Україна вже 27 років є частиною глобальної ринкової економіки. Важлива її складова – рівень бізнес-культури в країні. Часто бізнес-література та так звані «тренінги з успіху» можуть породжувати міфи щодо діяльності підприємців. «Хмарочос» зібрав такі поширені міфи та спростовує їх за допомогою міжнародних досліджень.

Міф 1. Власний бізнес приносить
більше задоволення, ніж наймана праця

Ведення власного бізнесу – це синонім успіху. Очевидно, що підприємці насолоджуються життям і отримують радість від зростання своєї справи.

Як насправді? Власний бізнес потребує не тільки грошей, а й дуже багато часу. Тож, інші сфери життя суттєво страждають від цього.

Дослідження компанії Simply Business, яка надає послуги страхових брокерів, показало, що понад один мільйон власників малого бізнесу у Великій Британії ставлять під загрозу сімейне та соціальне життя через роботу. Зокрема 750 000 з них не можуть провести літні канікули з дітьми. До того ж, майже півмільйона підприємців принаймні раз на тиждень скасовують заплановані заходи з друзями та сім’єю через роботу.
Таким чином, для людей, які хочуть проводити з родиною якомога більше часу, інтенсивний робочий графік спричинює сильний стрес.

Відсутність вільного часу для багатьох людей стає серйозною проблемою. У 2015 році вчені з University of California San Francisco, University of California Berkeley, Stanford University провели дослідження стану психічного здоров’я серед підприємців. З 242 підприємців 49% повідомили, що в них є психологічні проблеми, зокрема 30% страждають від депресії. Окрім того, у Великій Британії 18% підприємців повідомили, що стрес на роботі впливає на ведення бізнесу.

З огляду на такі дані, власний бізнес приносить задоволення далеко не всім, адже через постійну зайнятість страждають інші аспекти життя. Для значної кількості підприємців це обтяжливо з психологічної точки зори.

Міф 2. Бізнес-план не покращує ведення малого бізнесу

Для того, щоб розпочати малий бізнес, головне – мати ідею та бажання його створити. А от бізнес-план нічим не допоможе, бо він потрібен лише великим компаніям.

Як насправді? «Мережа центрів малого бізнесу» у Північній Кароліні, яка навчає та консультує нові підприємства, пояснила важливість бізнес-плану. Більшість бізнес-стартапів зазнають краху протягом трьох років. Саме бізнес-план допоможе вчасно помітити проблеми. Це так звана дорожня мапа, яка показує, куди і як рухається бізнес.

Бізнес-план – це документ, який описує основи бізнесу, продуктів та послуг, ринок, на який він орієнтується, цілі бізнесу та ляхи їх досягнення. У період зростання бізнес-план корисний для прогнозування розширення компанії. Він може включати стратегії та терміни продажу чи закриття компанії у разі необхідності.

Австралійський центр досліджень підприємництва з’ясував, що бізнес-планування для малих фірм має позитивний ефект. Однак, він залежить від культурних особливостей. Зокрема позитивний ефект набагато слабший у країнах, що характеризуються високим рівнем «уникання невизначеності», тому що створення нових підприємств асоціюється з високим ступенем ризиків.

Термін «уникання невизначеності» з’явився у 1970-х роках внаслідок крос-культурного дослідження, проведеного голландським соціологом Гіртом Хофстеде в понад 70 країнах світу. Виявилося, що у країнах з високим ступенем “уникання” жителі важко пристосовуються до економічних, політичних чи соціальних змін. Окрім того, вони постійно відчувають тривогу через потенційну втрату стабільності. Зокрема, будь-що намагаються втриматися на робочому місці, навіть якщо їх не влаштовують умови праці чи заробітна плата. Люди у таких суспільствах настільки цінують стабільність, що часто не готові ризикувати навіть заради позитивних змін. Тож, у цих країнах складніше розпочати ведення власного бізнесу.

Однак, у країнах з низьким рівнем «уникання невизначеності» формальних правил значно менше і люди простіше адаптуються до змін та нових ситуацій, змінюють професії, створюють нові підприємства тощо. Тож, бізнес-планування тут набагато ефективніше.

