«Хмарочос» з’ясовував, як суперфуди стали модним світовим трендом та яка від них користь.

Історія

Якщо ви обираєте кейл для боула або плануєте пророщувати зерно, саме час відволіктися і прочитати, як з’явився інтерес до цих та інших «суперхарчів» у різних частинах світу.

Суперфуди – це їстівні продукти, які містять високу концентрацію поживних речовин. Така їжа, за твердженнями її популяризаторів, збагачена більшою кількістю мікроелементів, вітамінів та мінералів. В Україні суперфуди лише нещодавно почали набувати популярності. Спочатку про них заговорили у США, Австралії, Німеччині, Великобританії та Канаді.

Ще на початку ХХ століття американська компанія United Fruit Company хотіла збільшити продажі імпортованих нею бананів. Для цього була створена незвична для того часу рекламна кампанія: покупців приваблювали високою харчовою цінністю продукту. Про банан розповідали, як про суперфуд: поживний, легко засвоюються, має природну протимікробну обгортку та надає стравам особливої користі. Пропонували також кілька рецептів, як можна готувати банани на сніданок, обід і вечерю. Рекламою зацікавилася Американська медична асоціація. Вчені дійшли висновків, що банани допомагають лікувати целіакію (аутоімунне захворювання, яке характеризується ушкодженням тонкого кишечника внаслідок вживання основного білка злаків – глютену). Щоправда, тоді ще не знали, що целіакію провокує саме глютен.

Тим не менш, реклама спрацювала. Споживачі надихнулися історіями про користь бананів і включили їх у щоденний раціон. Такою була одна з перших історій про рекламу продукту, як суперфуду.

Приблизно у той же час слово superfood було внесено до деяких словників, хоча визначення допомагали отримати лише загальні уявлення. У словнику «Макміллан» написано, що це корисна для здоров’я їжа, яка може допомогти при деяких захворюваннях. Оксфордський словник визначає суперфуд як їжу з великою кількістю поживних речовин, особливо корисних для здоров’я.

Суперпродажі суперфуду

Сьогодні ж, що тільки не вважають суперфудом: екзотичні ягоди, заморські фрукти та овочі, навіть вітчизняну гречку і деякі трави.

Так, у Європейському Союзі компанії-виробники називали суперхарчами великий перелік продуктів, адже це приваблювало покупців і сприяло продажам. Однак, у 2007 році в ЄС зобов’язали виробників, які пишуть на етикетці «суперфуд», надавати докази його ефективності.

Попри це, інтерес до товарів все одно зростав. Наприклад, у 2014 році 61% опитаних у Великій Британії зізналися, що купували певні продукти лише через напис «суперфуд». Це зайве підтвердження того, що модні тенденції та реклама суттєво впливають на гастрономічний вибір споживачів.

У США теж вирішили скористатися попитом на суперхарчі: у 2015 році на 36% збільшилася кількість продуктів харчування та напоїв з написом «суперпродукт», «суперфрукт» або «суперзлаки», за даними агентства маркетингових досліджень Mintel.

Американський онлайн-магазин натуральних продуктів Iherb розмістив суперхарчі, як окрему категорію товарів. Увагу покупців привертають гучними заголовками про користь та унікальні властивості суперфудів. Попри це, дрібним шрифтом внизу сторінки написано, що продукти не були оцінені Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (Food and Drug Administration, FDA) і не призначені для лікування або запобігання будь-яких хвороб.

Інші країни теж проявили інтерес до незвичайного для них харчування. Наприклад, у 2013 році Китай імпортував 1,5 мільйони кілограм авокадо, а вже у 2017 – майже 30 мільйонів кілограмів. Тобто всього за 4 роки попит на авокадо зріс у 20 разів.

Виготовлення суперфуду стало настільки прибутковим, що у деяких країнах-експортерах ця справа вигідніша за продаж наркотиків. Наприклад, у Афганістані торгівля гранатами та виноградом перевищила продажі маку, з якого виготовляють опіати. У Перу, в свою чергу, вирощування та продаж какао бобів поступово замінює традиційний у багатьох регіонах бізнес з експорту листя коки.

У Болівії експорт кіноа конкурує з експортом кокаїну. Ціна на цей продукт у 2000 році складала 11,60 доларів за 100 кг, а через тринадцять років зросла до 115 доларів, тобто майже у десять разів. До речі, високий попит на суперфуд змінив життя багатьох болівійців, які більше не можуть дозволити собі щоденно вживати звичну для них кашу з кіноа.

Що про суперфуд думає лікар-дієтолог

Але не поспішайте під враженнями від цих цифр починати випікати безглютенові пиріжки з ягодами годжі й робити смузі зі спіруліною. Краще спочатку дізнатися, що думають про суперфуди експерти. Лікар-дієтолог Катерина Толстікова розповіла «Хмарочосу» про те, які продукти, що вважаються суперхарчами, можна включати у свій раціон, а яких – краще уникати.

