У київському метро запустили «потяг ідентичності» до роковин Голодомору

Постери розповідають про явища й діячів культури та науки початку ХХ століття, які визначили українську ідентичність.

Дата публікації: 23.11.2018 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 26304 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Сергій Гринкевич

21 листопада Київський метрополітен і Меморіал жертв Голодомору запустили потяг із серією просвітницьких постерів. Проект «Потяг української ідентичності» присвячено 85-м роковинам Голодомору, повідомляє прес-служба метро.

Автори проекту прагнуть довести, що геноцид проти українців було вчинено через потенціал України на початку ХХ століття, який міг призвести до її виходу з Радянського Союзу.

Фото: Сергій Гринкевич

«Комуністичний режим знищив українських хліборобів – носіїв традицій, звичаїв, мови і культури. Геноцид був спрямований проти української інтелігенції, української церкви, проти кожного активного носія української ідентичності», – йдеться в повідомленні прес-служби Київського метрополітену.

Потяг курсуватиме синьою гілкою метро до 10 грудня.

Фото: Сергій Гринкевич

Нагадаємо, 2017 року Кабмін погодив проект будівництва другої черги Меморіалу Голодомору з проектною вартістю 772 млн грн. Чотирирівневий меморіал у вигляді розірваної землі, буде розташовано на ділянці 7,4 гектари. Проект розроблено архітектором Андрієм Миргородським.

Проект зазнав критики. Архітектор Георгій Духовичний наполягає на тому, що продовження будівництва викличе тріщини в ґрунті. Архітектор Сергій Казарянц вказував на те, що проект не передбачає сполучення з Лаврою та станцією метро «Дніпро».