Прибічник ЛГБТ, мігрантів та відкритого бюджету: чим запам'ятався загиблий мер Ґданська

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23486 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Мер Ґданська Павел Адамовіч. Фото: twitter.com/AdamowiczPawel

У містах Польщі пройшли багатотисячні мітинги в пам’ять про мера Ґданська Павела Адамовіча, який загинув внаслідок нападу 14 січня.

Жителі Ґданська, Варшави і Кракова вийшли на вулиці зі свічками та плакатами проти мови ненависті. Сьогодні, 15 січня, також заплановано численні марші.

Мітинг у Варшаві. Фото: facebook.com/zenia.klimakin

На Адамовіча напав молодий чоловік під час благодійного концерту. Нападник підбіг до мера, який стояв на сцені, та тричі вдарив його ножем. Чоловік – як потім виявилося, раніше судимий, – вигукнув у мікрофон, що представники «Громадянської платформи», партії, до якї належав Адамовіч, катували його у в’язниці.

Мера доправили до лікарні, де відразу вишикувалася черга з городян, які бажали здати кров. Після кількагодинної операції, на яку було витрачено близько 20 літрів донорської крові, Адамовіч помер.

Український історик і журналіст Олександр Зінченко вважає, що передумовою вбиства був високий рівень мови ненависті у польському суспільстві. Зокрема, два роки тому польські неонацисти опублікували «Свідоцтво політичної смерті» Павела Адамовіча, в якому звинувачували мера у «лібералізмі та мультикультуралізмі».

Адамовіча з 1998 року шість разів переобирали мером Ґданська. Він керував містом протягом 20 років і користувався неабиякою популярністю – його нерідко називали найкращим польським мером.

Фото: twitter.com/AdamowiczPawel

Наприкінці 1990-х років, завдяки реформі місцевого самоврядування, муніципалітет Ґданська отримав можливість самостійно вирішувати, як розвиватися місту.

2006 року Ґданськ став першим містом у Польщі, де запровадили стипендіальну програму для студентів, які навчаються на IT-спеціальностях. Загалом в місті функціонує 14 вищих навчальних закладів.

З фіналу Євро-2012 року почався розквіт туризму. У місті зросла кількість готелів та з’явилися три важливих культурних об’єкта: музей Солідарності, театр Шекспіра та музей Другої світової війни (вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року почалося саме з Ґданська). Найбільше туристів прибувають із Німеччини, Норвегії та Швеції.

В інтерв’ю білоруському виданню TUT.BY Адамовіч також відзначив розвинену мережу велодоріжок та пляжі.

Одна з проблем Ґданська – те, що під час Другої світової було знищено близько 90% Старого міста. Та за словами Адамовіча, муніципалітет відмовився від стратегії забудови центру міста псевдоісторичними копіями. Водночас сучасна архітектура має гармоніювати за колористикою та формою з історичним центром.

2013 року Адамовіч розпорядився зняти у центрі Ґданська асфальт, під яким була стара бруківка. Крім історичного шарму, за словами мера, бруківка не затримує дощову воду і обмежує швидкість автомобілів.

2014 року Адамовіч запровадив політику «відкритого міста». Вона передбачала збільшення прозорості в управлінні, оприлюднення реєстру всіх муніципальних витрат в інтернеті, а також запуск «податкового калькулятора» – програми, в яку житель Ґданська міг вписати свою зарплату і перевірити суми, які йдуть на освіту, ремонт доріг та інші статті функціонування міста.

Фото: twitter.com/AdamowiczPawel

2017 року Адамовіч відмовився виконувати закон про декомунізацію та перейменовувати низку вулиць та інших об’єктів, пославшись на незгоду місцевих жителів. Він також зазначив, що з часу зміни режиму минуло надто багато часу, аби починати розмову про декомунізацію.

2018 року мер особисто взяв участь у четвертому гей-прайді в Ґданську. Адамовіч також розробив план інтеграції мігрантів та створення для них сприятливих умов.

Муніципалітет Ґданська субсидував діяльність зоозахисників, які будували притулки та годували безпритульних котів і собак.

Популярності Адамовічу також додавала його звичка постійно зустрічатися і розмовляти з жителями міста на вулиці, під час прогулянки, їзди на велосипеді. Мер також міг завітати до людей додому. Спілкувався він і за допомогою соціальних мереж. У Facebook мав майже 54 тисячі фоловерів. На своїй сторінці Адамовіч вказав, що має консервативні політичні погляди і є католиком.