Окрім того, 72% засновників дізнаються, що їхня інтелектуальна власність не є конкурентною перевагою, відповідно до звіту компанії з досліджень стартапів «Startup Genome». Це означає, що однієї лиш ідеї для побудови успішної компанії недостатньо.

Важливе значення має комплексне планування продукту, яке включає аналіз ринку та обґрунтування, конкурентний аналіз продукту, аналіз ціноутворення, технологічність та рентабельність інвестицій.

Що стосується стартапів, то важливим є правильне планування зростання проекту. Згідно зі звітом компанії з досліджень стартапів «Startup Genome», стартапи, які масштабуються належним чином, ростуть приблизно в 20 разів швидше, ніж стартапи, які масштабуються передчасно.

Міф 3. Більшість стартапів у США успішні

США – країна можливостей. Саме тут здійснюється американська мрія.

Як насправді? У США дійсно найбільша кількість стартапів – 45 745 відповідно до даних Світового рейтингу стартапів. Для порівняння – в Україні зафіксовано 235 стартапів.

Близько 10-12 % фірм у США відкриваються щороку і така ж сама кількість закривається. Тому успішність одного підприємства не означає такий же успіх для іншого.

Лектор Гарвардської бізнес-школи Шикар Гош розповідає, що у 70-80% стартапів США відсутня очікувана рентабельність інвестицій, тож, для більшості компаній провал – це норма. Наприклад, у Кремнієвій долині факт, що підприємство зазнало краху, не вважається провалом, а розцінюється, як позитивний досвід.

Міф 4. Для малого бізнесу підходять ті ж правила
керування, що й для великого бізнесу

Бізнес є бізнес і скрізь діють однакові правила.

Як насправді? Видання Harvard Business Review опублікувало статтю, у якій пояснюються відмінності між правилами ведення великого та малого бізнесу.

У великих підприємствах темпи змін та річний ріст, як правило, невеликі, тому їх фінансові звіти описують систему приблизної рівноваги. Короткотермінові відхилення протягом року є малими порівняно із загальним результатом.

А от малий бізнес рідко перебуває у рівновазі. Він повинен реагувати на великі, часто різкі короткострокові коливання у кожному аспекті бізнесу. Малі підприємства часто перебувають у сезонних змінах, що стосуються продажів. Це призводить до періодів швидкого зростання та спаду. До того ж, малий бізнес повинен постійно оновлювати прогнози щодо грошових потоків, принаймні щомісяця.

Таким чином, не можна розглядати малий бізнес як великий у мініатюрі. Для кожного бізнесу є свої правила, які часто суттєво різняться.

Міф 5. Грошові потоки у стартапах
достатньо контролювати лише час від часу

На початку реалізації стартапу найбільше уваги варто приділяти ідейному наповненню проекту. Контроль грошових потоків – справа другорядна, тому достатньо це робити час від часу.

Як насправді? Грошові потоки – це рух коштів всередині бізнесу та за його межами, тобто прибуток та витрати, які визначають платоспроможність бізнесу. Якщо не контролювати грошовий потік, стартап може зазнати краху. Наприклад, понад 90% стартапів провалювалися не через конкуренцію, а через саморуйнування. Такі висновки зробила компанія з досліджень стартапів «Startup Genome» на основі даних про понад 3200 стартапів.

Компанія «Wasp Barcode Technologies», яка надає консультації та допомогу в управлінні малими підприємствами, опублікувала звіт про стан малого бізнесу у США у 2017 році. В ході дослідження понад 1 100 малих підприємств стало відомо, що 55% з них не відстежують свої активи. 

Це є серйозною проблемою, адже 82% малого бізнесу провалюється через погане управління коштами. Для того, щоб цього уникнути, необхідно належно моніторити грошові потоки.

Якщо цього не робити, то страждає не лише бізнес, а й дохід власника. Наприклад, понад 35% опитаних респондентів неодноразово пропускали виплату зарплати самим собі.

