Киянин створив мініатюрне паперове місто за спогадами дитинства (фото)
Частина будинків – відтворена забудова півдня Київщини та Микільської Слобідки.
Частина будинків – відтворена забудова півдня Київщини та Микільської Слобідки.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 252 днів. За цей час ми опублікували 25987 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Фото: Юрій Назарчук
Юрій Назарчук протягом 20 років створював мініатюрне місто з паперу і картону. В ньому був приватний сектор, багатоповерхова забудова, автобуси, освітлення, озеленення, транспортна інфраструктура.
Місто він «заснував» у 1996 році під час осінніх канікул. Перші два будинки були вигадані, без реальних прототипів. Хати освітлювалися зсередини, мали внутрішні перегородки з дверима.
Наступна забудова була частково узагальненням архітектури південної Київщини 1970-80 років, частково – відтворенням конкретних будинків. Так, одна з хатин – будинок бабусиної сестри, збудований близько 1901 року, з яким у автора пов’язано багато спогадів дитинства.
Будинок бабусиної сестри, прототип. Фото: Юрій Назарчук
Паркани було зроблено з паличок для морозива. Вони найкраще імітують не суцільні огорожі, властиві півдню Київської області.
Будинок бабусиної сестри, макет. Фото: Юрій Назарчук
Згодом Назарчук вирішив відтворити будинки Микільської слобідки, які були колись на місці Міжнародного виставкового центру в Києві.
Забудова Микільської слобідки. Фото: Юрій Назарчук
Зокрема, він створив макети будинків на вулиці Білозерській, 11 і 20, Бредіхіна, 7, Джамбульському провулку, 5, які в реальному Києві було знесено на початку 2000-х.
Забудова Микільської слобідки. Фото: Юрій Назарчук
У місті була й багатоповерхова забудова. Макет дев’ятиповерхівки 96-ї серії мав два під’їзди і внутрішнє освітлення, що складалося з 56 лампочок.
Панельний будинок 96-ї серії. Фото: Юрій Назарчук
Всередині панельки. Фото: Юрій Назарчук
Місто мало функціонуючу систему вуличного освітлення.
Нічне освітлення. Фото: Юрій Назарчук
Після ремонту в квартирі містечко виявилося розділеним навпіл, через що одна з його частин позбулася електрики. Тож Назарчук побудував міст через крісло та протягнув ним дроти.
Міст через крісло. Фото: Юрій Назарчук
Для озеленення Назарчук використовував деревій, гілки винограду та сухе листя, яке висушував під пресом. Згодом придбав штучні дерева для залізничних макетів.
Озеленення. Фото: Юрій Назарчук
У містечку була автобаза і диспетчерська станція. Автобуси мали «засклені» вікна з прозорої плівки, рухомі двері, сидіння і поручні всередині.
Автобусне депо. Фото: Юрій Назарчук
Салон автобуса. Фото: Юрій Назарчук
Назарчук намагався організувати тролейбусну лінію з розворотним кільцем і стрілкою. Тролейбуси чіплялися за дроти струмоприймачами, як справжні.
Нічне освітлення. Фото: Юрій Назарчук
Робота над містечком, бувало, переривалася на кілька років через брак часу. У 2015 році Назарчук вирішив розібрати місто. Деякі макети він створює у подарунок.
Будинок у подарунок. Фото: Юрій Назарчук
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті