Foals, Hurts, Coldplay, Dj Shadow, Twenty One Pilots – це лише частина зірок світового масштабу, що знімали кліпи в Києві. За останні 5 років кількість музичних відео, де можна побачити київські мости і вулиці, значно зросла, а українські продакшени змогли вийти на міжнародний ринок. При цьому очікується, що в майбутньому роль України у світовому продакшені лише зростатиме.

«Хмарочос» дізнався, в чому причина такої популярності Києва серед західних зірок, а також які локації користуються найбільшим попитом і чому.

Хто знімає

Більшістю кліпів західних музикантів, які зняли в Україні за останні 5 років, займався продакшн Radioaktive Film. Крім них фільми та рекламу західних виконавців створює компанія Family Production. Всього ж в Україні, за словами експертів, є 3-5 продюсерських компаній, що знімають або можуть знімати кліпи та рекламу для західних замовників.

Radioaktive Film створили у 1998 році троє американців – Дарко Скульський, Роман Кіндрачук і Йоханн Вульф. Заснована наприкінці 90-х, компанія змогла не лише вижити в умовах постійної економічної та політичної нестабільності, а й розвиватись.

«Мені здається, що в цьому важливу роль відіграв наш засновник Дарко. Він багато їздить по світу, запрошує режисерів та продакшени, щоб вони приїжджали знімати в Україну. Через це Дарко добре знають і в Лондоні, і в Нью-Йорку», – розповідає виконавча продюсерка Radioaktive Film Катерина Галицька.

Одним з першопрохідців серед західних музикантів була австралійська співачка Наталі Імбрулья – ще в 2005 році вона зняла у Києві кліп на пісню Shiver. У відео співачка тікає від переслідувачів на вулицях столиці, а потім ховається у київському метро.

«Київ одне з небагатьох міст у світі, де можна знімати у метро. Звісно, для цього потрібно отримати офіційний дозвіл, це займає певний час, однак все відбувається за прозорою процедурою», – пояснює Галицька.

Після Імбрульї у Києві знімали музичні відео Tame Impala, Sentigold, Lonely The Brave, а також Paolo Nutini на пісню Iron Sky. Над цим кліпом працював відомий британський режисер Деніел Вульф.

90% – клієнти з-за кордону

За спостереженнями Катерини Галицької, саме після виходу кліпу Iron Sky західні режисери стали більш масово знімати кліпи в Києві.

«Британські лейбли можуть дозволити собі знімати кліпи у будь-якій частині світу. Однак продюсери шукають, де це можна зробити дешевше. В Україні ж є хороші локації і чудова технічна команда, а ціни на послуги поки що нижчі, ніж в Європі», – пояснює виконавча продюсерка.

За її словами, ціна на зйомки кліпу залежить від багатьох факторів, тому конкретну суму назвати складно.

«Це може бути від нуля до безкінечності. Наприклад, кліп для Panivalkova ми зняли за 6 000 гривень лише тому, що режисером була Анна Бурякова, з якою ми маємо тривалу співпрацю. Але це швидше виняток, ніж правило. Ми стали “великим заводом”. У нас зовсім інший порядок цін», – говорить Галицька.

Це пояснює, чому сьогодні майже 90% музичних клієнтів Radioaktive Film – це закордонні виконавці, і лише решта 10% – українські музиканти.

«До нас часто звертаються українські виконавці з проханням зняти відео, однак в більшості випадків ми відмовляємо, адже маємо сильне навантаження. Втім, якщо нам сподобається музикант або його ідея, то можемо зробити виняток», – відзначає виконавча продюсерка.

Facebook / Radioaktive Film

При цьому компанія Radioaktive Film ніколи напряму не працює з виконавцями. Замість них це роблять компанії, які і звернули увагу на Україну. На сьогодні Radioaktive Film співпрацює з понад 50 продакшн компаніями зі всього світу, серед яких є такі гіганти як Universal, Bold, Europa Corp. та інші.

Як знімають

За словами Катерини Галицької зйомки кліпу можна поділити на кілька етапів: «Спершу ми отримуємо сценарій від режисера. Потім його уважно прочитуємо і починаємо збирати пазл з локацій, кастингу і реквізиту».

Цей процес займає найбільше часу. Самі зйомки тривають в середньому день або два. Наприклад, кліп для Hurts «Beautiful One» знімали один день, на кліп «Let in Happen» пішло два дні.

«З цим відео у мене пов’язані аж дві історії. Ми знімали його в аеропорту “Бориспіль”. Задум кліпу – показати смерть людини від серцевого нападу в літаку. Дівчата з прес-служби запитували мене: “Ви ж там не знімаєте щось погане про наш аеропорт?”. Мені довелось сказати, що головний герой не помирає, а його вдалось реанімувати. Друга історія пов’язана зі зйомками акваріуму, куди головний герой занурює голову. Виявилось, що акваріум, який ми мали знімати, протікає. Це могло пошкодити дорогу техніку. Але я ризикнула – і в результаті кліп отримав безліч нагород», – згадує Галицька.

При цьому українські режисери не знімають кліпи для західних виконавців. Здебільшого, іноземні режисери також привозять з собою і операторів. Задача української сторони – зробити все для втілення ідеї замовника: підшукати локацію, провести кастинги, організувати технічний бік зйомок, їжу та поселення.

Як пояснює Катерина Галицька, дуже часто західні зірки невибагливі стосовно житла. Це сильно залежить від бюджету, якщо він невеликий, то більше грошей вкладають в картинку, а не в логістику.

