Прибічник ЛГБТ, мігрантів та відкритого бюджету: чим запам'ятався загиблий мер Ґданська

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Мер Ґданська Павел Адамовіч. Фото: twitter.com/AdamowiczPawel

У містах Польщі пройшли багатотисячні мітинги в пам’ять про мера Ґданська Павела Адамовіча, який загинув внаслідок нападу 14 січня.

Жителі Ґданська, Варшави і Кракова вийшли на вулиці зі свічками та плакатами проти мови ненависті. Сьогодні, 15 січня, також заплановано численні марші.

Мітинг у Варшаві. Фото: facebook.com/zenia.klimakin

На Адамовіча напав молодий чоловік під час благодійного концерту. Нападник підбіг до мера, який стояв на сцені, та тричі вдарив його ножем. Чоловік – як потім виявилося, раніше судимий, – вигукнув у мікрофон, що представники «Громадянської платформи», партії, до якї належав Адамовіч, катували його у в’язниці.

Мера доправили до лікарні, де відразу вишикувалася черга з городян, які бажали здати кров. Після кількагодинної операції, на яку було витрачено близько 20 літрів донорської крові, Адамовіч помер.

Український історик і журналіст Олександр Зінченко вважає, що передумовою вбиства був високий рівень мови ненависті у польському суспільстві. Зокрема, два роки тому польські неонацисти опублікували «Свідоцтво політичної смерті» Павела Адамовіча, в якому звинувачували мера у «лібералізмі та мультикультуралізмі».

Адамовіча з 1998 року шість разів переобирали мером Ґданська. Він керував містом протягом 20 років і користувався неабиякою популярністю – його нерідко називали найкращим польським мером.

Фото: twitter.com/AdamowiczPawel

Наприкінці 1990-х років, завдяки реформі місцевого самоврядування, муніципалітет Ґданська отримав можливість самостійно вирішувати, як розвиватися місту.

2006 року Ґданськ став першим містом у Польщі, де запровадили стипендіальну програму для студентів, які навчаються на IT-спеціальностях. Загалом в місті функціонує 14 вищих навчальних закладів.

З фіналу Євро-2012 року почався розквіт туризму. У місті зросла кількість готелів та з’явилися три важливих культурних об’єкта: музей Солідарності, театр Шекспіра та музей Другої світової війни (вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року почалося саме з Ґданська). Найбільше туристів прибувають із Німеччини, Норвегії та Швеції.

В інтерв’ю білоруському виданню TUT.BY Адамовіч також відзначив розвинену мережу велодоріжок та пляжі.

Одна з проблем Ґданська – те, що під час Другої світової було знищено близько 90% Старого міста. Та за словами Адамовіча, муніципалітет відмовився від стратегії забудови центру міста псевдоісторичними копіями. Водночас сучасна архітектура має гармоніювати за колористикою та формою з історичним центром.

2013 року Адамовіч розпорядився зняти у центрі Ґданська асфальт, під яким була стара бруківка. Крім історичного шарму, за словами мера, бруківка не затримує дощову воду і обмежує швидкість автомобілів.

2014 року Адамовіч запровадив політику «відкритого міста». Вона передбачала збільшення прозорості в управлінні, оприлюднення реєстру всіх муніципальних витрат в інтернеті, а також запуск «податкового калькулятора» – програми, в яку житель Ґданська міг вписати свою зарплату і перевірити суми, які йдуть на освіту, ремонт доріг та інші статті функціонування міста.

Фото: twitter.com/AdamowiczPawel

2017 року Адамовіч відмовився виконувати закон про декомунізацію та перейменовувати низку вулиць та інших об’єктів, пославшись на незгоду місцевих жителів. Він також зазначив, що з часу зміни режиму минуло надто багато часу, аби починати розмову про декомунізацію.

2018 року мер особисто взяв участь у четвертому гей-прайді в Ґданську. Адамовіч також розробив план інтеграції мігрантів та створення для них сприятливих умов.

Муніципалітет Ґданська субсидував діяльність зоозахисників, які будували притулки та годували безпритульних котів і собак.

Популярності Адамовічу також додавала його звичка постійно зустрічатися і розмовляти з жителями міста на вулиці, під час прогулянки, їзди на велосипеді. Мер також міг завітати до людей додому. Спілкувався він і за допомогою соціальних мереж. У Facebook мав майже 54 тисячі фоловерів. На своїй сторінці Адамовіч вказав, що має консервативні політичні погляди і є католиком.