В КМДА визначились з остаточною датою знесення Шулявської розв’язки

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Будівельні роботи мають тривати майже півтора року. На цей час рух шляхопроводом буде перекритий.

Шулявську розв’язку почнуть зносити вже 17 березня, а за день до цього – 16 березня – у КМДА планують повністю перекрити рух шляхопроводом. Про це повідомив головний інженер КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» Олександр Здольник.

Згідно з проектом, ремонтні роботи на Шулявському мосту триватимуть 17,5 місяців. Всього на будівництво розв’язки планують витратити 830 млн грн.

При цьому, перший етап будівельних робіт міська влада сподівається завершити вже до кінця 2019 року. За цей час планують побудувати 158 м з понад 400 м нового шляхопроводу, зробити велодоріжки, ліво- та правоповоротні з’їзди, а також реконструювати пішохідних перехід.

Однак у реалістичності таких розрахунків сумнівається автор альтернативного проекту розв’язки на Шулявці Віктор Петрук.

«Щоб зробити лівоповоротний з’їзд на Шулявці, треба зносити цех №5 заводу “Більшовик”, але міська влада досі не почала переговорів з Фондом державного майна щодо цього цеху. Тому я взагалі сумніваюсь, що цей поворот буде побудований. Таким чином, ми отримаємо нинішню роз’язку, але в дещо розширеному вигляді», – заявив він.

Також, на думку Віктора Петрука, разом зі знесенням цеху «Більшовика» будівництво роз’язки обійдеться місту в 1,2 млрд грн.

Втрачений час

Перекриття Шулявської розв’язки вплине і на рух транспорту. Зокрема, в напрямку Олександра Довженка – Вадима Гетьмана рух відбуватиметься вулицями Антона Цедіка та Петра Нестерова, з виїздом на проспект Перемоги.

Для цього на перетині вулиці Петра Нестерова та проспекту Перемоги влаштують тимчасовий світлофорний об’єкт.

Далі – проспектом Перемоги до перетину з вулицею Гарматною – на зазначеному перехресті також влаштовується тимчасовий світлофорний об’єкт для забезпечення можливості лівого повороту на вулицю Гарматну. На вулицю Вадима Гетьмана можна буде потрапити через Гарматну і Виборзьку.

«Однак таке рішення лише посилить тиск на сусідні вулиці. Не бажаючи стояти у пробках по 1,5 години, водії шукатимуть об’їзду через вулиці Комарова та Борщагівську. Тут теж створюватимуться затори, а місто матиме транспортні втрати – замість того, щоб працювати чи розважатись, люди витрачатимуть час в дорозі», – пояснює Віктор Петрук.

Що буде з громадським транспортом

Перекриття Шулявської розв’язки позначається і на рухові громадського транспорту:

маршрут тролейбуса №22, який з’єднував аеропорт «Київ» (Жуляни) та вулицю Ольжича на Дорогожичах, завершуватиметься в районі Індустріального моста;
маршрут тролейбуса №27, який з’єднує ст. метро «Почайна» зі станцією «Київ-Волинський», поділять на два: №27К – «Зал. ст. Київ-Волинський – вул. Борщагівська (Індустріальний шляхопровід)»;№ 27А – «Ст. м. «Почайна» – вул. Дегтярівська»;
тролейбус №42, що з’єднує ст. метро «Либідська» з вулицею Дегтярівською, після перекриття мосту ходитиме до станції «Київ-Волинський».

Такий розрив тролейбусних маршрутів негативно позначиться на транспортній інфраструктурі Києві, вважає транспортний експерт Антон Гаген.

«Така транспорта схема фактично вручає карт-бланш маршруткам по так званій Малій окружній на наступні півтора, а то й два-три роки. Особисто я тепер не вбачаю за можливе користуватися транспортом по Малій окружній. Натомість це мотивуватиме до користування метро», – вважає Гаген.

Нову розв’язку будуватимуть за проектом неповного чотирилисника, який затвердили всупереч спротиву громадськості. Петиція про проведення конкурсу для розгляду проекту альтернативної розв’язки Віктора Петрука двічі набирала необхідну кількість голосів, але в Київраді її проігнорували.