Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Тридцятого грудня камери спостереження зафіксували чоловіка, що о четвертій ранку бродив між поверхами одного з будинків житлового комплексу «Комфорт Таун».

Жителі будинку викликали охорону комплексу, поліцію та спробували самотужки затримати підозрілого відвідувача. Визволяти його, застосовуючи газовий балончик, прийшов ще один невідомий чоловік. Зчинилася бійка, у яку охоронець «Комфорт Тауну», як видно з записів камери, майже не втручався. У результаті, двох чоловіків, затриманих жителями будинку, передали поліції. За кілька годин правоохоронці відпустили їх, не маючи доказів причетності до кримінальних правопорушень, хоча вся ситуація була записана на відеокамеру у під’їзді.

Ситуація стривожила сусідів, адже у 2018 році крадіжки на території комплексу почастішали. У відповідь на запит «Хмарочоса», у Національній поліції повідомили, що минулого року від жителів ЖК було отримано 25 заяв про крадіжку з проникненням. Для порівняння, у 2017 році за адресою вулиця Регенераторна, 4 (де знаходиться цей житловий комплекс – прим. ред.) усього було повідомлено про 15 злочинів.

Незабаром новини про пограбування у «Комфорт Тауні» знову з’явилися у ЗМІ: напередодні Різдва грабіжники пробрались у квартиру народного депутата Віктора Кривенка та його сусідів. «Я так розумію, в нашому «спокійному та престижному» комплексі і дня не проходить без крадіжки», – зазначав у Facebook-спільноті комплексу інший житель кількома днями раніше.

Бункерна ментальність

Спокійним та престижним «Комфорт Таун» вважають великою мірою завдяки закритій території. Огороджені житлові спільноти (англ. – gated communities) – це приватні комплекси, доступ на територію яких обмежений пропускними пунктами, стінами, парканами та іншими бар’єрами.

У сучасному розумінні вони з’явилися у 1960-х роках у США, спочатку як спільноти для забезпечених пенсіонерів. У 1980-х зі зменшенням довіри до державних структур та зростанням злочинності у великих містах, до огороджених спільнот у передмісті почали перебиратися представники середнього класу. Вже у 2001 році майже 6% сімей у США мешкали у таких спільнотах, а до 2009 це число зросло вдвічі.

Комфорт Таун у 2015 році. Фото: Олександр Шутюк

Серед основних переваг закритих спільнот називають стиль життя його мешканців, престиж та безпеку. Такі комплекси в Штатах часто мають власні поля для гольфу, тенісні корти, басейни, озера тощо, доступні виключно їх жителям. Зазвичай, проживання у gated community, утримання подібних зручностей та охорони стає далеко не бюджетними задоволенням. Особливо у країнах, що розвиваються, життя у огороджених спільнотах стає привілеєм лише для тих людей, які можуть собі це дозволити.

У більшості випадків місцева влада не стає на заваді формуванню таких спільнот. У передмістях об’єднання таких мешканців створюють інфраструктуру з нуля та обслуговують її коштом жителів та звільняючи від цього обов’язку міський бюджет, хоча жителі комплексу продовжують сплачувати податки. Водночас, є й інша сторона медалі: жителі закритих комплексів значно менше зацікавлені у розвитку території за парканом та можуть виступати проти витрат значних бюджетних коштів на неї.

Засилля парканів негативно впливає на місто загалом, розділяє територію на окремі анклави, руйнуючи природні шляхи пересування людей та роблячи простір загального користування менш безпечним. Інтерв’ю, проведені дослідницею Сетою Лоу при дослідженні закритих спільнот у США, показують страх людей перед тими, хто залишився за парканом. Відбувається розділення на «нас» та «них» – представників суспільства з іншим рівнем достатку, стилем життя, благонадійністю, іноді навіть расою.

«Огороджені спільноти створюють замкнене коло, об’єднуючи однодумців, що шукають притулку від сторонніх. Фізичне відокремлення при цьому лише посилює групову параною стосовно інших», – зазначає американський журналіст Річ Бенджамін, що у 2012 році описував «бункерну ментальність» мешканців огороджених спільнот.

Крім того, відчуття безпеки, яке виникає у жителів таких спільнот у межах закритої території часто буває оманливим.  «Встановлення воріт – це не панацея, – стверджує Річард Шнайдер, професор з урбаністики та регіонального планування в Університеті Флориди. – У вас такі ж шанси бути пограбованим вашим сусідом». Злочинці дуже швидко знаходять способи потрапити всередину, наприклад дізнавшись код до воріт від кур’єра.

Парканове плацебо

«В нашому початковому проекті територія не була закритою, – розповідає архітекторка ЖК «Комфорт Таун» Ольга Афьорова. – Але під тиском жителів нам довелось розробити всю систему: паркан, шлагбауми, КПП тощо. В наших реаліях доводиться погоджуватися з прагненням жителів нових районів до безпеки».

Комфорт Таун у 2015 році. Фото: Олександр Шутюк

Сьогодні територія комплексу закрита та охороняється цілодобово. Доступ до неї здійснюється через КПП та можливий для жителів з електронним ключем, для їх гостей через систему онлайн-заявок або тимчасових перепусток та автомобілів, що внесені до бази ЖК.

