Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Вже за рік кияни підуть на виборчі дільниці, щоб обрати мера столиці та депутатів Київради. Однак влада у столиці не лише обирається, а й призначається президентом – голова КМДА і голови районних адміністрацій. Це є порушенням принципів децентралізації, оскільки місцеве самоврядування має бути відділеним від держави. Тому останні кілька років у Києві говорять про необхідність повернення районних рад.

«Хмарочос» з’ясовував, чим киянам можуть бути корисними районні ради і що треба робити для їхнього повернення.


Чому райради важливі

До жовтня 2010 року в столиці діяли 10 районних рад та виконкомів. Але у вересні 2010 року абсолютною більшістю голосів Київрада прийняла рішення ліквідували райради та виконкоми, а замість них створити райдержадміністрації.

Перед цим Верховна Рада за часів президента Віктора Януковича змінила закон про столицю. З вересня 2010 року районні ради можуть утворюватися за рішенням територіальної громади Києва через проведення місцевого референдуму, або за рішенням Київської міської ради.

За задумом, ліквідація районних рад мала б заощадити кошти міського бюджету.

З тих пір важелі впливу у Києві перейшли до Київради, голови КМДА та президента. При цьому голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель відмічає, що районні ради є важливим перехідним елементом для органів самоорганізації населення (ОСН) – будинкових та квартальних комітетів.

«Закон передбачає, що міська влада має максимально стимулювати створення ОСН, а районні ради є тією ланкою, що може наблизити перехід від централізованої влади до ОСН», – пояснює експерт.


Ближче до киян

У Київраді цього скликання 120 депутатів. Вони обираються за списками політичних партій шляхом досить заплутаної виборчої системи. За нинішньої системи управління містом один депутат Київради відповідає за інтереси 25-30 тисяч киян.

«Одна людина представляє переповнений стадіон “Динамо”», – відмічає депутат Київради Сергій Гусовський.

Для звичайного киянина потрапити у Київраду зараз дуже складно – необхідно пройти низку дозвільних процедур. Так само важко достукатись і до «свого» депутата, оскільки він веде прийом громадян лише у визначені години максимум двічі на тиждень, а то й рідше.

«Депутат районної ради значно ближчий до містян. Якщо виникла проблема, він може на місці розібратись, дати припис або відправити запит, а не чекати поки відреагує  Київрада», – пояснює голова фракції “Батьківщини” в Київраді Володимир Бондаренко.


Контроль за коштами

Експерти відмічають, що з ліквідацією районних рад у Києві кияни фактично втратили контроль за коштами міського бюджету, видатки та доходи якого у 2019 році складають 57,4 мільярда гривень.

«Зараз дуже складно з’ясувати, який обсяг коштів йде через Київраду. Виникає ціла низка корупційних ризиків для депутатів Київради. Тому важливо передати частину повноважень на рівень району, де можна буде проконтролювати ці речі», – відмічає експерт  Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, екс-нардеп Юрій Ганущак.

Він додає, що зі скасуванням районних рад значно зросла вартість мандата Київради, що підвищує корупційні ризики.

«Якщо людина вклала великі кошти, щоб стати депутатом Київради, то буде робити все можливе, щоб їх примножити. Створення районних рад, що безпосередньо працюють з мешканцями, є вкрай нагальним питанням. Якщо ми забираємо частину грошей у Київради, то знижується ціна мандату», – пояснює екс-нардеп.


За районними радами – школи і озеленення

Юрій Ганущак наголошує, що перш ніж передавати кошти районним радам необхідно чітко окреслити їхні повноваження.  

«Тут варто пам’ятати головне правило фінансів – кошти завжди йдуть за повноваженнями. Спочатку визначаються межі відповідальності, а потім оцінюється їхня вартість. Навпаки не буває», – пояснює експерт.

На його думку, районні ради мають опікуватись питаннями освіти та благоустрою, а також затверджувати детальні плани територій. Однак дороги мають залишатись у юрисдикції міської влади, оскільки це магістралі, які з’єднують місто в єдиний механізм.

Депутат Київради та заступник голови КМДА Валентин Мондриївський вважає, що на рівень району можна передати питання пов’язані з благоустроєм та озелененням. Також районні ради могли б управляти майном площею до 100 кв. м., здавати його в оренду. «Однак земельні питання, а також відчуження майна повинні залишитися за Київрадою», – наголошує він.

Експерт з самоврядування Тарас Случик вважає, що районним радам можна передати попередній розгляд всіх земельних та містобудівних питань, які стосуються території на якій діє відповідна районна рада, однак кінцеве рішення повинна приймати Київрада.


Районні ради – це дорого?

