У Facebook з’явився флешмоб із закликом унормувати вживання фемінітивів в українській мові

Феміністичний шрифт для латинки

Суть флешмобу полягає в тому, що учасники публікують пости із тегом  #легалізуватифемінітиви. Також вони надсилають лист секретарці Української національної комісії з питань правопису Ларисі Шевченко з пропозицією додати до нового проекту варіативне вживання іменників-назв професій та посад – поруч з чоловічими формами додати фемінітиви. Тобто нормалізувати вживання фемінітивів і в публіцистичному, і в художньому, і в науковому стилях.

Також варто зазначити, що не йдеться про обов’язкову вимогу включення фемінітивів. А лише про можливість на свій розсуд чи у межах установи обирати, яку з двох форм іменників обирати.

Ініціаторка флешмобу зауважила, що близько 3,5 тис. фемінітивів зафіксовані у СУМі, проте там вони марковані як стилістично забарвлені — мають позначки розм. чи зневажл.

«Життя жінки давно вже не обмежене домашньою сферою. Позначення дружини чоловіка-військового — не єдиний контекст, у якому вживають назву професії з «жіночим» суфіксом. Чому б не припинити зводити вживання «жіночих» назв професій до умов «розмовних» і «зневажливих»?», — сказала журналістка для Читомо.

Ана Море нагадала, що фемінітиви були зафіксовані уже в першому українському друкованому словнику «Лексисі» Лаврентія Зизанія (1596). Він містив 7 жіночих найменувань. Як свідчать архівні документи, у 1930-х жіночі форми використовували у звітах.

Також читайте: «Кураторка», «менеджерка», «директорка» – що думають жінки про фемінітиви.