Сьогодні суперфудом вважають велику кількість рослинної їжі. Здебільшого до списку включають екзотичні ягоди, фрукти та овочі, привезені з-за кордону. Не можна сказати, що харчуватися ними потрібно всім. Це не обов’язково, а іноді й небезпечно.

Ягоди годжі. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (Food and Drug Administration, FDA) не підтвердило їхню цінність. Існує багато статей про корисні властивості цих ягід, але немає жодних доказів. Окрім того, потрібно розуміти, що в Україну ягоди годжі потрапляють у вигляді порошку. Тож, якщо якась користь і є, то в порошку її дуже мало.

Чіа. Має корисні властивості, зокрема, містить жирні поліненасичені кислоти. Однак, не можна назвати цей продукт унікальним. Насіння льону – це наш аналог, який має таку ж поживну цінність, як і чіа. Однак, його потрібно подрібнювати, заливати водою й чекати певний час, щоб він розбух, після чого можна споживати. Перевага чіа у легкому способі приготування: зерна одразу набухають і їх можна їсти. Проте такий суперфуд швидко перетравлюється і корисні речовини не встигають повністю засвоїтися в організмі.

Кіноа. Ця зернова культура, дійсно, є суперфудом. Кіноа відноситься до родини амарантових, які ростуть у Південній Америці. Окрім вуглеводів, містить білки та амінокислоти. Додаткова перевага – відсутність глютену. Тож кіноа корисно вживати усім, включно з людьми, яким глютен протипоказаний.

Ягоди асаї. Це суперфуд, який корисний лише, якщо його зірвати і спожити свіжим. Ягоди популярні тим, що містять антиоксиданти. В Україну цей суперфуд потрапляє у сушеному вигляді, від чого знижується його поживна цінність. Натомість, ягоди асаї можна замінити лохиною та чорною смородиною.

Кейл (Кале). По суті, це капуста, часто привезена з інших країн. Вона продається у свіжому вигляді. Кейл корисний, бо стимулює роботу печінки, допомагає у профілактиці онкологічних захворювань тощо. Проте, щоб від кейлу був такий ефект, його необхідно вживати щодня. До того ж, властивості такої капусти не унікальні, наприклад, кріп, петрушка, шпинат мають схожі.

Какао-боби. Можна вважати суперфудом. Та не варто їх плутати зі звичним какао-порошком з наших магазинів. Какао-боби містять антиоксиданти, які захищають клітини мозку, печінки, корисні при діабеті тощо. Особливість у тому, що їх потрібно вживати сирими.  

Гуарана. Це природний енергетик, в якому кофеїну більше, ніж в каві. Найчастіше цей інгредієнт можна знайти у енергетичних напоях. Гуарану потрібно вживати обережно і не зловживати. Замість неї можна випивати 1-2 еспрессо (без додавання цукру та молока) на день, щоб збадьоритися та отримати користь.

Спіруліна. До цього продукту є багато запитань. Призначати її варто лише в окремих випадках і не всім. Небезпека у тому, що спіруліна може провокувати розвиток дегенеративних процесів, хворобу Альцгеймера і навіть швидке старіння. Тож, якщо виникає бажання вживати водорості, краще робити це не надто часто.

Перуанський фізаліс – теж не суперфуд. Його користь полягає у тому, що він містить бета-каротин. Проте краще вживати моркву, гарбуз і навіть кавун. Ці продукти доступні для всіх та звичніші для нашого організму.

Авокадо часто можна знайти у переліках суперфудів, але це хибна думка. Хоча авокадо варто вживати, адже він має корисні властивості: сприяє утворенню колагену, має протизапальну дію для суглобів.

Кокосову воду теж не можна вважати суперфудом. Загалом, це просто солодкий напій, який містить багато цукру. Однак, потрібно звернути увагу на кокос (м’якоть, кокосове молоко). Він має харчову цінність, зокрема, корисний для кишечника. А от кокосовою водою краще не зловживати.

Висновок

Деякі продукти дійсно мають високу поживність та вміст мінералів, підвищують продуктивність організму та покращують настрій. Однак, є й недоліки. Майже усі ці харчі  імпортовані, тому їхня вартість вища за локальні продукти. Лікар-дієтолог Катерина Толстікова попереджає, що батончики, готові сніданки та напої, на яких є напис «суперфуд», часто виявляються лише маркетинговими хитрощами.

Різноманіття екзотичних продуктів приваблює споживачів не лише через популярність здорового харчування. Виробники створюють рекламні кампанії, в яких розповідають про унікальні особливості певних продуктів. Суперфуд радять вживати знаменитості, медіа та блогери. Концептуальні заклади харчування створюють нові страви на основі екзотичних овочів та фруктів. А от лікар-дієтолог просить споживачів критично ставитися до модних тенденцій. Потрібно зважати на те, що продукти, які називаються суперфудом, не завжди мають очікувану поживну цінність. Окрім того, декому можуть бути протипоказані.