Контроль грошових потоків дозволяє створювати готівкові резерви. Це, в свою чергу, дозволяє вчасно виплачувати зарплати працівникам, оплачувати рахунки та залишатися на плаву під час несприятливих ситуацій. Таким чином, це фінансовий показник життєздатності бізнесу, який потрібно постійно контролювати.

Міф 6. Жінки займаються підприємництвом
лише у економічно розвинених країнах

Бізнесвумен можна зустріти у країнах з високим економічним розвитком. В інших країнах жінки не ведуть підприємницьку діяльність.

Як насправді? Насправді все навпаки. Під час економічного зростання, рівень участі жінок у бізнесі зменшується, а в менш розвинених країнах – зростає. Таких висновків дійшов центр досліджень «Глобальний моніторинг підприємництва» (The Global Entrepreneurship Monitor) у своєму звіті за 2016-2017 роки. Він зібрав дані про підприємницьку діяльність з усього світу і проаналізував, як та де жінки ведуть бізнес.

Найвищий рівень участі жінок у підприємництві серед 74 країн, представлених у цьому документі, спостерігається в Латинській Америці, Південно-Східній Азії, Африці на південь від Сахари та у Канаді.

Створення власного підприємства жінками розглядається як потенційне джерело економічного та соціального розвитку. Деякі жінки починають займатися бізнесом через необхідність фінансово допомагати сім’ї, деякі – шукають можливості для самореалізації, інші – мотивовані комбінацією необхідності та можливостей.

Найбільша кількість жінок починає підприємницьку діяльність у країнах Африки на південь від Сахари. Проте саме тут найчастіше вони й припиняють ведення бізнесу через постійну боротьбу з неприбутковістю.

Більше половини жінок-засновниць стартапів (56%) кажуть, що вони намагаються змінити світ за допомогою своїх стартапів, у порівнянні з лише 41% засновниками-чоловіками.

Міф 7. Малим підприємствам найкраще встановлювати
найнижчі ціни на товари чи послуги у порівнянні з конкурентами

Для того, щоб отримати перевагу над конкурентами, новоствореним малим підприємствам необхідно встановлювати найнижчі ціни – демпінгувати.

Як насправді? «Мережа центрів малого бізнесу» у Північній Кароліні, яка навчає та консультує нові підприємства, створила посібник для керування стартапами.

Одна з наданих рекомендацій стосується ціноутворення. Так, для більшості малих підприємств встановлення найнижчої ціни – не найкращий варіант. По-перше, таким чином складно отримати необхідну норму прибутку. По-друге, невідомо, наскільки клієнтів хвилює та чи інша ціна. Наприклад, вони можуть не перейматися ціною, проте бути зацікавленими у якості продукту чи послуги. Тож, фахівці вважають, що краще  мати середні ціни і конкурувати за якість та сервіс.

Міф 8. Велика яскрава вивіска – запорука зростання продажів

Підприємства, які прагнуть привабити якомога більше клієнтів, повинні встановлювати яскраві вивіски..

Як насправді? Одне з перших масштабних досліджень впливу рекламних вивісок на продажі провели в університеті Сан-Дієго ще у 1997 році, а потім продовжили у 2012 році. Вчені обчислювали вплив вивісок на приплив клієнтів у мережах фаст-фуду.

Виявилося, що збільшення продажів залежить не тільки від оформлення вивісок, а й від їхньої кількості і місця розташування. Наприклад, одна додаткова вивіска призвела до збільшення 4,75% річних продажів. Ще один додатковий рекламний знак збільшив річну кількість операцій клієнтів майже на 4%.

Компанія з доставки FedEx провела опитування про вплив рекламних вивісок на американських покупців. Дослідження показало, що 76% американських покупців, тобто майже 8 з 10, відвідують магазини, до яких раніше ніколи не заходили, завдяки вдалій вивісці. Окрім місця розташування, важливу роль відіграє якісне оформлення. Більше двох третин (68%) відвідувачів вважають, що реклама магазину відображає якість продуктів та послуг. Тож, не яскравість вивіски, а якісний дизайн приваблює клієнтів. Підтвердженням цьому стало те, що понад половина покупців (52%) відповіли, що вони менш зацікавлені зайти до магазину з вивіскою з поганим дизайном.