«У багатьох випадках в Київ знімати приїжджає режисер з оператором. Музиканти приїжджають сюди десь у половині випадків. Виняток – Hurts. У них соліст має зніматись у головній ролі у всіх кліпах. Тому Тео двічі був в Україні. Пам’ятаю, коли ми знімали кліп «Beautiful One», це був найхолодніший день березня з температурою нижче нуля на вулиці. Ми всі грілися чаєм та пледами. Тео мужньо витримав цей процес. Взагалі я помітила, що чим більшого масштабу зірка, то менше у неї якихось примх, й більше професіоналізму», – відмічає продюсерка.

Однією з головних задач Radioktive Film є проведення кастингів серед українських акторів. Як пояснює Катерина Галицька, в Україні є сильний пул професійних акторів та танцівників балету. Їх можна побачити у кліпах Hurts, данської співачки MØ, Dj Shadow та інших. «Поки нас дещо стримує мовний фактор – не всі актори можуть говорити англійською без акценту. Буває, що крім оператора, режисер привозить з собою акторів. Це необхідно, коли у кліпі треба показати етнічне різноманіття», – пояснює продюсерка.

В тренді – бруталізм

На сайті компанії Radioaktive Film пропонують багато різних локацій: від середньовічних замків до закинутих промислових об’єктів.

Як розповідає Катерина Галицька, у компанії є спеціальні локейшен-менеджери, які займаються пошуком місць для зйомок кліпів. На сьогодні компанія на умовах фрілансу співпрацює з різними локейшен-менеджерами.

Facebook / Radioaktive Film

«У нас є велика база локацій, тому ми можемо запропонувати режисеру місця з нашої бази. Однак найчастіше, це локейшен-менеджери отримують бриф на локації. В цьому документі режисер пояснює, що, як і де він хоче знімати. В ньому можуть бути конкретні побажання. Наприклад, щоб сонце сходило з правого боку, а не з лівого тощо. Потім наші локейшен-менеджери приїжджають на місця, що могли б теоретично підійти. Тут вони роблять актуальні фото території і відправляють їх на затвердження режисеру», – пояснює продюсерка.

Однак для зйомок кліпу режисер має побачити місцевість вживу, щоб оцінити усі недоліки і переваги. Кількість місць, які об’їжджає режисер для пошуку необхідних ракурсів, кожного разу різна.

«Буває, навпаки, коли музиканти приїжджають для того, щоб зняти конкретну локацію. Так було з кліпом DJ Shadow «Nobody Speak». Вони хотіли знімати лише в Українському домі», – пояснює Галицька.

Якщо подивитись останні роботи компанії, на багатьох з них можна побачити Троєщину, бібліотеку імені Вернадського або Український дім.

На думку Катерини Галицької «моду» на ці локації запровадив Деніел Вульф, знявши на Троєщині кліп «Iron Sky».

«В одному зі своїх кліпів Деніел Вульф зняв будинок, де я живу. Тоді я задумалась, чому так. Як на мене, ці будинки 1970-1980-х років – це настрій розгубленості в архітектурі, якогось холоду, відстороненості. Вони настільки холодні і відокремлені, що тут кожен може надати їм свого сенсу. Я завжди відчувала, що живу в якомусь утопічному майбутньому. Коли ж Деніел зняв мій будинок у своєму кліпі, я зрозуміла, що десь так і є», – пояснює Галицька.

Отримати дозволи на зйомки, зазвичай, не є проблемою, пояснює продюсерка. Однак для цього потрібен час.

«Є певні чітко прописані процедури у законі і їх потрібно дотримуватись. Якщо все робити правильно і чітко, то відмов не буває. Єдине, що нас не дуже охоче пускають на території чинних підприємств. Є й суттєві відмінності між зйомками реклами та кліпу. Якщо для реклами важливо, щоб зйомки відбувались в чітко визначеній локації, то при зйомках кліпу режисер менш обмежений при виборі місця. Якщо “злетіла” одна локація, то знімати будуть на іншій», – пояснює Катерина Галицька.

Однак вона не погоджується з порівняннями Києва з Прагою, Торонто чи Берліном.

«Це дуже голослівні заяви. В останні роки Прага значно подорожчала для зйомок кліпів і не лише, а продюсери шукають, де дешевше. Серед переваг Києва також географічна близькість – летіти з ЄС, в основному, пара годин і не потрібна віза», – відмічає продюсерка.

А що з економікою?

За останні кілька років ринок відеовиробництва в Україні демонструє зростання. За даними видання MC Today, на західних контрактах українські продакшени заробляють близько $25 млн на рік. Замовлення локальних компаній генерують таку ж суму. В цілому ринок продакшенів України можна оцінити в $50 млн.

Зростання ринку на собі відчули і учасники ринку. За даними Катерини Галицької, в Україні на сьогодні 20 продакшенів, які можуть знімати кліпи.

Facebook / Radioaktive Film

«Якщо ж взяти всіх, хто може тримати камеру, то їх може бути більше сотні. За останні роки я помічаю великий підйом українського кіно та українського продакшену. Мені здається, що це можливе завдяки пасіонаріям, що борються за кіно, за прийняття законів, за виділення коштів на фільми», – відмічає вона.

Що ж стосується компанії Radioaktive Film, зараз вона працює одночасно над близько 10 різними проектами. І це не лише кліпи, відмічає продюсерка.