«Хмарочос» дізнався, як пройшла вступна кампанія першачків-2018 у Києві.

Третього вересня до столичних комунальних шкіл підуть 34 тисячі дітей. Вони туди потрапили без конкурсів та інших випробувань. Проте справжнім іспитом вступна кампанія цього року стала для їхніх батьків, майбутніх вчителів та директорів. Адже в країні запрацювали нові правила набору учнів з прив’язкою до місця проживання.

Тепер школярі мають здобувати освіту в тих школах, які розташовані найближче до дому. З одного боку зручна система – вам не потрібно відвозити дитину зранку в транспорті. Таким чином, розвантажуються дороги й громадський транспорт, але з іншого боку школи біля дому можуть подобатись не всім.

Ввівши набір першачків за територіальним принципом уряд намагався ліквідувати «благодійні» внески, підготовчі заняття чи конкурси.

Та чи вдалося втілити цей план в реальності з першої спроби?

Що таке Нова українська школа

Нова українська школа (НУШ) – це одна із частин освітньої реформи. Всі зміни стосуються цьогорічних першачків. З 2018 року вони проведуть за партами 12 років. Глобальне завдання НУШ – виховувати інноваторів, майбутніх топ-менеджерів, бізнесменів та тих осіб, які вміють ухвалювати складні рішення.

Інфографіка: Міністерство освіти і науки України

Учні повинні навчитись не лише виконувати завдання чи тести за формулою, а й вміти аналізувати будь-які процеси, висловлювати свої думки, критично мислити та логічно обґрунтовувати свої позиції. Для цього школярі будуть більше виконувати різних типів завдань, а не лише слухати вчителя за партою. В українських школах хочуть також ввести інтегроване та проектне навчання.

Найважливіше – саме дитина повинна стати в центрі навчання, а не вчитель. МОН обіцяє, що ставлення до учнів зміниться – з’явиться повага, увага і заохочення до навчання.

В свою чергу, вчителі повинні були отримати більше свободи. Вони можуть самі обирати навчальні матеріали, впроваджувати різні експерименти. Єдине обмеження для вчителя – це Держстандарт, в якому вказано, що мають знати учні після кожного із класів. Тому вчитель має сам вирішити, як досягти цього результату.

Інфографіка: Міністерство освіти і науки України

Усі вчителі повинні були пройти підготовку перед навчальним роком. Навчання відбуватиметься щорічно, але кожен сам обирає місце, де це реалізувати.

В рамках НУШ школи мають отримати нове технічне обладнання, конструктори LEGO, які слугують предметом для навчання, а не іграшкою.

«По всій Україні ситуація різна, але ми отримали і нові парти, які передбачені для групової та індивідуальної роботи. Ми отримали чудові дидактичні матеріали, які дозволяють втілювати пошукову педагогіку: це глобуси, дитячі мікроскопи, математичні планшети тощо. Також на клас отримали ноутбук, проектор, фліпчарт. Тепер це потрібно правильно застосувати, щоб дійсно процес навчання був цікавий», – розповіла директор ліцею 179 Ірина Чернілевська.

В чому суть нових правил набору до школи

Реформою передбачено, що школярі повинні отримувати початкову освіту в школі державної чи комунальної власності, яка розташована найближче до місця проживання. Для вступу скасували випробування, тести, співбесіди. На подачу документів можна було приходити навіть без дитини.

Однак кожна школа «обслуговує» обмежену кількість будинків. Це автоматично позбавляє батьків вибору закладу. Адже для вступу потрібно довести, що ви живете поруч, показавши прописку або договір про оренду. Такі правила не поширюються лише на приватні навчальні заклади.

Спочатку школи набирали дітей, які закріплені за нею. Потім на вільні місця могли претендувати діти з інших районів. Цю категорію вступників зараховували за датою народження. Пріоритет був у старших дітей.

Таким чином уряд хотів зменшити рівень корупції, завдяки скасуваню конкурсів і забороні «благодійних» внесків.

Також, за задумом розробників програми, повинен зникнути поділ на «елітні» та «звичайні» школи. Проте більшість «елітних» знаходиться саме в центрі Києва, де проживає менше сімей з дітьми, ніж у густонаселених мікрорайонах. Тому склалась така ситуація, що в одних школах був ажіотаж із заявниками, а в інших – недобір за пропискою.

Також батьки помітили на освітній карті міста, що до «елітних» приписана менша кількість будинків, ніж, наприклад, у спальних районах. В соцмережах ширився приклад з Політехнічним ліцеєм НТУУ «КПІ». Цей освітній заклад набирає першачків із п’яти будинків. Але за тими адресами знаходяться нежитлові корпуси університету.

«Зовсім розбалансована система інфраструктури. Коли є школи, навкруги яких живуть мало людей, то школи будуть порожні. Там діти “будуть коштувати” дуже дорого. А у мене заклад дуже перевантажений, оскільки багато охочих. Тому система повністю розбалансована», – зазначає директорка ліцею.

За її словами, вона знає про ситуації, коли хтось купує реєстрацію. «Є люди, які проживають багато років в орендованій квартирі. А є ті, хто купують. Можливо один з батьків і зареєстрований в мікрорайоні, а дитина живе хто його знає де».

На її думку, батьків не можна позбавляти вибору закладу. А з іншого боку – через складну інфраструктуру у місті, краще, щоб діти ходили до шкіл десь недалеко від дому, а не їздили на уроки через увесь Київ.

Ставлення батьків до нових правих прийому

Більшість опитаних нами незадоволені новими правилами. В їхні плани аж ніяк не входили школи, біля яких вони мешкали. Здебільшого нарікають на погану репутацію та низький рівень самих викладачів.

«Зі вступом до школи по прописці ніяких проблем не було. Головна проблема в тому, що ми не хотіли йти до цієї школи, яка закріплена за нашим будинком. А ось потрапити в будь-який інший освітній заклад Києва – проблема. Ми записувались на вступ у всі обрані, але всі дзвонили і казали, що місць не по прописці нема, тому «не приходьте!». В результаті нам доведеться йти в ту, яка не подобається. Вона в дуже поганому стані. Знаю це, бо років 20 назад сама там вчиталась, а більшість вчителів працюють там і досі. На жаль, за цей час там нічого не змінилось. Ця школа з «поглибленим вивченням української мови», але вона провалила всі ЗНО по цьому предмету. До того ж, за новими правилами, у першокласників має бути зона відпочинку, але її нема. Ми сподіваємось, що заберемо дитину після початкової школи до іншого закладу», – розповідає киянка Євгенія.

Хтось намагався вирішити питання за допомогою фінансів.

«Один знайомий батько першачка теж ходив по різних школах. Його син за пропискою має вчитись теж в нашому класі. Він пропонував «допомогу» (натяк на фінансову – ред.), намагався вмовити адміністрацію. Але в результаті його дитина буде вчитись разом з нами. Директори інших шкіл категорично відмовляються брати «непрописаних» дітей, аргументуючи тим, що нема місць для них», – додала Євгенія.

Дехто з батьків вирішував питання не з дирекцією, а з самою пропискою.

«Все пройшло чудово (про саму процедуру подачі документі – ред.). Але за пропискою дитина мала йти в школу, яка мені зовсім не подобалась. Тому довелось всією сім’єю прописатись у бабусі, оскільки саме за її будинком закріплена хороша школа», – поділилась своїм досвідом мама ще одного першачка, Тамара.

Киянка Катерина каже, що вона теж планувала віддати дочку до іншої школи. Але після батьківських зборів у школі за пропискою вона залишилась дуже задоволена вчителем. Викладач дала зрозуміти, що сама зацікавлена у новій програмі. Не дивлячись на позитив, мама першокласниці не виключає того факту, що після початкової школи вони можуть змінити заклад.

Проте прописатись в іншому місці, а деколи навіть потрапити в школу за місцем реєстрації, можливість є не у всіх. Мова йде про мешканців столиці, який орендують житло. Найчастіше вони проживають у густонаселених районах. Жителька Теремків Наталя розглядали дві школи поруч з домом.

«Ми ходили на збори до 241 школи, було дуже багато людей. У нас нема київської прописки, тому завуч сказала, що з договором оренди навіть нема сенсу подавати документи. Треба прописка. Я не була дуже здивована такому і навіть не ставила її слова під сумнів. Другий варіант у нас був – це 179 гімназія, теж у Голосіївському районі. Проте потім вирішили не ризикувати і пішли в приватну школу МАУП», – розповідає Наталя.

За її словами, в обох школах просили прописку. Вона зізнається, що була ідея купити прописку, але вони в сім’ї вирішили навіть не намагатись.

«Якби можна було пробувати потрапити до державної школи, то не пішли би, мабуть, до приватної. Та й зараз скасували співбесіди. Школа, яка роками здобувала свій авторитет зараз, вибачте за мої слова, візьме усіх підряд. До того ж у класі буде 35 дітей. А у приватній ми проходили співбесіду дуже серйозну і складну. З першого разу не пройшли, але потім спробували ще раз. Взагалі ця реформа дуже неоднозначна. Якби у нас не було можливості платити за приватну школу – шукали б якийсь вихід», – зазначила Наталя.

«Хмарочос» звертався до Департаменту Освіти КМДА та Міністерства освіти та науки України на тему вступної кампанії в Києві. Однак всі питання залишились без відповіді.