсон за своєю схемою більше нагадують американські міста, побудовані за гіподамовою системою. На таке планування значною мірою вплинув стрімкий розвиток цих міст у ХІХ столітті. Гіподамова система планування міст була розроблена ще за Античності та набула широкого поширення у добу Класицизму. Вона передбачає створення сітки перепендикулярних вулиць, що ділять простір на рівні квадрати. Хорошими прикладами цього є діаграми Чикаго та Сіетла з чіткою орієнтацією вулиць у північно-південному та західно-східному напрямках.

У дослідженні Джефф Боїнг пов’язує схеми орієнтації вулиць з поняттям «виразності» (англ. – legibility). Він зауважує, що через хаотичність вулиць, у Бостоні складно орієнтуватися. «Система бостонських вулиць нерозбірлива та складна для навігації. Водночас, як відвідувач, я можу оцінити здивування, що супроводжує тут кожен поворот направо», – пише науковець.

Поняття «виразності» увів американський планувальник міст Кевін Лінч у середині ХХ століття. Він визначав «виразні» міста як ті, що формують послідовний, організований та впізнаваний образ. Ця якість може забезпечуватися зрозумілою схемою вулиць, проте це не є обов’язковою або єдиною умовою. Крім шляхів, ментальна мапа Лінча включає перепони, райони, центри та орієнтири. У книзі «Образ міста» урбаніст обстоював ідею важливості таких ментальних мап та образів міста, які формують жителі. За його переконанням, вони забезпечують швидку навігацію, ефективне використання простору та мають значний вплив на сприйняття міста та персональний досвід перебування у ньому.