Принаймні, так система повинна працювати. «Ключі дублюються і продаються, особливо враховуючи, що у «Комфорт Тауні» здаються квартири, навіть подобово, – розповідає житель комплексу Андрій (за проханням героя ім’я було змінено). – Крім того, на територію часто можна потрапити маючи клубну карту «Спортлайф» або навіть просто сказавши назву закладу».

Артем Соколов, директор керуючої компанії «Комфорт-Таун», зазначає, що навіть якщо такі випадки трапляються, їх кількість намагаються звести до мінімуму. «Усі заклади попереджені про те, що їх клієнтами будуть лише жителі комплексу. Хоча, як і іншим резидентам, ми не забороняємо їм проводити кількох гостей», – зазначає він. Водночас зізнається: ті, хто має намір вчинити протиправні дії може знайти шлях на територію. «Паркан відсіює 80% небажаних відвідувачів, – зазначає Соколов. – поки його не було, на території постійно випивали жителі сусідніх районів, ламали лавки, пошкоджували автомобілі».

Крім того, елітність може навіть спонукати зловмисників звернути увагу на конкретний житловий комплекс. Ціллю зловмисників може також стати база даних, що існує саме для забезпечення охорони «Комфорт Тауна». У ній зберігаються імена власників квартир, їх мобільні телефони та номери автівок, які система реєструє при кожному в’їзді та виїзді з території.

Комфорт Таун у 2015 році. Фото: Олександр Шутюк

Водночас, обидва коментатори не виключають можливості, що крадіжки можуть здійснювати й жителі комплексу на 10 тисяч осіб. «Коли крадуть, наприклад, велосипеди з колясочних, їх доволі складно вивезти повз охорону о четвертій ранку, – зазначає Андрій. – велика ймовірність, що їх просто переносять у сусідній будинок чи під’їзд, і через певний час вивозять вже під виглядом власного майна».

Крім того, потрібно розуміти, що охорона комплексу відповідає лише за прибудинкову територію «Комфорт Тауна». Під’їзди будинків та квартири не входять у зону їх відповідальності. Цим, власне, і пояснюються дії охоронця на відео з камер спостереження. До речі, камери у під’їздах жителі також встановлюють за власним бажанням. «У той час як квартири охороняє сигналізація, територію – охорона, під’їзди залишаються найбільш небезпечним місцем, – зазначає Андрій. – І вирішувати це питання потрібно з урахуванням того, що місця для вахтера не передбачено».

Поки ж, за словами Андрія, з адміністрацією дійшли висновку щодо того, щодо необхідності збільшення кількості патрулів та перегляду реакції на виклик охоронців у кризових ситуаціях.  

Безпекові альтернативи

Збільшення кількості вахтерів, водночас, не є єдиним способом зробити житлові комплекси більш безпечними. У 2017 році «Агенти змін» разом з архітектурною компанією «Архіматика» та Ольгою Афьоровою провели воркшоп, щоб з’ясувати можливі альтернативи огородженню території житлових комплексів. Окрім звичних засобів – відеонагляду, патрулів, тривожних кнопок – вони виділили також створення локальної спільноти, організацію буферної зони на межі комплексу та використання потенціалу бізнесу.

Комфорт Таун у 2015 році. Фото: Олександр Шутюк

«Нам здається, головною запорукою посилення відчуття безпеки на певній території є велика кількість соціальних зв’язків між мешканцями та їхня якість, – зазначають «Агенти змін». – Проводити час серед знайомих тобі людей (хоча й не близьких) значно безпечніше, ніж серед незнайомців. Ці люди вірогідніше прийдуть на допомогу або ж викличуть поліцію чи «швидку» в разі потреби». Допоможуть у формуванні такої спільноти організація подій у межах ЖК та облаштування простору біля будинків, що спонукає до спілкування.   

Для посилення безпеки житловим комплексам варто врегулювати паркування та рух автотранспорту на території. Навколо території житлового комплексу можна також створити буферну зону – стадіон, сквер, місця рекреації, якими можуть користуватися як мешканці ЖК, так і навколишніх будинків. Крім того, ЖК варто сприяти розташуванню на своїй території закладів харчування, магазинів, перукарень тощо. Вони заохочуватимуть жителів проводити час на території, роблячи її більш живою. Локальні бізнеси можуть забезпечити активні перші поверхи, які, на відміну від глухих парканів, додатково освітлюють простір.

Не лише девелопери, але й жителі таких комплексів повинні розуміти, що ЖК за парканом не є неприступною середньовічною фортецею: зловмисники можуть знайти шлях всередину або навіть просто жити по сусідству. Насправді, огорожі посилюють не безпеку, а параною всередині замкненої спільноти та сегрегацію у суспільстві загалом.

Добросусідство та покращення району навколо житлового комплексу натомість можуть стати хорошою альтернативою. Такі рішення сприятимуть формуванню довіри між жителями, що готові будуть готові разом розвивати район та місто, а не лише свій закритий анклав.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24966 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button