Більшість опонентів створення районних рад наголошують на тому, що це дорого коштуватиме міському бюджету. «Це дуже непросте питання, тому нам необхідно з’ясувати його вартість», – стверджує Валентин Мондриївський.

Водночас Володимир Бондаренко ставить під сумнів цей аргумент, оскільки депутати районних рад не отримують зарплатню. Інше важливе питання – це приміщення. «Для цього не треба будувати спеціальних будинків. Районна рада може збиратись у приміщенні районної адміністрації», – стверджує голова фракції.


Де брати гроші районним радам

Юрій Ганущак виділяє три головні шляхи фінансування районних рад та їхніх виконкомів:

– закріплення за районами певної частини доходів;
– фінансування з міського бюджету;
– власні доходи районів з податків, оренди майна тощо.

Як згадує Володимир Бондаренко, який у 1990-х роках очолював виконком Святошинського району, районні ради фінансувались коштом частини доходів, що залишалися на місцях. Це давало можливість фінансувати 12 служб, що займалися ремонтом і благоустроєм на рівні районів.

Експертка з питань самоврядування Світлана Бондаренко наводить приклад Варшави. В столиці Польщі управління об’єктами комунальної власності віднесено до повноважень районів, тому доходи з цього джерела є фінансовою основою для задоволення потреб районів. Кошти, отримані від оренди комунального майна  входять в трійку найбільших джерел доходів міста.

«Ми могли б вже сьогодні вирішити проблеми зношеності інженерної інфраструктури чи ремонту житлового фонду комунальної власності», – відмічає вона.


Розвантаження Київради

Зараз кияни делегують прийняття рішень Київраді і міському голові.

Один орган приймає локальні і стратегічні рішення – від списання принтера і до фінансування нової гілки метрополітену.

«Порядок денний Київради інколи може складатись з кількох сотень питань, які депутат неможе встигнути вивчити фізично. Через ці дрібні питання місто постійно відкладає вирішення стратегічних завдань», – відмічає депутат Київради Сергій Харчук.

На його думку, є низка дрібних питань, які було б доречно розглядати на засіданнях районних рад – скільки коштів потрібно на облаштування спортивного майданчика або на утеплення школи.

«Районні ради могли ефективно розглядати ці питання, адже на місцях вони значно краще знають, чи криється за цим шахрайство або спроба протягнути якусь компанію поза тендером», – пояснює він.


Районні ради як школа для молодих політиків

Експерти відзначають, що районні ради можуть бути хорошою школою для майбутніх політиків.

«Зараз відсутня проміжна ланка – всі йдуть або відразу у Верховну Раду, або в президенти, минаючи нижчі рівні. Водночас депутати районних рад вимушені часто вирішувати дуже складні і неприємні соціальні питання. Це була б хороша школа для тих, хто хоче далі працювати у політиці», – відмічає Юрій Ганущак.


Як повернути районні ради

Ще у липні 2015 році Київрада ухвалила рішення про створення 10 районних рад й призначила вибори до них 27 березня 2016 року. Вибори до районних рад так і не відбулися – у січні 2016 року окружний адміністративний суд Києва за позовом громадської організації «Наждак» призупинив виборчий процес.

На думку Світлани Бондаренко, це рішення Київради є достатньою підставою для проведення виборів до районних рад. «З нього лише потрібно прибрати пункт про призначення виборів на березень 2016 року. Тоді ЦВК може призначити нові вибори до районних рад», – відмічає експертка.

Закон також передбачає проведення місцевого референдуму для відновлення районних рад. Однак в Київраді сумніваються в необхідності його проведення: по-перше, в Україні немає практики проведення місцевих референдумів, по-друге, незрозуміло, скільки це буде коштувати місцевому бюджету.

Киянам потрібно розповісти про районні ради.

«Перед цим киянам потрібно розповісти про районні ради. Пояснити, що вони можуть дати містянам, запитати, які у них потреби. Це мають бути громадські обговорення, дискусії, круглі столи», – відмічає Мондриївський.

На думку Юрія Ганущака, перш ніж проводити вибори до районних рад, необхідно чітко прописати їхні повноваження. Для цього потрібно внести зміни в чинний закон про столицю, а краще – прийняти новий.

«Зараз ми говоримо не лише про повернення районних рад, а й про відділення ролі держави від місцевого самоврядування. Для цього необхідно відокремити КМДА від процесів управління містом. Головою міської адміністрації має бути представник держави в місті. Виконавчим органом має бути виконком Київради. Це – основа децентралізації – держава окремо, місцеве самоврядування окремо. Без цього поділу система працювати не буде», – підкреслює Ганущак.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 247 днів. За цей час ми опублікували 23272 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button